про відмову у відводі судді
02 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/1754/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дій Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо не нарахування та не виплати з 01 лютого 2023 року по 11 серпня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова №168), зобов'язання вчинити відповіді дії, а також провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки по день проведення її виплати.
Реєстрація даного позову проведена в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням єдиного уніфікованого номеру судової справи .
Для розгляду зазначеної справи, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Семенюка М.М.
Ухвалою від 30.01.2024 позовну заяву залишено без руху та ухвалою від 15.02.2024 повернуто позивачу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 (а.с.32-33) ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 про повернення позовної заяви скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 30.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
02.05.2024 позивач подав заяву про відвід судді Семенюка М.М., з тих підстав, що у позивача є сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, зазначаючи, що постановлення суддею ухвали від 30.04.2024 про залишення позову без руху є незаконним та незрозумілим, тобто наявні обставини, які виклакають сумнів у неупередженості судді.
Проаналізувавши заяву про відвід та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або чи був він безсторонній у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував себе суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується поки не надано доказів протилежного.
Суд вважає, що заявником не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що суддя проявляє особисту упередженість при розгляді даної справи.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться".
В заяві про відвід не вказано обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, та не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Семенюка М.М. при розгляді справи № 240/1754/24, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід судді Семенюка М.М. повинно здійснюватися суддею, визначеному у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді, у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України, який буде вирішувати питання про відвід судді Семенюка М.М.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя М.М. Семенюк