про відмову у відводі судді
02 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/4829/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" ( у первинній редакції), пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-УІІІ при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2023 року по 20.05.2023 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 01.01.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2023 року по 20.05.2023 року включно, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням , додаткові та одноразові види грошового забезпечення, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року в розмірі 2684,00 гривень;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 , недоплачені протягом 2023 року суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, за період з 29.01.2023 року по 20.05.2023 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 29.01.2023 року по дату виплати заборгованих коштів.
Реєстрація даного позову проведена в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням єдиного уніфікованого номеру судової справи .
Для розгляду зазначеної справи, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Семенюка М.М.
Ухвалою від 15.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
В період з 25.03.2024 по 26.04.2024 суддя Семенюк М.М. перебував на лікарняному.
Ухвалою від 01.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
02.05.2023 позивач подав заяву про відвід судді Семенюка М.М., з тих підстав, що з дня залишення позовної заяви без руху пройшло півтора місяці; вважає, "що суддя Семенюк М.М., залишаючи справу без руху з незаконних, надуманих мотивів, не аргументуючи свої висновки по справі є заангажованим".
Проаналізувавши заяву про відвід та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою з таких підстав.
Підстави для відводу судді зазначені в частині 1 ст. 36 КАС України.
Із заяви про відвід вбачається, що підставою для відводу судді є п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або чи був він безсторонній у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував себе суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується поки не надано доказів протилежного.
Суд вважає, що заявником не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що суддя проявляє особисту упередженість при розгляді даної справи.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться".
В заяві про відвід не вказано обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, та не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Семенюка М.М. при розгляді справи № 240/4829/24, а тому заява про відвід судді.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід судді Семенюка М.М. повинно здійснюватися суддею, визначеному у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді, у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України, який буде вирішувати питання про відвід судді Семенюка М.М.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя М.М. Семенюк