02 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/3744/24
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (далі - позивач, ТОВ «Юнігран») звернулося у суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №007912 від 30 січня 2024 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а саме картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа. Указує, що у водія ОСОБА_1 на момент перевірки була наявна діюча картка водія, при цьому підстав оформлювати бланк підтвердження діяльності за 20 грудня 2023 року не було, оскільки у цей день водій працював на автомобілі марки Fiat Talento державний номерний знак НОМЕР_1 по маршруту Малин - Коростень та у зворотному напрямку, який, згідно технічних характеристик, має повну масу, яка не перевищує 3500 кг. З огляду на викладене уважає, що висновок відповідача щодо недотримання позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є хибним та не ґрунтується на нормах законодавства України, а отже підстави для застосування адміністративно - господарських санкцій відсутні.
Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в електронній формі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).
13 березня 2024 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Актом 22 грудня 2023 року № АР 007091 зафіксовано відсутність інформації по режиму праці та відпочинку водія у період з 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року по 09 год. 00 хв. 21 грудня 2023 року, - тобто відсутність роздруківки (роздруківки як документа з інформацією про час роботи та відпочинку за вказаний період). За умов невикористання особистої картки водія (а просто її наявності у водія, а не у слоті тахографа), така роздруківка й не може бути надана. Невикористання особистої картки водія спричиняє неможливість зробити і надати роздруківку роботи тахографа, що й мало місце в цій справі. Ураховуючи зазначене, водій транспортного засобу мав пред'явити особам, які здійснюють контроль на автомобільному транспорті, роздруківку, по якій можна було прослідкувати періоди керування транспортним засобом та періоди відпочинку або картку, з якої можна було зчитати інформацію про керування та відпочинок водія (за умови, що ця картка знаходилася у тахографі під час здійснення перевезення вантажу).
21 березня 2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив. Указує, що висновки відповідача у акті та відзиві на позовну заяву щодо відсутності документів з даними тахографа є помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, адже, законодавець прямо визначає обов'язок водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 альтернативних документів: або картку водія (яка була наявна) або роздруківку даних роботи тахографа. Саме тому, водій під час перевірки мав при собі діючу картку водія, яка була надана інспектору при перевірці, що підтверджується роздруківкою з картки водія від 22 грудня 2023 року з відбитком печатки інспектора «UA AM1 Державна служба України з безпеки на транспорті».
26 березня 2024 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що відсутність необхідних документів (в даному випадку - роздруківки з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за період з 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року по 09 год. 00 хв. 21 грудня 2023 року та бланка підтвердження діяльності за цей же період), визначених положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 22 грудня 2023 року № АР 007091. У результаті проведення перевірки було встановлено, що транспортний засіб обладнано повіреним контрольним пристроєм - цифровим тахографом. Зробивши роздруківку з цифрового тахографа, стало відомо, що картка водія знаходилася у слоті тахографа з 00 год. 00 хв. 16 грудня 2023 року по 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року (про це свідчать чорні риски на роздруківці). Також з роздруківки вбачається, що у період з 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року по 09 год. 00 хв. 21 грудня 2023 року картки у слоті тахографа не було і, відповідно, будь-яка інформація у роздруківці відсутня (про це свідчать пробіли на роздріківці). При цьому водій за вказаний період не надав бланк підтвердження діяльності, який би підтверджував, що останній у цей період не керував ТЗ, а відпочивав. Звертає увагу, що закон передбачає наявність у водія картки або роздруківки, але вони мають бути не просто наявні, а наявні з інформацією, по якій посадові особи Укртрансбезпеки зможуть прослідкувати час, коли водій керував ТЗ, а коли відпочивав. Для отримання такої інформації під час здійснення перевезень у слоті тахографа має знаходитися картка водія, і лише за таких умов, і картка водія і роздруківка з цифрового тахографа будуть містити інформацію, яка необхідна посадовим особам Укртрансбезпеки. Таким чином на момент перевірки були відсутні документи, передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме роздруківка з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за період з 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року по 09 год. 00 хв. 21 грудня 2023 року (саме роздруківка з інформацією за цей період) та бланк підтвердження діяльності за цей же період. Також зазначає, що в акті проведення перевірки від 22 грудня 2023 року № АР 007091 відсутні пояснення водія ОСОБА_1 стосовно того, що у період, за який відсутня роздруківка про час його роботи та відпочинку, а саме з 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року по 09 год. 00 хв. 21 грудня 2023 року, він працював на іншому автомобілі, вага якого не перевищує 3,5 тон.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що 22 грудня 2023 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 18 грудня 2023 року №000192 об 11 год. 45 хв. на 154 км автомобільної дороги М-06 «Київ - Чоп», Житомирської області проведено перевірку транспортного засобу VOLVO НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), що належить ТОВ «Юнігран».
Під час проведення перевірки встановлено здійснення внутрішніх вантажних перевезень згідно з товаро-транспортною накладною №037298 від 22 грудня 2023 року, транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом без оформлення документів передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме на момент перевірки відсутня роздруківка даних роботодавця ОСОБА_1 за період роботи з 19 грудня 2023 року 13 год. 50 хв. по 21 грудня 2023 року 09 год. 00 хв. на паперовому носії або бланку підтвердження діяльності водія за такий період часу, чим порушено накази Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 та №385 від 24 червня 2010 року.
За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт №АР007091 від 22 грудня 2023 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
03 січня 2024 року на адресу позивача направлено лист з інформацією про дату та час розгляду справи, який отриманий останнім 11 січня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 30 січня 2023 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області виніс постанову №3№007912, якою за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, яка передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Уважаючи таке рішення протиправним, ТОВ «Юнігран» подало цей позов до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2344-ІІІ).
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Статтею 1 Закону України № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник -фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Як убачається із наданих сторонами справи суду копій документів, у момент проведення перевірки водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу на підставі товаро-транспортної накладної №037298 від 22 грудня 2023 року, у якій зазначено, що ТОВ «Юнігран» виступає вантажовідправником.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що автомобільним перевізником для транспортного засобу VOLVO НОМЕР_2 , якими керував водій ОСОБА_1 , є позивач у справі - ТОВ «Юнігран».
Надаючи правову оцінку суті виявленого відповідачем порушення та правомірності застосованого до позивача стягнення, суд уважає за необхідне зазначити таке.
У силу статті 34 Закону України № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз наведених положень Закону України №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, а навпаки, вимагається наявність інших документів, передбачених законодавством.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 4 цього наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності, зокрема, для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01 червня 2015 року.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.1 названого Положення вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до пункту 6.3 цього Положення, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, перевірити дотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. (пункт 6.4)
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено в Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241 (далі - Інструкція).
Згідно пункту 1.3 Інструкції вона поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (далі - перевізники).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції визначено значення, зокрема, таких термінів:
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;
- перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5. Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до пункту 3.6. Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
У спірному випадку не оспорюється сторонами, що автомобіль позивача був оснащений тахографом.
Однак, на момент проведення перевірки у водія ОСОБА_1 була відсутня роздруківка по режиму праці та відпочинку водія у період з 13 год. 50 хв. 19 грудня 2023 року по 09 год. 00 хв. 21 грудня 2023 року або бланк підтвердження діяльності, чим порушено норми чинного законодавства, і такі обставини фактично не заперечуються позивачем.
При цьому, позивач указує, що підстав оформлювати бланк підтвердження діяльності за 20 грудня 2023 року не було, оскільки у цей день водій працював на автомобілі марки Fiat Talento державний номерний знак НОМЕР_1 по маршруту Малин - Коростень та у зворотному напрямку. При цьому вказаний транспортний засіб згідно технічних характеристик має повну масу, яка не перевищує 3500 кг, а отже не обладнаний тахографом.
Надаючи оцінку указаному доводу, суд зауважує на таке.
За пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, приймаючи до уваги ту обставину, що водій ОСОБА_1 20 грудня 2023 року працював на автомобілі марки Fiat Talento державний номерний знак НОМЕР_1 по маршруту Малин - Коростень та у зворотному напрямку, який не обладнаний тахографом, суд указує, що у такому випадку повинна була бути наявна індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіка змінності водіїв, які б підтверджували графік роботи водія та дотримання вимог законодавства про час відпочинку.
Однак, указаних документів водій при перевірці не надав.
При цьому, позивач указує, що такі документи, під час проведення перевірки 22 грудня 2023 року посадовими особами відповідача у водія не вимагались до пред'явлення.
Тим часом, статтею 48 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документи.
З огляду на це позивачем не доведено, що на час перевірки водій, що фактично здійснював перевезення, мав при собі та надав працівникам органу контролю усі необхідні документи, які вимагалися відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
При цьому, посилання позивача на те, що водій під час перевірки мав при собі діючу картку водія, яка була надана інспектору при перевірці, суд до уваги не приймає, оскільки такі дії не підтверджують виконання наведених вище вимог щодо необхідних документів про час роботи та відпочинку водія, оскільки цього замало для встановлення такої інформації.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, у спірному випадку це індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіка змінності водіїв, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
Керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позову, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнігран» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис