30 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/5882/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича, яка виразилась у незнятті арешту з рахунку IВАN НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт коштів боржника від 29.07.2023 по ВП № 68049059.
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича зняти арешт із рахунку IВАN НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт коштів боржника від 29.07.2023 по ВП №68049059 та надіслати відповідну постанову в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунку, на який зараховується пенсія та соціальні виплати (грошова допомога при народженні дитини), а тому просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Житомирським окружним адміністративним судом відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції надіслано вказану ухвалу відповідачу 17.04.2024 рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 та ст.287 КАС України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. перебуває виконавче провадження №68049059 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дебт Колекшн" заборгованість в розмірі 7 751,60 грн, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2022.
В межах даного виконавчого провадження відповідачем 29.07.2023 було винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника.
На виконання вказаної постанови було накладено арешт на кошти, які знаходяться, зокрема, на рахунку позивачки, відкритому у АТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_1 , на який надходять соціальні виплати, а саме допомога при народженні дитини.
Як наголошує позивач, вона звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з проханням скасувати арешт на дані кошти, однак листом від 10.01.2024 їй було повідомлено, що 17.02.2022 банк отримав від приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича постанову про арешт коштів боржника від 17.02.2022 ВП №68049059. Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягненняна які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 9 226,76 грн. В подальшому, 29.07.2023 банк отримав від приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича, постанову про арешт коштів боржника від 29.07.2023 ВП №68049059. Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 8 177,56 грн.
В листі наголошено, що в банку відсутній належним чином доставлений документ про зняття арешту з грошових коштів, а тому підстави для надання ОСОБА_1 можливості користуватись коштами/зняти арешт - відсутні.
У зв'язку з вказаним, позивачка звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту з коштів, які є соціальними виплатами, а саме допомога при народженні дитини і знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "ПриватБанк".
Однак листом від 05.03.2024 року приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович відмовив у скасуванні арешту.
Не погоджуючись з арештом рахунку, який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", на який надходять соціальні виплати, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 10 Закону України № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 13 цього Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункта 7 частини 2 статті 18 Закону України №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 48 Закону № 1404-VIII встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст.26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (частина друга).
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта).
При цьому, стаття 48 Закону №1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Статтею 52 згаданого Закону встановлено заборону для виконавця накладати арешт на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно із частиною 3 статті 52 Закону України №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України №1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банка документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону.
Перелік видів виплат та сум, на які не здійснюється звернення стягнення відповідно до Закону № 1404-VIII, наведений у статті 73 цього Закону. Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
При цьому законом, встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
Суд зазначає, що вимогами законодавства обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення на які заборонено законом, та обов'язок банку (фінансової установи) повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.
Отже, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 73 Закону №1404-VIII стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що внаслідок накладення арешту на вказаний вище рахунок порушено права неповнолітньої дитини позивачки на належне матеріальне забезпечення та достатній життєвий рівень, оскільки накладення арешту перешкоджає вільно розпоряджатись грошовими коштами, що надходять на рахунку її матері.
Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Також суд зазначає, що пунктом 10-2. Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404 визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
Як зазначалось раніше, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 29.07.2023 ВП №68049059, копія якої була направлена у АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до наданої позивачем довідки від 13.07.2023 №5AMDU4OFHAMG83DN, що видана АТ КБ "ПриватБанк", судом встановлено, що рахунок НОМЕР_1 є рахунком для отримання соціальних виплат.
Позивач звернувся до відповідача з заявою в якій зазначено, що на рахунок НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 надходить соціальна виплати (грошова допомога при народженні дитини), на який накладено арешт постановою про арешт коштів боржника №68049059 виданою 29.07.2023.
Отже, позивач надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є її соціальними виплатами (грошова допомога при народженні дитини), які розміщені на рахунку призначеному для їх зарахування, однак виконавець в порушення частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII арешту з грошових коштів не зняв.
Як вже зазначалось вище, передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини 4 статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскільки позивач повідомила приватного виконавця про те, що арешт накладено на рахунок, який використовується для отриманні соціальна виплати (грошова допомога при народженні дитини), а тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича, яка виразилась у не знятті арешту з рахунку IВАN НОМЕР_1 відкритого у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт коштів боржника від 29.07.2023 по ВП № 68049059 підлягає задоволенню.
Також, як наслідок, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича зняти арешт із рахунку IВАN НОМЕР_1 відкритого у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича (бульвар Новий 5, офіс 2.8, м. Житомир, 10001. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича, яка полягає у не знятті арешту з рахунку IВАN НОМЕР_1 відкритого у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт коштів боржника від 29.07.2023 по ВП № 68049059.
Зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 з рахунку IВАN НОМЕР_1 відкритого у АТ КБ "ПриватБанк".
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 30 квітня 2024 р.