01 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/35402/23
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області щодо розгляду запиту ОСОБА_1 від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка";
- визнати бездіяльність Державного агентства водних ресурсів України щодо розгляду запиту ОСОБА_1 від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка";
- зобов'язати Сектор Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області розглянути запит ОСОБА_1 від 02 липня 2023 "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка" згідно з нормами Законів України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", про що надати відповідну відповідь;
- зобов'язати Державне агентство водних ресурсів України розглянути запит ОСОБА_1 від 02 липня 2023 "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка" згідно з нормами Законів України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", про що надати відповідну відповідь.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02 липня 2023 року звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, Державного агентства водних ресурсів України із запитом від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка" про надання інформації. Однак, у встановлені строки відповіді не отримав, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 26.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві Державного агентства водних ресурсів України, Відповідача-1 по даній справі, на позовну заяву проти позову заперечується. Як зазначено у відзиві, вказаний Позивачем у позові запит не надходив до Державного агентства водних ресурсів України, такий запит надходив до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, територіального підрозділу Відповідача-1. Позивачу на вказаний та аналогічні чотири запити від 02.07.2023 року надано відповідь листом від 12.07.2023 року. Відповідач вважає, що не є розпорядником запитуваної інформації, так як не обліковує та не збирає інформацію щодо водних об'єктів, переданих чи не переданих в оренду.
Відзив Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, Відповідача-2 по даній справі, на позовну заяву до суду не надхидив.
Позивачем у відповіді на відзив зазначається, що Відповідачами не надано жодного доказу, що свідчить про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику), а тому доводи відзиву просить відхилити. Одночасно Відповідач стверджує, що Відповідачам за характером діяльності має бути відомо, хто володіє запитуваною інформацією, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов'язані були направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як зазначено в позовній заяві, 02 липня 2023 року звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів", відповідно до ст.ст. 34, 40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", пп.. 1 частини 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, Державного агентства водних ресурсів України із запитом від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка".
У зазначену запиті Позивач просив надати інформацію:, а саме "перелік об'єктів водного фонду на території Шахворостівської територіальної громади Житомирського району не переданих в оренду чи користування".
Позивач стверджує, що станом на 02 серпня 2023 року відповіді на звернення надано не було, відтак вважає дану бездіяльність протиправною, що і слугувало підставою звернення до суду із вказаним позовом.
Вказані спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються правовими нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI), що були чинні на день виникнення спору.
Безспірно, за змістом статті 5 зазначеного Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Приписами частин першої, другої статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Суд погоджується із доводами Позивача, що у відповідності до вимог ч.1 ст.20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд враховує, що в розумінні вимог ст.13 Закону № 2939-VI Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, як органи державної виконавчої влади, відносяться до розпорядників інформації для цілей цього Закону.
Одночасно суд враховує, що за визначенням, закріпленим у статті 1 цього ж Закону N 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, Відповідачі можуть бути розпорядниками лише тієї інформації, яка була отримана або створена ними в процесі виконання своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у їх володінні.
Як стверджує Відповідач-1, Державне агентство водних ресурсів України та його територіальні (структурні) підрозділи, в тому числі Сектор Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, не є розпорядниками запитуваної інформації, так як відповідно до положень Порядку ведення державного водного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413 (надалі - Порядок №413), здійснює ведення державного водного кадастру лише за розділом "Поверхневі води" у частині обліку поверхневих водних об'єктів та за розділом "Водокористування".
Такі доводи Відповідача-1 відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Безспірно, в силу положень п.2 Порядку №413 Державний водний кадастр становить систематизований звід відомостей про:
поверхневі води, підземні води, внутрішні морські води та територіальне море;
обсяги, режим, якість і використання вод;
водокористувачів (крім вторинних).
Тобто, Державний водний кадастр не містить відомості про перелік об'єктів водного фонду відповідної території які передаються чи не передані в оренду чи користування, в тому числі запитуваної Позивачем відносно території Шахворостівської територіальної громади Житомирського району.
Одночасно суд погоджується із доводами Позивача, що в силу наведених правових норм та в силу вимог ст.13 Закону № 2939-VI Відповідачам за характером діяльності має бути відомо, хто володіє запитуваною інформацією.
Суд враховує наявність Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 483 (надалі - Порядок № 483). Приписами п.7 цього Порядку № 483 передбачено обмін даними між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, визначення змісту таких даних здійснюються за згодою з Мінагрополітики, держателями кадастрів та інформаційних систем органів виконавчої влади, до яких відносяться Відповідачі, або договорами між держателем Державного земельного кадастру та держателями інших публічних і приватних інформаційних систем.
Електронна взаємодія державних електронних інформаційних ресурсів може також здійснюватися відповідно до Положення про електронну інформаційну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606.
Згідно переліку відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що наведений в додатку до Порядку № 483, до таких відомостей, окрім іншого, відносяться: дані про межі територій територіальних громад, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, цільове призначення земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), тощо.
Зазначене свідчить, що в силу положень Порядку № 483 Відповідачам за статусом та характером діяльності має бути відомо, хто володіє запитуваною Позивачем інформацією.
Відповідачі не врахували, що в силу приписів ч.3 ст.22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
При розгляді запиту Позивача від 02.07.2023 року Відповідач-2 не врахував вказані вимоги ч.3 ст.22 Закону № 2939-VI, не дотримав їх, що призвело до порушення прав Позивача, передбачених цим Законом.
Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Безспірно, в силу вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як зазначено у відзиві Відповідача-1 на позов, Відповідачем-2 такий запит Позивача розглянуто і на нього та одночасно ще на чотири аналогічні запити Позивача надана відповідь листом від 12.07.2023 року.
Разом з тим, вказана відповідь (лист) не містить інформації чи роз'яснень по суті запиту Позивача щодо переліку об'єктів водного фонду на території Шахворостівської територіальної громади Житомирського району не переданих в оренду чи користування.
Така відповідь в силу вимог ч.2 ст.22 Закону № 2939-VI може вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Більш того, Відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів направлення (вручення) Позивачу вказаного листа
Зазначене дає підстави зробити судом висновок по наявність порушеного права Позивача на доступ до публічної інформації.
Одночасно суд враховує відсутність жодних відносин Позивача з Державним агентством водних ресурсів України щодо розгляду спірного запиту від 02.07.2023 року.
Таким чином, вказане порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною бездіяльність Сектора у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України при розгляді запиту ОСОБА_1 від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка" та зобов'язання розглянути такий запит у повній відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат в даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37472104) та Сектора Державного агенства водних ресурсів України в Житомирській області (вул. Київська, 81, м. Житомир, код ЄДРПОУ: 37472104) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Сектора у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України при розгляді запиту ОСОБА_1 від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка".
Зобов'язати Сектор у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України розглянути запит ОСОБА_1 від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит не передані Шахворостівка" у повній відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк