Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
02 травня 2024 року Справа №200/2437/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для надання до суду: приведену у відповідність позовну заяву, шляхом зазначення у ній позовних вимог до відповідача; надати належним чином завірені копії доказів, підстав обґрунтування її позовної заяви щодо протиправної бездіяльності відповідача; завірену копію свідоцтва про шлюб, в якості доказів зміни прізвища.
Ухвалу суду від 29.04.2024 року було отримано позивачем, про що свідчить наявна у неї реєстрація в електронному суді та відповідна відмітка «доставлено» зазначено 29.04.2024 року.
На виконання ухвали суду від 29 квітня 2024 року, позивачем на адресу суду від 01.05.2024 року було надано: копію свідоцтва про шлюб, в якості доказів зміни прізвища; стосовно завірених копій доказів, підстав обґрунтування позовної заяви щодо протиправної бездіяльності відповідача позивачем було надано окрему заяву, в якій позивач зазначила, що нею не вживалися заходи досудового врегулювання спору та зазначено, що відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що недоліки, які були виявлені судом під час винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху та зазначено: - «Відповідно до ч.1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до приписів п.4 ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд розглянувши подану позивачем позовну заяву, встановив, що в ній взагалі відсутні позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням наведеного, для усунення недоліків позивачу слід привести у відповідність позовну заяву шляхом зазначення у ній позовних вимог до відповідача», - не були усунені позивачем.
Суд зауважує, що позовна заява в своїй резолютивній частині взагалі не містить позовних вимог до відповідача.
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Тобто, з урахуванням вищенаведеного, суд при розгляді справи керується приписами Кодексу адміністративного судочинства України та проводить розгляд справи саме за позовними вимогами позивача, які він зазначає до відповідача в резолютивній частині позовної заяви, простішими словами, позовні вимоги - це мета задля якої позивач звертається з позовною заявою до суду.
Дослідивши подані позивачем документи, суд вбачає часткове виконання вимог ухвали суду від 29.04.2024 року, враховуючи повну відсутність зазначення у своїй позовній заяві в прохальній її частині позовних вимог до відповідача.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що вимоги ухвали суду від 29.04.2024 року виконані позивачем не повністю, тобто на адресу суду не надано приведену у відповідність позовну заяву, шляхом зазначення у ній позовних вимог до відповідача.
Відповідно до частини другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, а також з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі від 29.04.2024 року, суд вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 29.04.2024 року, на п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.О. Голошивець