Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 травня 2024 року Справа №200/707/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до п.10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VІІ з врахуванням довідок, виданих Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) № 16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) здійснити з 21.12.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії державного службовця відповідно до п.10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VІІ з врахуванням довідок, виданих Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) № 16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби», з урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі №200/707/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 200/707/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
05 січня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання рішення.
22 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, відповідно до якої останній просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 невиплачену пенсію з 21.12.2022, яка є різницею між розміром фактично виплаченої ОСОБА_1 пенсії та розміром пенсії, яка повинна була виплачена ОСОБА_1 відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІ з врахуванням довідок, виданих Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) № 16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби», одночасним платежем; встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 200/707/23 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 200/707/23 в встановлений судом строк.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідачем прийнято рішення 914260891016 від 14.12.2023 року про перерахунок його пенсії, після чого розмір пенсії становить 20 930 грн. Зазначив, що 08.01.2024 року звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення у повному обсязі, проте відповідачем було повідомлено листом від 2164-487/Ц-02/8-0500/24 від 30.01.2024 року, що в грудні 2023 року рішення суду виконано відповідно до покладених судом зобов'язань в межах компетенції в повному обсязі. В результаті проведеного перерахунку пенсії сформувалась доплата пенсії за період з 21.12.2022 по 31.12.2023 у сумі 111752,73 грн, яка буде виплачена в порядку, передбаченому «Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165. Зазначив, що Порядок № 1165 не передбачає одночасної виплати пенсії за минулий час, а отже і не забезпечує поновлення його прав на належне пенсійне забезпечення, що передбачено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 200/707/23. Зазначив, що застосування відповідачем Порядку № 1165 істотно ускладнює виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 200/707/23 або робить його неможливим в частині виплати недоплаченої пенсії з 21.12.2022 року. Крім того, зазначив про необхідність встановлення судового контролю у цій справі та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення від 12.06.2023 у справі № 200/707/23 в встановлений судом строк.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на 25 березня 2024 року продовжує діяти в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходженням Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ № 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що предметом розгляду в даній справі була наявність правових підстав для не врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший довідок № 16291/37/3п/09.3/12.3 від 28.12.2022 року про складові заробітної плати.
Проте, сума недоплаченої пенсії, починаючи з 21.12.2022 року, зумовленої неправомірною бездіяльністю відповідача 2 судом не досліджувалась та не була предметом розгляду у цій справі.
Суд звертає увагу, що встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання.
В свою чергу, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-394а14, в постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 279/7157/15-а та в постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Заявником не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Стосовно встановлення судового контролю суд зазначає наступне.
За приписами частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 8 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.
Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. При цьому, передбачені ст. 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначене узгоджується з правовою позицією яка викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04.03.2020 року у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 року у справі № 640/13988/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Таким чином, суд звертає увагу, що виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно положень статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Окрім того, вказаний Закон наділяє державних виконавців під час виконання рішень певними важелями впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.
Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачу видано виконавчий лист про виконання судового рішення по справі №200/707/23, проте позивачем не наведено у заяві про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та не надано відповідних доказів звернення до органів примусового виконання судових рішень.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів відкриття примусового виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, постановлення питання про притягнення до кримінальної відповідальності), суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою позивача в порядку ст. 382 КАС України.
Крім того суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає процедуру виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є подібною до судового контролю, про встановлення якого поданий цей позов. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в статті 63 зазначеного Закону та в статті 382 КАС України, є тотожними.
В контексті викладеного, суд зазначає, що в заяві позивача про встановлення способу і порядку виконання рішення суду не наведено, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності потреби встановлення судового контролю наведена в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.10.2019 року у справі № 826/6528/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 294, 370, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала складена та підписана 01 травня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Троянова