29 квітня 2024 року Справа 160/10348/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії,-
22.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 19.04.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_3 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), (код ЄДРПОУ: 34984472) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зняти з всього нерухомого та рухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) арешт та заборону відчуження, що накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.01.2008 року серія АЕ№926630, що винесена державним виконавцем Ванжою Олександром Володимировичем в рамках виконавчого провадження № 4848965 з примусового виконання виконавчого напису № 10334 від 13.09.2007 року вчиненого приватним нотаріусом Бондаренко І.М.
Означені позовні вимоги вмотивовані наступним. Станом на сьогоднішній день, питання заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №CNL-302/365/2006 від 30 жовтня 2006 року врегульовано, та стягувач не має претензій до боржника, що є підставою для зняття арешту з майна ОСОБА_1 . Згідно з довідкою про відсутність претензій щодо виконання зобов'язань до фізичної особи від 31.01.2024 року, у ОСОБА_3 відсутні будь які претензій до ОСОБА_1 стосовно виконання зобов'язань за кредитним договором №CNL-302/365/2006 від 30 жовтня 2006 року. Заборгованість за кредитним договором погашена в повному обсязі. Таким чином у ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість перед ОСОБА_3 , а, відповідно, - відсутня й необхідність у її стягненні та у вжитті заходів примусового виконання рішення, таких як арешт майна Боржника. Відповідач у листі від 19.03.2024 № 23686 визнає факт завершення виконавчого провадження, однак при цьому не зазначає з якої саме підстави було завершено виконавче провадження, та відмовляє у знятті арешту. Так, відповідач зазначає, що виконавче провадження було завершено 24.12.2009 року відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на 2009 рік). Варто зауважити, що ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (який був чинним станом на 2009 рік) не регулює питання завершення виконавчого провадження, а регулює питання винагороди державного виконавця. Натомість підстави завершення виконавчого провадження врегульовані ст. 37 зазначеного Закону (чинного станом на 2009 рік). незалежно від конкретної підставки закриття виконавчого провадження № 4848965 арешт, накладений в рамках цього ВП повинен бути знятий з огляду на фактичну відсутність заборгованості у позивача та відсутності у третьої особи будь-яких вимог чи претензій. Таким чином, в даному випадку незалежно від підстави завершення виконавчого провадження № 4848965 станом на 24.12.2009 рік, на теперішній час арешт має бути скасований у зв'язку з фактичною відсутністю у позивача боргу на теперішній час.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 23.04.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Так, відповідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження- спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.
Згідно ч.4 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача. Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України.
Також, відповідно до частин першої, п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 287 позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що КАС України встановлено спеціальний строк звернення особи до суду з адміністративним позовом у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, який становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, листом від 19.03.2024 року №23686 відповідач письмово відмовив зняти арешт з майна позивача.
Варто зазначити, якщо рахувати десятиденний строк з дати листа відповідача, тобто з 19.03.2024 року, то останнім днем подання до суду даної позовної заяви було б як 28.03.2024 року.
Натомість, відповідні докази отримання такого листа позивач до суду не подав.
Втім, з позовною заявою до суду представник позивача звернувся лише 19.04.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском спеціального десятиденного строку, встановленого КАС України для цієї категорії справ.
Приймаючи рішення у цій справі, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має Існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску (за період з 29.03.2024 року по 19.04.2024 року), докази отримання листа Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.03.2024 року №23686.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії- залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України.
- заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин (за період з 29.03.2024 року по 19.04.2024 року), докази отримання листа Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.03.2024 року №23686.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник