Справа № 991/2462/24
Провадження №11-сс/991/343/24
02 травня 2024 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000546 від 12.06.2018 (далі - апеляційна скарга).
Історія провадження
1.16.04.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000546 від 12.06.2018 стосовно ОСОБА_2 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 - частини 5 статті 191, частиною 3 статті 27 - частини 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
2.02.05.2024 до Суду надійшла апеляційна скарга захисника на зазначену ухвалу.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
3.В апеляційній скарзі захисник просив: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
4.Апеляційна скарга містить доводи щодо незаконності оскаржуваної ухвали та можливості її апеляційного оскарження.
5.Зокрема, в обґрунтування можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді захисник: (1) зазначив, що з огляду на наведені захисником у скарзі порушення слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень та діяв у спосіб, який не відповідає процесуальному закону; (2) послався на положення статей 1, 3, 8, підпункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, актів Конституційного Суду України - рішень від 30.01.2003 № 3-рп/2003, від 02.11.2004 № 15-рп/2004, від 30.06.2009 № 16-рп/2009 та Висновку 20.01.20167 № 1-в/2016, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справах Delcourt v Belgium та Bellet v France.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
6.Відповідно до апеляційної скарги захисник ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
7.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
8.Оскаржувана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з мотивів, наведених нижче.
9.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК).
10.У частинах 1 та 2 статті 309 КПК наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. При цьому у випадках прямо передбачених КПК на досудовому розслідування можуть бути оскаржені інші ухвали слідчих суддів, наприклад як у випадках, передбачених частиною 4 статті 380, частиною 9 статті 584 КПК.
11.Проте ухвала слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування ні статтею 309 КПК, ні будь-якою іншою нормою КПК. Законодавець визначив можливість оскарження лише ухвали слідчого судді про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування (пункт 12 частини 1 статті 309 КПК).
12.З наведених мотивів оскаржувана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
13.Разом із тим, відповідно до висновку Верховного Суду України, який викладений в постанові від 12.10.2017 по справі № 5-142кс(15)17, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини 6 статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК. З наведеним висновком Верховного Суду України погодилася Велика Палата Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17 та від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к).
14.Беручи до уваги наведене, а також доводи захисника щодо постановлення слідчим суддею оскаржуваної ухвали за межами його повноважень, суддя-доповідач має встановити, чи передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК, оскаржувана ухвала слідчого судді.
15.Вивчення тексту оскаржуваної ухвали дає підстави вважати, що слідчий суддя при її постановленні не вийшов за межі своїх повноважень. Ця ухвала постановлена в порядку Глави 24-1 КПК в межах повноважень слідчого судді, передбачених частиною 3 статті 297-4 КПК. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали: (1) слідчий суддя розглянула клопотання детектива про здійснення спеціального досудового розслідування, за наслідками чого прийняла рішення про задоволення цього клопотання; (2) це рішення прийнято за участі захисника ОСОБА_3 ; (3) її зміст відповідає вимогам глави 24-1 КПК, встановленим для цього виду судового рішення.
16.Інші доводи захисника стосуються незгоди з мотивами слідчого судді по суті та не підлягають розгляду в цілях вирішення питання щодо постановлення ухвали за межами процесуальних повноважень слідчого судді.
17.Враховуючи викладене вище, слід кваліфікувати оскаржувану ухвалу слідчого судді як таку, що передбачена КПК.
18.З наведених мотивів, оскільки ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2024 не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування, її постановлення передбачено КПК та саме в його межах вона і була постановлена, то вона не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
19.Про неможливість апеляційного оскарження аналогічних ухвал слідчих суддів неодноразово зазначав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (наприклад, ухвали від 30.04.2024 у справі № 991/1473/24, від 22.04.2024 у справі № 991/906/24, від 14.12.2023 у справі № 636/984/22, від 14.12.2023 у справі № 636/1153/22, від 12.12.2023 у справі № 991/7253/23, , від 09.10.2023 у справі № 761/19692/23, від 14.12.2023 у справі № 636/984/22, від 05.06.2023 у справі № 991/3344/23, від 23.03.2023 у справі № 991/178/23, від 07.03.2023 у справі № 991/669/22).
20.Щодо посилань захисника на статтю 129 Конституції України як на підставу апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суддя-доповідач зазначає наступне. Пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
21.З наведених мотивів відхиляються також посилання на акти Конституційного Суду України, оскільки цитовані захисником положення стосуються апеляційного перегляду саме справи.
22.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява №8225/78, §57).
23.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення у цьому провадженні, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права подати заперечення проти цієї ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК).
24.З наведених мотивів слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 .
25.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2024.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1