справа №991/3613/24
провадження №1-кс/991/3650/24
Іменем України
«02» травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 22 квітня 2024 року ним, як головою ГО «НОН-СТОП», з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту НАБУ було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, встановлених в ході здійснення правозахисної діяльності, а саме про те, що посадові особи Київської міської державної адміністрації, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 (по м. Києву і Київській області), керівництво правоохоронних органів у м. Києві, військовослужбовці, бійці Національної гвардії України, Територіальної оборони, їх керівництво, котрі безпосередньо мають відношення до встановлення блокпостів, КПП, посадові особи обласних державних адміністрацій, керівництво правоохоронних органів в обласних центрах, а саме областей в яких компанія Uklon надає послуги таксі, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з засновниками, керівництвом та працівниками ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА», ТОВ «УКЛОН КОРПОРЕЙТ», ТОВ "ТЕХ УКЛОН", ГО "УКЛОН КЕА", в тому числі з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , використовуючи платіжну систему Fondy та ТОВ ФК «Елаєнс», створили злочину організацію, котра налагодила надання послуг таксі в комендантську годину. При цьому, всупереч положенням ст. 214 КПК України, на даний час відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, його не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано, що заявник вважає протиправною бездіяльністю та укриттям злочину і просить зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості за його заявою та розпочати розслідування.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, в прохальній частині скарги просив суд проводити судовий розгляд без його участі.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився. Від головного спеціаліста-юрисконсульта НАБУ ОСОБА_9 до суду надійшли письмові заперечення, відповідно до змісту яких, Національне бюро заперечує проти задоволення скарги ОСОБА_3 , вважає її безпідставною та необґрунтованою. Так представник зазначає, що на електронну адресу НАБУ надійшла заява від 22 квітня 2024 року №22/04/2024-6, зареєстрована 23 квітня 2024 року за №299/10923-00, щодо можливих неправомірних дій, бездіяльності посадових осіб окремих суб'єктів господарювання за обставин, наведених у заяві та з інших питань. Зазначив, що за результатами розгляду заяви в межах компетенції Національного бюро було встановлено, що заява з аналогічних питань раніше вже надходила до НАБУ та про результати її розгляду заявник повідомлявся відповідним листом від 29 березня 2024 року. Звернув увагу, що у поточній заяві не наведено нових фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, у зв'язку з чим на даний час відсутні підстави для застосування НАБУ наданих повноважень. В зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні скарги, а її розгляд проводити без представника НАБУ за наявними письмовими поясненнями.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представників НАБУ та заявника, які просили здійснювати такий розгляд без них.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги з додатками та письмові заперечення представника особи, бездіяльність якої оскаржується, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
У своїй заяві про злочин від 22 квітня 2024 року ОСОБА_3 зазначає, зокрема, що, на його думку, за викладених у заяві обставин, посадові особи Київської міської державної адміністрації, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 (по м. Києву і Київській області), керівництво правоохоронних органів у м. Києві, військовослужбовці, бійці Національної гвардії України, Територіальної оборони, їх керівництво, котрі безпосередньо мають відношення до встановлення блокпостів, КПП, посадові особи обласних державних адміністрацій, керівництво правоохоронних органів в обласних центрах, а саме областей в яких компанія Uklon надає послуги таксі, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з засновниками, керівництвом та працівниками ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА», ТОВ «УКЛОН КОРПОРЕЙТ», ТОВ "ТЕХ УКЛОН", ГО "УКЛОН КЕА", в тому числі з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , використовуючи платіжну систему Fondy та ТОВ ФК «Елаєнс», створили злочину організацію, котра налагодила надання послуг таксі в комендантську годину, з метою здійснення колабораційної діяльності, пособництва державі-агресору, несанкціонованого поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, надання та отримання неправомірної вигоди, порушення трудового законодавства, перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. На переконання заявника, за викладених обставин, в діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 172, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. Вказані корупційні і зухвалі схеми можуть негативно вплинути на міжнародний авторитет України, що, в свою чергу, завадить залученню міжнародної допомоги у військовий час.
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 22 квітня 2024 року, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Вважаю за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин (зловживання службовим становищем; злочинна організація; колабораційна діяльність; пособництво державі-агресору; несанкціоноване поширення інформації; фінансування тероризму; ухилення від сплати податків; легалізація грошових коштів; надання/отримання неправомірної вигоди; порушення трудового законодавства; перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів та інше) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС.
Лише самих відомостей з відкритих джерел, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами) та власного їх аналізу (інтерпретації), на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні НАБУ, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що оформлення ГО «НОН-СТОП» заяви про вчинення кримінального правопорушення з зазначенням 10 адресатів, свідчить про її формальність та переслідування головою цієї організації іншої мети, ніж та яка декларується. На подолання проявів корупції у нашій державі прикуто достатньо уваги, як правоохоронних органів, так і міжнародних організацій, але, на мою думку, така боротьба не може відбуватися конвеєрним способом, а заява про злочин на момент подачі до правоохоронного органу вже повинна містити важливу інформацію (детальні обставини, перелік та дані осіб, у тому числі службових, що мають відношення до приховування та сприяння злочинним діям, котрі описані у заяві), а не надаватися пізніше.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1