Справа № 991/3425/24
Провадження 1-кс/991/3460/24
25 квітня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Митків Заставнівського району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 212 КК України,
у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 5002256 грн та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 345-1, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 не пізніше 08.12.2016 вступили у злочинну змову між собою для спільного створення, впровадження та налагодження механізму ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю, з метою особистого протиправного збагачення, шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів, а саме податку на додану вартість та ввізного мита, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 271 МК України та п.п. 9.1.3, 9.1.7 ст. 9 ПК України входять в систему оподаткування.
Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 планували здійснювати злочинну діяльність у складі створених та очолюваних ними організованих груп, які мали здійснювати ввезення в Україну комерційних товарів (одягу, взуття, сумок, різних виробів з тканини, аксесуарів, килимів та іншого) вантажними автомобілями з Туреччини (транзитом через територію ЄС) або шляхом їх експорту з Румунії. Однак, останні були обізнані про те, що митний контроль, митне оформлення товарів та їх випуск у вільний обіг здійснюють працівники Чернівецької митниці: відділів митного оформлення (надалі - ВМО) № 1 та № 2 митного посту (надалі - МП) «Вадул-Сірет» у пункті пропуску (надалі - ПП) «Порубне-Сірет» - митний контроль та митне оформлення під час пропуску вантажних автомобілів з товарами із території Румунії на митну територію України; ВМО № 1 МП «Чернівці» - митний контроль, митне оформлення товарів та їх випуск у вільний обіг.
Тому, задля відвернення загрози викриття та припинення розроблених ними злочинних схем працівниками митних органів, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не пізніше 08.12.2016, прийняли рішення про залучення до реалізації спільного злочинного умислу начальника Чернівецької митниці ОСОБА_10 , наділеного виключною компетенцією по організації та забезпечення виконання завдань, покладених на Чернівецьку митницю.
Відтак, задля забезпечення координації дій усіх співучасників злочинної діяльності, керування ними та підтримання між ними комунікації не пізніше 08.12.2016, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 домовились між собою створити, очолити та спільно керувати злочинною організацією у виді стійкого ієрархічного об'єднання, яке складатиметься з трьох структурних частин організованих груп: № 1 під керівництвом ОСОБА_8 , до складу якої увійшли ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 ; № 2 під керівництвом ОСОБА_9 , у складі: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших невстановлених слідством осіб; № 3 під керівництвом ОСОБА_10 , у складі: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших невстановлених слідством осіб. План та розподіл ролей злочинної діяльності був доведений до відома всіх її учасників.
Детектив зазначає, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спрямовували діяльність, створеної та очоленої ними злочинної організації, на умисне ухилення від сплати митних платежів ОГ № 1 та № 2, якими здійснювалося: незаконне ввезення комерційних товарів з Туреччини (транзитом через територію ЄС) або шляхом їх експорту з Румунії на митну територію України через ПП «Порубне-Сірет» з приховуванням від митного контролю; виготовлення та подання до Чернівецької митниці МД, ПМД, ДМД та додатків до них, які містили неправдиві відомості та повідомлення інспекторам МП «Вадул-Сірет» завідомо неправдивих відомостей. Також, діяльність злочинної організації спрямовувалася на забезпечення ОГ № 3 безперешкодного митного оформлення задекларованих товарів «групи прикриття», їх випуску у вільний обіг, пропуску автомобілів з товарами під виглядом порожніх. Для цього, доведено до відома інспекторів ВМО № 1 та № 2 МП «Вадул-Сірет» усну вказівку взаємодіяти з ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , а інспекторів ВМО № 1 МП «Чернівці» - з ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , які будуть інформувати про прибуття автомобілів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подаватимуть, як особисто, так і через інших осіб, МД, ПМД та ДМД з додатками, заявлятимуть транспортні засоби як порожні, та за необхідності, особисто братимуть участь у проведенні митного огляду у разі спрацювання АСАУР.
Окрім цього, з метою мінімізації ризиків викриття злочинної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучили до розробленої схеми ряд підконтрольних їм підприємств-імпортерів, організували та забезпечували їх регулярну заміну, про що інформували всіх учасників злочинної організації, зокрема, ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , який контролював тривалість використання ОГ № 1 та № 2 підприємств-імпортерів та надавав вказівки щодо їх заміни. При цьому, учасниками злочинної організації забезпечувалося доведення назв використовуваних ОГ № 1 та № 2 суб'єктів господарювання до відома інспекторів Чернівецької митниці.
Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , отримуючи службову інформацію про графік роботи змін інспекторів ВМО № 2 МП «Вадул- Сірет», забезпечували ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю в ті зміни, працівники яких, перебуваючи під службовим впливом ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , виконували їх усні вказівки щодо позачергового, безперешкодного митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів, ввезених від імені підконтрольних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підприємств-імпортерів та фізичних осіб-водіїв, а також щодо пропуску використовуваних ними автомобілів, які заявлялись, як порожні.
З метою забезпечення безперешкодного функціонування запроваджених організованими групами № 1 та № 2 злочинних схем, ОСОБА_10 , здійснюючи незаконний вплив на службових осіб МП «Вадул-Сірет» шляхом використання свого службового становища, всупереч інтересам служби, у порушення вимог ч. 2 ст. 332 МК України, забезпечив вільне перебування та здійснення злочинної діяльності ОСОБА_12 у зоні митного контролю вказаного МП. А також, доводив до відома ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мінімальний розмір митних платежів, належних до сплати з кожного автомобіля, встановлений ним з урахуванням індикативних показників надходжень митних платежів до Державного бюджету, виконання яких покладалось на Чернівецьку митницю.
В межах організованої ОСОБА_8 та ОСОБА_10 взаємодії між учасниками ОГ № 1 та № 3, з метою забезпечення безперешкодного функціонування впроваджених злочинних схем ОСОБА_4 періодично інформував ОСОБА_15 про тривалість використання залучених ОГ № 1 підприємств-імпортерів та обговорював необхідність їх заміни.
При цьому, ОСОБА_15 особисто обліковував кількість вантажних автомобілів ОГ № 1 та № 2, які протягом місяця здійснили ввезення товарів на митну територію України. ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , перебуваючи на території МП «Вадул-Сірет», забирали у водіїв документи, на підставі яких ними здійснювалося ввезення та вивезення товарів з території ЄС.
У свою чергу, ОСОБА_4 , а також невстановлені під час досудового розслідування особи за його дорученням, у період з 18.01.2017 по 03.10.2018, подали до Чернівецької митниці від імені залучених до злочинної діяльності ОГ № 1 підприємств-імпортерів 513 ПМД та стільки ж ДМД, а додатки до них передали ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Отриманні документи ОСОБА_11 передавав ОСОБА_12 та необізнаним про вчинення злочину водіям, які безпосередньо подавали їх до ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та до ВМО № 1 МП «Чернівці».
Детектив зазначає, що у період з 18.01.2017 по 03.10.2018 інспектори ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та інспектори ВМО № 1 МП «Чернівці», будучи не обізнаними з тим, що подані від імені залучених до злочинної діяльності ОГ № 1 підприємств-імпортерів 513 ПМД та 513 ДМД відповідно, з додатками містять неправдиві відомості на їх підставі здійснили пропуск товарів на митну територію України. При цьому, не зважаючи на те, що у разі застосування встановленого ДФС України Переліку індикаторів ризику до поданих для митного контролю додатків до ПМД та ДМД у 480 з 513 фактів визначається високий ступінь ризику, що передбачає можливість проведення митного огляду та інших митних формальностей, в жодному з них, за винятком фактів спрацювання АСАУР, вони інспекторами ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та ВМО № 1 МП «Чернівці» так і не були проведені.
Разом з тим, ОСОБА_15 відповідно до відведеної йому ОСОБА_10 ролі у складі злочинної організації, не пізніше 08.12.2016 узгодив з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порядок дій підконтрольних їм осіб у тих випадках, коли АСАУР визначалася як обов'язкова до виконання форма митного контролю, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 336 МК України - митний огляд товарів і транспортних засобів комерційного призначення.
У подальшому ОСОБА_8 визначив для забезпечення виконання вказаної форми митного контролю ОСОБА_11 , який також залучив для цього ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , не обізнаних щодо злочинного умислу учасників злочинної організації, а ОСОБА_9 визначив - ОСОБА_13 , який залучив ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , останній не був обізнаний щодо злочинного умислу учасників злочинної організації.
Також інспектори ВМО № 1 МП «Чернівці», будучи необізнаними щодо злочинного умислу учасників злочинної організації, перебуваючи під впливом ОСОБА_15 , всупереч вимогам розділу III Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1316 від 12.12.2012, а також ч. 2 ст. 332 МК України, не виконували дій направлених на перевірку наявності у ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 договорів або належно оформлених доручень, якими б декларанти (директори українських суб'єктів ЗЕД), могли наділити їх правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від їх імені, а також письмових дозволів керівника Чернівецької митниці або керівника МП «Чернівці» чи їх заступників про допуск в зону митного контролю, і як наслідок, безпідставно допускали їх до участі у оглядах товарів і транспортних засобів.
При цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , а також підконтрольні їм ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , користуючись створеними для них ОСОБА_15 вищевказаними можливостями, забезпечили надання інспекторам ВМО № 1 МП «Чернівці» для огляду одних й тих самих вантажних транспортних засобів з одними й тими самими заздалегідь підшуканими товарами «групи прикриття», але кожен раз із заміненими номерними знаками кабін та причепів. Водночас, жодного разу такі факти інспекторами ВМО № 1 МП «Чернівці» не виявлялись.
За таких обставин ОСОБА_15 , діючи на виконання розробленого злочинного плану, виконуючи відведену йому ОСОБА_10 роль в ОГ № 3, шляхом здійснення впливу з використанням свого службового становища на інспекторів ВМО № 1 МП «Чернівці», у період з 21.01.2017 по 24.08.2018 забезпечено можливість виконання ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як безпосередньо, так і з використанням ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які не були обізнані із злочинним умислом учасників ЗО, визначених для них керівниками ОГ № 1 та № 2 злочинних ролей у зв'язку з участю у 107 митних оглядах (59 ОГ № 1 та 48 ОГ № 2), проведених у зоні митного контролю на СТЗ ТОВ «С.К.-Інтер» 408-001-1-1.
Таким чином, ОСОБА_10 та ОСОБА_15 з використанням службового становища всупереч інтересам служби забезпечено утримання інспекторами ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та ВМО № 1 МП «Чернівці» від здійснення належного митного контролю переміщення учасниками ОГ № 1 та № 2 товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і, як наслідок, невиявлення фактів порушення податкового та митного законодавства та продовження функціонування злочинної схеми.
Детектив зазначає, що загальна сума митних платежів, від сплати яких у період з 18.01.2017 по 03.10.2018 умисно ухилилися учасники ОГ № 1 за пособництва ОГ № 3 шляхом використання вказаної злочинної схеми, складає 69 143 592,67 грн, у тому числі, ввізного мита - 42 046 154,22 грн та ПДВ - 27 097 438,45 грн (схема № 1).
Також у період з 12.04.2018 по 24.06.2018 ОСОБА_12 безпосередньо, а також через ОСОБА_14 подав інспекторам ВМО № 1 МП «Вадул-Сірет» від імені фізичних осіб - водіїв, які не були обізнані про вчинення злочину, копії їх паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також виготовлені невстановленими особами за невстановлених під час досудового розслідування обставин 19 підроблених митних декларацій з доданим інвойсом, які інспектори ВМО № 1 МП «Вадул-Сірет», будучи не обізнаними з тим, що подані ОСОБА_21 та ОСОБА_14 від імені водіїв 19 МД з додатками містять неправдиві відомості, на їх підставі заповнили 19 уніфікованих митних квитанцій МД-1 та здійснили пропуск товарів на митну територію України.
З метою прискорення митного оформлення товарів ОСОБА_12 та ОСОБА_14 повідомляли водіям номери поданих ПМД, які ті, у свою чергу, повідомляли інспекторам ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет».
Загальна сума митних платежів, від сплати яких у період з 12.04.2018 по 24.06.2018 умисно ухилилися учасники ОГ № 1 за пособництва ОГ № 3 шляхом використання вказаної злочинної схеми складає 7 405 588,76 грн, у тому числі ПДВ - 4 879 189,52 грн та мито - 2 526 399,24 грн (схема № 2).
Окрім цього, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 безпосередньо організували проходження митного контролю та митного оформлення товарів «групи прикриття», зокрема, задекларованих від імені водіїв, шляхом узгодження з інспекторами МП «Вадул-Сірет» з використанням засобів мобільного зв'язку їх позачергового пропуску.
Також у період з 25.03.2018 по 05.02.2019 у випадках, коли ОСОБА_8 приймалось рішення про ввезення на митну територію України товарів без їх декларування, ОСОБА_12 використовуючи отримані від водіїв їх паспорти громадянина України для виїзду за кордон та реєстраційні документи на транспортні засоби, заявив інспекторам ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» 11 транспортних засобів з товарами від імені водіїв, як порожні.
У свою чергу, інспектори ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет», будучи не обізнаними з тим, що ОСОБА_12 повідомлені недостовірні відомості про те, що транспортні засоби є порожніми, заповнили 11 уніфікованих митних квитанцій МД-1 та здійснили пропуск автомобілів на митну територію України.
Загальна сума митних платежів, від сплати яких у період з 25.03.2018 по 05.02.2019 умисно ухилилися учасники ОГ № 1 за пособництва ОГ № 3 шляхом використання вказаної злочинної схеми, складає 6 710 215,85 грн, у тому числі ПДВ - 4 405 915,32 грн та мито - 2 304 300,53 грн (схема № 3).
Всі вищевикладені дії вчинені учасниками ОГ № 1 з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на ухилення від сплати частини суми митних платежів під час імпорту товарів на митну територію України.
Також детектив зазначає, що на виконання розробленого злочинного плану учасники злочинної організації спільно вживали заходів, спрямованих на приховування злочинної діяльності та усунення загроз її функціонуванню.
Так, ОСОБА_10 забезпечив своєчасне доведення до відома ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як особисто, так і через ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , службової інформації щодо можливих загроз діяльності злочинної організації з боку правоохоронних та контролюючих органів, яка містилася у їх запитах та вимогах, а також зверненнях народних депутатів України, фізичних та юридичних осіб.
Водночас, розуміючи небезпеку викриття злочинної діяльності журналістами ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , ОСОБА_10 організував їх побиття, до чого залучив ОСОБА_17 , та спробу їх подальшого підкупу ОСОБА_8 з метою припинення висвітлення відомостей про них у ЗМІ.
Окрім цього детектив зазначає, що ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_17 про активістів громадської організації «Рабів до раю не пускають» зі Львова, які запланували провести акцію у м. Чернівці з питань роботи Чернівецької митниці, та дав останньому вказівку зустрітися з ОСОБА_24 , обговорити з ним ці питання та підшукати осіб, які б нанесли тілесні ушкодження цим активістам. При цьому відзначив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дадуть за це гроші. ОСОБА_17 повідомив, що візьме 10 чоловік і все зробить. Також ОСОБА_10 надавав ОСОБА_16 вказівки знайти підстави та притягнути конкурентів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у здійсненні імпорту товарів до відповідальності, вилучити товари, документи та кошти. Надані ОСОБА_10 вказівки ОСОБА_16 були виконані.
Крім того, ОСОБА_17 , як член ОГ № 3, за дорученням та під контролем ОСОБА_10 сприяв у здійсненні злочинної діяльності ОГ № 1, а саме організував відшукання осіб, які самостійно ввозили товари на територію України, з метою застосування до них заходів фізичного та психологічного впливу з тим, щоб змусити їх здійснювати свою діяльність через ОСОБА_8 за умови надання за це учасникам злочинної організації неправомірної вигоди.
Таким чином, у період з 18.01.2017 по 05.02.2019 ОСОБА_4 разом з іншими учасниками ОГ № 1 за пособництва учасників ОГ № 3, здійснюючи незаконне ввезення на територію України комерційних товарів з приховуванням від митного контролю, діючи умисно, ухилився від сплати митних платежів, зокрема, ввізного мита на загальну суму 46876853,89 грн та ПДВ - 36382543,39 грн, всього - 83259397,28 грн, що в 86683 разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019), а тому, відповідно до примітки до ст. 212 КК України є особливо великим розміром.
16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 212 КК України.
Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи тяжкість, кількість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, розмір заподіяних державі збитків, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у зв'язку із чим просить визначити заставу у сумі 5002256 грн.
У той же час, детектив просив покласти на ОСОБА_12 обов'язки передбачені абзацом першим, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання матеріалів.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Зазначили, що (1) органом досудового розслідування не доведено, що був вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки у порушення вимог податкового законодавства матеріали справи не містять акту документальної перевірки, складеного за її результатами належним контролюючим органом та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення; (2) у діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, оскільки умислом даного злочину не охоплюється створення злочинної організації з будь-якою іншою метою, окрім як для створення загрози громадській безпеці; (3) повідомлення про підозру вручено з порушенням ст. 278 КПК України, а саме не тією особою, що склала її; (4) з урахуванням злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , сторона захисту вважає, що кримінальне провадження № 52017000000000802 від 17.11.2017 не підсудне Вищому антикорупційному суду; (5) стороною обвинувачення не наведено достатніх об'єктивних даних про те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчиняв спроби або має дійсний намір чи бажання переховуватись від органу досудового розслідування чи суду; тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для обґрунтування зазначеного ризику; наявність у ОСОБА_4 закордонного паспорту та виїзд за кордон свідчить лише про його активну діяльність як підприємця не тільки на території України а і за кордоном; ОСОБА_4 не володіє нерухомим майном, про яке зазначає детектив у клопотанні; (6) стороною обвинувачення не надано належних доказів на підтвердження наявності ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (7) розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення, є непомірним для підозрюваного. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив врахувати, що дохід, який він отримує як заробітну плату від ТОВ «Бат-Центр» та як фізична особа-підприємець (здає в суборенду нежитлові приміщення, які сам же ( ОСОБА_4 ) орендує у свого сина), є недостатніми для сплати такого розміру застави. Додатково зазначив, що оплата за навчання доньки складає по 17 000 грн за пів року, а за навчання сина - 4000 євро на рік.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 345-1, ч. 1 ст. 255 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 212 КК України, а саме в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; а також в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, повідомлення про підозру містить підпис ОСОБА_4 про її отримання (т. 2 а.с. 1-114).
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру не вручено тим же детективом, яким його складено, слідчим суддею не враховуються при прийняті рішення. Такі твердження суперечать вимогам ст. 276, 277 КПК України, якими не встановлено обов'язкової умови складання і вручення повідомлення про підозру певною особою, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні може здійснювати групою слідчих (детективів), що узгоджується з вимогами ст. 39, 40 КПК України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення, інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів, що стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.02.2018, від 03.04.2018, від 30.05.2018, від 07.06.2018, від 19.06.2018, від 20.06.2018, від 26.07.2018, від 07.08.2018, від 20.09.2018, від 21.09.2018, від 02.10.2018, від 23.10.2018, від 24.10.2018, від 29.11.2018, від 12.12.2018, від 13.12.2018, від 14.12.2018, від 21.12.2018, від 27.12.2018, від 28.12.2018, від 29.12.2018, від 10.01.2019, від 20.03.2019, від 25.03.2019, від 25.04.2019, від 23.08.2019, від 27.08.2019, від 07.03.2023, від 10.03.2023, від 18.01.2024, від 26.01.2024; протоколів огляду від 17.01.2020, від 23.01.2020, від 09.04.2020, від 14.04.2020, від 21.10.2021, від 03.10.2022, від 11.10.2022, від 07-21.11.2022, від 14.03.2023 з додатками, від 22.04.2023, від 01.09.2023, від 04.09.2023, від 20.09.2023, від 30.10.2023, від 29.11.2023 з додатками, від 26.12.2023, від 03.01.2024, від 06.01.2024, від 29.01.2024; документів отриманих на запит детектива, у порядку ст. 93 КПК України від 26.06.2023 № 7.2-08-1/7.2-17-02/8.11/4740, від 25.07.2023 № 17-1/17-01-03/8.11/2225, від 02.08.2023 № 23/10183-23-Вих; матеріалів отриманих у порядку надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів Румунії; висновків експерта від 01.06.2023 № СЕ-19-23/24079-ФП, від 22.06.2023 № СЕ-19-23/24088-ФП, від 29.06.2023 № СЕ-19-23/24092-ФП, від 30.06.2023 № СЕ-19-23/24098-ФП, від 10.07.2023 № СЕ-19-23/24104-ФП, від 11.07.2023 № СЕ-19-23/24109-ФП, від 21.07.2023 № СЕ-19-23/24076-ФП; витягів з висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.09.2023 № 1041/71101; документів отриманих 17.04.2023 у порядку тимчасового доступу; протоколів допиту свідків, та інших матеріалів.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 16.04.2024, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 212 КК України. При цьому слідчий суддя зазначає, що кваліфікація кримінальних правопорушень, які наразі інкримінуються ОСОБА_4 , у ході досудового розслідування може змінюватись.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Звертаю увагу, що на стадії досудового розслідування оцінка наявних у матеріалах провадження доказів здійснюється не в межах оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто мова йде виключно про обґрунтоване припущення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Оскільки саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність або відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, які класифікуються як особливо тяжкі злочини.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 дійсний до 11.04.2028, його досвід виїзду за кордон (т. 5 а.с. 210, 223зв.-224), а також те, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають, зокрема, румунське громадянство, та фінансові можливості, достатні для проживання закордоном та надання допомоги з цією ж метою іншим учасникам, у тому числі ОСОБА_4 (т. 5 а.с. 203-204).
Слідчим суддею враховується майновий стан ОСОБА_4 , а також те, що внаслідок вчинених кримінальних правопорушень останній міг отримати значні кошти від вчинення протиправних дій злочинною організацією, учасником якої останній був, що підтверджується матеріалами справи (т. 4 а.с. 215-232, т. 5 а.с. 217-230).
У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз'яснення, надані Верховним Судом у листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та долучені до клопотання детектива матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні як безпосереднього так і опосередкованого, зокрема, з використанням своїх зв'язків, шляхом їх підкупу, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань. Перш за все, з огляду на те, що учасники ОГ № 1 контактували з працівниками Чернівецької митниці протягом багатьох років по кожному факту ввезення товарів на митну територію України, а щодо водіїв - протягом всього цього часу оплачували їх роботу.
Не є явно необґрунтованим, наведені у клопотанні детективом та прокурором у судовому засіданні можливості, з урахуванням зазначених вище обставин, впливу на експертів, оскільки у рамках кримінального провадження органом досудового розслідування залучені експерти.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні одних й тих же правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об'єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Враховуючи наведене, а також обізнаність підозрюваного з вже наданими показаннями свідків, протоколи допиту яких додані до клопотання детектива, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Однак, слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання у клопотанні щодо можливості впливу на потерпілого та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, так як стороною обвинувачення не надано доказів на участь у кримінальному провадженні спеціалістів, та яким чином може вчинятись вплив, зокрема на потерпілих.
Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв'язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов'язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності з 18.06.2022 належить транспортний засіб «AUDI Q8», 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , його дружині ОСОБА_25 з 29.11.2022 - транспортний засіб «PORSCHE MACAN R4», 2022 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , що підтверджується матеріалами справи (т. 5 а.с. 210, 212-213, 223, 224).
Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_4 нараховано доходи у сумі, зокрема: у 2021 році у розмірі 582 271,00 грн, у 2022 році - 534357,00 грн, у 2023 році - 649801,00 грн, що в сукупності складає 1 866 429,00 грн. Дружині - ОСОБА_25 нараховано такі доходи: у 2021 році - 992 680,00 грн та у 2022 році - 492 320,00 грн, що в сукупності складає 1 485 000,00 грн.
Також встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебувало нерухоме майно: а саме 7/100 частки нежитлової будівлі площею 8046.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , та нежилі приміщення офісу площею 31,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 .
Разом з тим, зі наданих стороною захистуу судовому засіданні документів встановлено, що зазначене нерухоме майно подаровано ОСОБА_4 своєму сину ОСОБА_26 , що підтверджується договорами дарування від 17.02.2020 та від 18.02.2020. Окрім цього, 28.01.2021 нежилі приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_26 продано на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_27 , що підтверджується копією договору.
Водночас, як зазначив підозрюваний у судовому засіданні, і що підтверджується наданими стороною захисту додатковими документами, зокрема податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , останній отримує дохід від здачі в суборенду житлової будівлі площею 8046.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, з наданих захисником документів встановлено, що у 2022, 2023, 2024 роках ОСОБА_4 здійснює оплату за навчання доньки ОСОБА_28 з вересня 2022 року по 32000 грн за рік, що підтверджується копіями договору та платіжних інструкцій.
Окрім цього, 30.07.2021 ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання з повного утримання, матеріального забезпечення поїздки та всього періоду перебування та навчання в Республіці Польщі та інших країнах Шенгенської угоди у період з 20.09.2021 по 20.09.2024 неповнолітнього сина - ОСОБА_29 , що підтверджується копією відповідної заяви.
На запитання слідчого судді у судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що за навчання сина в рік сплачує 4000 євро.
Отже, співставляючи розмір доходу ОСОБА_4 , та придбання ним разом з дружиною у 2022 році транспортних засобів, необхідність їх утримання, оплата за навчання дітей, у тому числі за кордоном, слідчий суддя не вважає очевидно безпідставним те, що у ОСОБА_4 могли бути необліковані доходи.
Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Тому, враховуючи ймовірний розмір отриманої ОСОБА_4 неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного, членів його родини, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 5002256 гривень. Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов'язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_30 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та свідками: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до ГУ ДМС у Чернівецькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу належить задовольнити.
При визначенні строку дії обов'язків, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов'язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк не більше двох місяців, тобто до 25.06.2024.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 1652 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5002256 (п'ять мільйонів дві тисячі двісті п'ятдесят шість) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_30 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та свідками: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до ГУ ДМС у Чернівецькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259 , номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_6 .
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного, визначити до 25 червня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 18.11.2017.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1