Рівненський апеляційний суд
02 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд у складі судді Шимківа С.С., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Володимира Сергійовича про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,-
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрито.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко В.С. оскаржив її в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга, яка містить у собі клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, надіслана захисником ОСОБА_1 до суду першої інстанції 08 квітня 2024 року.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник Лади О.М. зазначає, що останнім днем подачі апеляційної скарги на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року є 25 березня 2024 року. Разом з цим вказує, що з 22 березня 2024 року по 07 квітня 2024 року він перебував на лікуванні, у зв'язку із суттєвим погіршенням стану здоров'я. При цьому, скаржник зазначає, що відсутність медичних документів на підтвердження даного факту не є підставою вважати, що він не проходив лікування. Вважає, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, а тому просить його поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
______________________________________________________________________________ Справа №564/326/24 Суддя в суді І інстанції - Штогун О.С.
Провадження № 33/4815/379/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
При цьому, клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені у ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Остапенко В.С. були присутніми під час винесення місцевим судом оскаржуваної постанови, копію якої ОСОБА_1 отримав 14.03.2024 року (а.с. 50).
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко В.С. доводить, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції було пропущено ним через стан свого здоров'я.
Разом з цим, такі доводи захисника не підтвердженні жодними доказами, а тому ураховуючи, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, апеляційний суд вважає, що за відсутності відповідної медичної документації, наведені заявником причини пропуску процесуального строку не можуть бути визнані поважними.
Таким чином, за відсутності законних підстав для поновлення скаржнику строку апеляційного оскарження постанови місцевого суду, апеляційна скарга підлягає поверненню.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не подавав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 289, 294, Рівненський апеляційний суд,-
Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Остапенку Володимиру Сергійовичу у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Володимира Сергійовича на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року повернути, у зв'язку із пропуском строку, встановленого для її подання.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.