29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" квітня 2024 р. Справа № 924/64/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м.Хмельницький
2) Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації, м.Хмельницький
до:
1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м.Хмельницький
2) Розсошанської сільської ради, с.Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область
про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; скасування державної реєстрації речового права Баламутівської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав; визнання нечинним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 “Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність” в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 із цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища)
Представники сторін:
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача-1: Варибок Т.В. згідно виписки
від відповідача-2: не з'явився
від прокуратури: Русецька О.В.
Рішення виноситься 22.04.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору.
Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся із позовом до суду в якому просить визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію, земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; скасувати державну реєстрацію речового права Баламутівської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав; визнати нечинним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 із цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища).
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що Хмельницькою окружною прокуратурою в ході вивчення стану дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства щодо охорони та збереження об'єктів природо-заповідного фонду на території Розсошанської ОТГ Хмельницького району встановлено факт незаконної державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203, яка знаходиться у межах території об'єкту природно-заповідного фонду - гідрологічного заказника місцевого значення «Вовчанський». Зауважує, що вказана земельна ділянка, є об'єктом підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання, спеціальною процедурою надання та розташована на території гідрологічного заказника місцевого значення «Вовчанський», однак Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у комунальну власність Монастироцькій сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 з цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища) та, в подальшому, відділом у Ярмолинецькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено державну реєстрацію та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру про вище вказану земельну ділянку та віднесено її до категорії - землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 18:00 (землі загального користування), видом використання - землі загального користування (громадські пасовища) та не зареєстровані відомості про обмеження у використанні земельної ділянки. Отже, вважає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га з цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища) підлягає скасуванню, а рішення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок визнанню нечинним.
Посилаючись на норми ст. 3, 7, 8, 26 ЗУ «Про природно - заповідний фонд», ст.ст. 19, 20, 46-1, 79-1 Земельного кодексу України, ЗУ «Про державний земельний кадастр» прокурор зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га з цільовим призначенням 18:00 (землі загального користування (громадські пасовища)) підлягає скасуванню, з одночасним скасуванням (припиненням) усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження документації із землеустрою (наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність».
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує. Вказує, що законним володільцем, користувачем та розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 з 2020 року є Баламутівська сільська рада, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №2057530568258 від 11.03.2020. З огляду на вищевказане, даний позов не може розглядатись як негаторний, оскільки право комунальної власності зареєстровано у встановленому законом порядку за Баламутівською сільською радою, про що внесено відповідні записи до державного реєстру. Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки за встановлених обставин того, що останній не є володільцем спірних земельних ділянок, але як власник має право володіння ними, захист порушеного Хмельницькою обласною військовою адміністрацією права має відбуватися шляхом подачі позову про витребування земельної ділянки з володіння кінцевого набувача.
На думку Відповідача 1, зважаючи на фактично віндикаційний характер пред'явленого позову, набуття права власності фактично ще 11.03.2020р. у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із пропуском позовної давності.
Крім іншого відповідач 1 повідомляє, що на виконання Розпорядження КМ України «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» від 31.01.2018 № 60-Р наказом Головного управління від 09.02.2018 № 22-718-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в комунальну власність» передано Москалівській сільській раді Ярмолинецького району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 62 га, які розташовані за межами населених пунктів Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га. Однак позивачем не надано доказів про те, що спірна земельна ділянка входила в межі гідрологічного заказника місцевого значення «Вовчанський», площею 1200 га який створений рішенням 22 сесії виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 04.09.1982 №278. Зауважує, що згідно листа Хмельницької обласної прокуратури від 23.10.2023 №12-298вих-23 відомості про обмеження у використанні вказаних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі не встановлені. Відповідно до листа ТОВ «Подільський земельний центр» №40 від 10.02.2023 ним не проводилась топографічна чи кадастрова зйомка гідрологічного заказника місцевого значення «Вовчанський». У даному листі зазначено, що межі заказника нанесені на основі планово-картографічних матеріалів створення гідрологічного заказника місцевого значення «Вовчанський» (в паперовому варіанті). Однак, позивач (згідно переліку додатків до позовної заяви) не долучив до позовної заяви згадані планово-картографічні матеріали. Натомість, відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності в комунальну Монастирській сільській раді, виготовленого ФОП Заокотнюк А.А. земельна ділянка № 7, площею 62 га, відноситься до земель запасу. Зазначені землі призначені для передачі у власність та надання в користування і перебувають за межами населених пунктів (рядок 94, форми 6 зем.), а саме: пасовище - 59,8723 га (шифр графи 12, форми 6-зем.); господарський двір 2,1277 га (шифр графи 14, форми 6-зем.). Також, звертає увагу суду, що відомості про обмеження у використанні земель (Гідрологічний заказник місцевого значення «Вовчанський») внесені до Державного земельного кадастру 20.12.2023року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру від 20.12.2023р. В той час, як спірний наказ Головного управління № 22-718-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в комунальну власність» був прийнятий 09.02.2018 року. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру від 12.01.2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203, вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення, земель загального користування. Виходячи з вищевикладеного, вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було правомірно передано спірну земельну ділянку у комунальну власність. У позові просить відмовити.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволення.
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області у заяві 28.02.2024р. зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за відсутності представника.
Представник відповідач 2 - Розсошанської сільської ради у судове засідання не з'явився. Відповідачем 2 відзиву на позов не надано, однак представник сільської ради у підготовчому засіданні 13.02.2024р. позовні вимоги визнав, що зафіксовано у протоколі судового засідання.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Гідрологічний заказник місцевого значення «Вовчанський» створено на території Хмельницького району з метою збереження в природному стані колишніх торф'яних кар'єрів залитих водою і зарослих болотною рослинністю - місця гніздування водоплавної птиці рішенням сесії виконавчого комітету Хмельницької обласної ради, народних депутатів № 278 від 04.09.1982 площею 1200 га та розширений рішенням Хмельницької обласної ради № 7 від 28.10.1994 на 429,5 га, загальною площею 1629,5 га.
Згідно додатку до рішенням сесії виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 278 від 04.09.1982 гідрологічний заказник місцевого значення «Вовчанський» розташований на території Хмельницького району (колишніх Деражнянського, Хмельницького, Ярмолинецького районів), від смт. Деражня по заплаві річки Вовк до с. Ружична.
Відповідно до Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Вовчанський» (надалі Положення), затвердженого наказом державного управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області № 27 від 25.06.2004, заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання та є складовою часткою світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Пунктом 1.4 Положення передбачено, що територія оголошена Заказником не вилучається із землекористування державного підприємтсва „Поділля торф” - 1000га, Яблунівської сільської ради - 200га, Новосілецької сільської ради - 234,7га, Коржовецької сільської ради -173,9га, Богдановецької сільської ради - 20,9га в Деражнянському районі, який здійснює на ній обмежену господарську діяльність у відповідності з Конституцією України, Законами України, нормативно - правовими актами та даним Положенням, несе відповідальність за додержанням заповідного режиму території.
У п. 3.1. Положення передбачено, що на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що загрожує його збереженню, зокрема, знищення та пошкодження дерев, чагарників та трав'янистої рослинності.
Землекористувач, на території якого знаходиться заказник, бере на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму його охорони та збереження
У п. 4.2. Положення передбачено відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд, в тому числі, відведення території заказника для інших потреб, випас худоби тощо.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.07.2017 №22-15095-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» Монастироцькій сільській раді (колишнього Ярмолинецького району) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності з метою передачі в комунальну власність для створення громадського пасовища, яка розташовані за межами населеного пункту на території Монастироцької сільської ради площею 26 га (ділянка 3) із цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища - 18.00).
Відповідно до п.3 вказаного наказу, начальника відділу в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зобов'язано при наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на предмет погодження та здійснити реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
На підставі розробленого 20.12.2017 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за заявою Монастироцької сільської ради, відділом в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 12.01.2018 здійснено реєстрацію земельної ділянки площею 26 га у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 6825884000:04:017:0203.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га відноситься до категорії землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням -18:00 (землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються, як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовищ, сіножаті, набережні, пляжі парки, зелені зони, сквер, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі)) вид використання - землі загального користування (громадські пасовища). Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані.
13.09.2017 шляхом об'єднання Баламутівської, Виноградівської та Монастироцької сільських рад Ярмолинецького району утворена Баламутівська сільська об'єднана територіальна громада.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у комунальну власність Москалівській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 із цільовим призначенням землі загального користування (громадські пасовища) (18:00), площею 26га.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-2796 СГ від 05.05.2018 «Про внесення змін до наказу Головного управління № 22-718 СГ від 09.02.2018» внесено зміни до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність» замінивши слова «Москалівська сільська рада» на «Монастироцька сільська рада (Баламутівська сільська територіальна громада)».
У подальшому, на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 та № 22-2796 СГ від 05.05.2018 державним реєстратором Шарівської сільської ради Ярмолинецького району прийнято рішення про державну реєстрацію прав і обмежень на земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.10.2023 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га зареєстроване за Баламутівською сільською радою, реєстраційний номер об'єкта 351165880.
У поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 (експлікація земельних угідь) зазначено що вказана земельна ділянка площею 26 га використовується: 0,3242 га - землі під дорогами, зокрема підґрунтовими та 25,6758 га - пасовища, власниками якої є Баламутівська сільська рада, форма власності - комунальна.
ТОВ "Подільський земельний центр" у листі від 10.02.2023 року (вих.№40) надав збірний кадастровий план з відображенням меж гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський" щодо інших зареєстрованих в Державному земельному кадастрі земельних ділянок, які частково або повністю перебувають в його межах. Також повідомив, що межі заказника нанесені на основі планово-картографічних матеріалів створення гідрологічного заказника "Вовчанський", а межі суміжних ділянок, які частково або повністю перебувають в межах гідрологічного заказника, нанесені та отримані із відомостей Державного земельного кадастру.
Відповідно до наданого ТОВ "Подільський земельний центр" плану, земельна ділянка з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 накладається на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський".
Із наявної у матералах справи публічної кадастрової карти Державного земельного кадастру вбачається, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 встановлено обмеження у використанні №009:001004:00000099 "Гідрологічний заказник місцевого значення "Вовчанський".
06.12.2023р. Хмельницька окружна прокуратура звернулась до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації із запитом про надання інформації чи проведено відмежування території гідрологічного заказника місцевого значення „Вовчанський” в натурі, чи нанесено на планово - картографічні карти матеріали та чи перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26га в межах вказаного гідрологічного заказника, чи вживались або будуть вживатись Департаментом заходи представницького характеру спрямовані на усунення порушень вимог законодавства про природно - заповідний фонд.
Листом від 13.12.2023р. Департамент повідомив Хмельницьку окружну прокуратуру що ним не вживались заходи, в т.ч. судового характеру щодо повернення зазначеної у листі земельної ділянки. Окрім того, у зв'язку із обмеженим фінансуванням Департамент не заперечує щодо представництва Хмельницькою окружною прокуратурою захисту інтересів держави у даних правовідносинах.
Із запитом аналогічного змісту Хмельницька окружна прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на який інспекція надала відповідь, що досудове врегулювання спорів та заходи, щодо зобов'язання Монастироцької сільської ради (колишнього Ярмолинецького району) відповідно до вимог чинного законодавства України про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у комунальну власність для створення громадського пасовища, які розташовані за межами населеного пункту на території Монастироцької сільської ради площею 26 га із цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища - 18.00) в судовому порядку, за вказаним вище провадженням не вживались у зв'язку із відсутністю матеріалів, достатніх для обґрунтування позовних вимог і коштів на оплату судового збору. Поряд з тим, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області не заперечила проти вжиття Хмельницькою окружною прокуратурою заходів представницького характеру у судовому порядку в інтересах держави в особі в її особі, спрямовані на усунення порушень вимог природоохоронного законодавства за вказаним фактом в судовому порядку.
20.12.2023р. Хмельницькою окружною прокуратурою направлено Державній екологічній інспекції та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької військової адміністрації повідомлення про пред'явлення до Господарського суду позову в інтересах позивачів про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п. 1 Положення № 275).
Основними завданнями Держекоінспекції, серед іншого, є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (пп. 2 п. 3 Положення № 275).
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (пп. 2 п. 4 Положення № 275).
Крім того, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. 5 Положення № 275), та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 9 Положення № 275).
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженим Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 року № 46, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Хмельницької області.
Цим положенням закріплені аналогічні повноваження, що визначені Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, в тому числі щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
Хмельницька окружна прокуратура звернулася до Держекоінспекції у Хмельницькій області із листом від 06.12.2023 року щодо вжитих заходів стосовно перевірки дотримання вимог законодавства про природно-заповідний фонд відносно законності використання спірної земельної ділянки, розташованої у межах гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський".
Згідно з листом Держекоінспекції від 15.12.2023 року остання повідомила про невжиття заходів щодо спірного питання у зв'язку з відсутністю матеріалів, достатніх для обґрунтування позовних вимог, та коштів на сплату судового збору. Поряд з цим позивач 1 повідомив, що не заперечує проти вжиття відповідних заходів представницького характеру прокуратурою.
Відповідно до Положення про Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням першого заступника начальника обласної державної адміністрації, основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, заповідної справи, формування, збереження та використання та екологічної мережі, охорони і використання території та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" Хмельницька обласна державна адміністрація набула статусу Хмельницької обласної військової адміністрації.
Хмельницькою окружною прокуратурою до Департаменту природних ресурсів та екології направлений запит від 07.12.2023 року стосовно вивчення стану законності щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Розсошанської сільської ради.
У відповідь позивач 2 у листі від 13.12.2023 року проінформував прокуратуру, що Департаментом не вживались заходи щодо спірного питання. Окрім того, у зв'язку з обмеженим фінансуванням, позивач 2 не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів Департаменту.
Таким чином, органами, уповноваженими державою на представництво її інтересів у даному випадку є Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації та Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області.
Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та інтересів держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", правильно визначені уповноважені державою органи та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Землі природно-заповідного фонду, згідно зі ст. 43 Земельного кодексу України, це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Аналогічний зміст має стаття 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
За приписами статті 44 Земельного кодексу України та статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Згідно з наведеними положеннями Земельного кодексу України, а також статті 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" заказники належать до природно-заповідного фонду України.
Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватись у природних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних, освітньо-виховних цілях та для моніторингу навколишнього природного середовища.
Із плану гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський", наданого ТОВ "Подільський земельний центр" та розробленого відповідно до картографічних матеріалів створення заказника, та також з даних Публічної кадастрової карти України вбачається, що спірна земельна ділянка розташовується в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський".
Вказані докази учасниками справи не спростовані та визнаються відповідачем 2, з чого суд вважає необґрунтованими заперечення Держгеокадастру щодо відсутності доказів накладення спірної земельної ділянки із земельною ділянкою заказника.
Віднесення спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду унеможливлює її перебування з іншим статусом цільового використання - землі с/г призначення, загального користування (громадські пасовища).
Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельних ділянок вказано "землі загального користування (громадські пасовища)", ця обставина не має правового значення, оскільки статус спірної земельної ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовуються в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевої влади. Неприйняття рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. У наведеній постанові встановлено, що спірна земельна ділянка розташована у межах об'єкта природно-заповідного фонду, а тому належить до земель природно-заповідного фонду (п. 6.29), неоформлення спірної земельної ділянки не змінює її цільового призначення як такої, що віднесена до земель природно-заповідного фонду та не звільняє від обов'язку діяти відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки (п.6.36), спірна земельна ділянка входить в межі Національного природного парку та належить до земель природно-заповідного фонду, на якій забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб (п.6.37).
Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
За статтею 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Під цільовим призначенням земельної ділянки варто розуміти визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження і охорони цих земель.
Така охорона земель природно-заповідного фонду є комплексною, оскільки забороняє будь-яку діяльність, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, передбачає вичерпний перелік видів використання, а також особливий склад органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення щодо створення, зміни меж, статусу та їх вилучення.
Таким чином, спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на ній об'єкта природно-заповідного фонду - гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський", що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Як встановлено, спірна земельна ділянка на момент її відведення перебувала у державній власності та відносилась до земель природно-заповідного фонду, разом з тим, передана у власність неуповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення/
Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-718 СГ від 09.02.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність" в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 із цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища), прийнято з порушенням норм ст.ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Вказане свідчить про незаконність наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-718 СГ від 09.02.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність" в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0201 із цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища).
Щодо доводів відповідача 1 про обрання позивачем неналежного способу захисту.
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).
Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Згідно зі статтею 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.
При зверненні до суду з цим позовом прокурор посилався на те, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018р. в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у комунальну власність земельної ділянки 6825884000:04:017:0203 із цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища), суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства про природно - заповідний фонд, оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться в межах гідрологічного заказника місцевого значення „Вовчанський”, що свідчить про її належність до земель природно - заповідного призначення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: «Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах».
Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.
З огляду на особливості правового регулювання земельних ділянок природно - заповідного призначення, а також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була передана Монастироцькій сільській раді (Баламутівська СТГ) як землі загального користування (громадські пасовища) (18:00) суд констатує, що позов з вимогою про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за встановлених судом конкретних обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Подібний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду вже формулювала у пункті 82 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.
Поряд із цим судом звертається увага, що прокурором визначено позовну вимогу про визнання нечинним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-718 СГ від 09.02.2018р. Однак враховуючи п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, принцип jura novit curia ("суд знає закони"), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, оскаржуваний наказ підлягає визнанню незаконним.
За змістом ч. 1 ст. 79-1 ЗК України (станом на час виникнення спірних правовідносин) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Частиною 2 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України).
При цьому ст. 79-1 ЗК України на час виникнення спірних правовідносин не містила норм щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки. Лише Законом № 340-ІХ від 05.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" було доповнено ст. 79-1 ЗК України частиною 13, якою визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначено Законом України "Про Державний земельний кадастр".
У ст. 1 вищевказаного Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
За змістом ч. 1 ст. 24, ч. 4 ст. 25 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
У ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" із змінами, внесеними Законом №340-ІХ від 05.12.2019 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Як встановлено вище, спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду та сформована з порушенням чинного законодавства, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 09.02.2018 року, який не відповідає закону.
Вказане призвело до існування земельної ділянки площею 26,0000 га з цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища) на земельній ділянці гідрологічного заказника місцевого значення "Вовчанський", загальна площа якого 1629,5 га.
Таким чином, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та одночасне припинення права власності на неї Баламутівської сільської ради, правонаступником якої є Розсошанська сільська рада, усуне виявлене порушення закону та призведе до приведення цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду у відповідність до її дійсного призначення.
З приводу заперечень відповідача 1 щодо необхідності звернення до суду з віндикаційним позовом, суд зазначає, що прокурором в даному випадку не оспорюється право власності на землю, натомість позов спрямований на усунення порушень земельного законодавства та приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки.
Відтак, суд стверджує про обґрунтованість та задоволення вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та скасування державної реєстрації речового права Баламутівської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав, позаяк такий спосіб захисту в даному випадку відновить порушений статус спірної земельної ділянки як землі природно-заповідного фонду.
З приводу поданої відповідачем 1 заяви про застосування строку позовної давності судом береться до уваги, що приписи про застосування позовної давності поширюються зокрема на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред'явлений позивачем впродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення (постанова Великої Плати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №653/1096/16-ц ).
Окрім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 р. розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. В подальшому Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено п. 19, в якому передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
15.03.2022 року доповнено Цивільний кодекс України пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень, згідно якого (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 року) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
24.02.2022 року Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому воєнний стан продовжувався і триває до теперішнього часу, тому перебіг позовної давності зупинено.
Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом не сплив.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Розподіл витрат зі сплати судового збору.
Витрати по оплаті судового збору покладаються за вимогою про визнання нечинним наказу Держземагенства - на Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за вимогами про скасування реєстрації земельної ділянки та прав на неї - на Розсошанську сільську раду як орган, який повинен сприяти збереженню та охороні території заказника (п. 3.8. Положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Вовчанський"). Водночас, у зв'язку з визнанням позову Розсошанською селищною радою витрати по оплаті судового збору частково підлягають поверненню з Державного бюджету України на підставі ст. 130 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-718 СГ від 09.02.2018 “Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у комунальну власність” в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 із цільовим призначенням (18:00) землі загального користування (громадські пасовища).
Визнати незаконним та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію, земельної ділянки з кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Скасувати державну реєстрацію речового права Баламутівської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 6825884000:04:017:0203 площею 26 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1 м.Хмельницький код ЄДРПОУ 39767479) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Розсошанської сільської ради (вул. Центральна, 4 с.Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область код ЄДРПОУ 04402899) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Повернути Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) з Державного бюджету України 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №3134 від 18.12.2023 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 02.05.2024р.
Суддя В.В. Димбовський