Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.04.2024м. ХарківСправа № 922/5379/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первіснимпозовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (вул. Москалівська, 57/59, м. Харків, 61004);
до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, 2, м. Харків, 61013),
про та за зустрічним позовом до про стягнення шкоди у розмірі 16 223 572, 59 грн, Комунального підприємства "Харківводоканал", Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1 616 421,73 грн
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача - за зустрічним) - Мар'їна І. О.;
відповідача за первсіним позовом (позивача - за зустрічним) - Бєлоголова О.С., Лисенко В.С.
Позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, про стягнення 16 223 572, 59 грн майнової шкоди, з яких: 14 602 108, 16 грн - втрати газу, спричинені внаслідок аварії на газопроводі; 1 621 464, 76 грн - витрати на відновлення пошкодженого газопроводу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/5379/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01 лютого 2024 року о 13:15 год.
Розглядається також зустрічний позов Комунального підприємства “Харківводоканал” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільних мереж “Харківміськгаз” про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1 616 421,73 грн (вартість відновлення пошкодженого каналізаційного колектору).
Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.
10.01.2024 відповідачем надано до суду відзив на первісний позов (вх. № 722), в якому КП "Харківводоканал", заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує на те, що ніякого відношення до аварійної ситуації, завдання збитків майну Позивача за адресою: пр. Гагаріна, 193-195 в м. Харкові КП “Харківводоканал” не має. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження настання події, внаслідок якої завдано збитки майну АТ «Харківміськгаз», на ділянці труби газопроводу, що розташована по пр. Гагаріна, 193-195. КП “Харківводоканал” не погоджується з доводами позивача щодо механічного пошкодження труби газопроводу спецтехнікою КП “Харківводоканал”, вказані обставини не підтверджуються об'єктивними даними та наданими позивачем доказами. Таким чином, на думку КП “Харківводоканал”, позивач не надав доказів завдання йому збитків 20.06.2023 за адресою виконання робіт відповідачем. Також зазначає, що витік газу з отвору пошкодженої труби протягом 6 годин не є наслідком дій працівників КП “Харківводоканал”. Працівниками АДС та аварійної бригади позивача не були виконані дії з негайної локалізації аварії, що передбачені відповідними нормативними актами, тому виток газу протягом тривалого часу у значних обсягах відбувся з вини позивача. КП “Харківводоканал” також не погоджується з доводами позивача щодо механічного пошкодження труби газопроводу спецтехнікою КП “Харківводоканал”, вказані обставини не підтверджуються об'єктивними даними та наданими позивачем доказами. Отже, наголошує, що факт механічного пошкодження труби газопроводу спецтехнікою КП “Харківводоканал” не обгрунтовано позивачем і є припущенням останнього. Таким чином, на думку КП “Харківводоканал”, з матеріалів первісного позову не вбачається законних підстав для покладення відповідальності за спричинення матеріальної шкоди на відповідача.
15.01.2024 позивачем за первісним позовом надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 1231), в якій Акціонерне товариство “Оператор газорозподільних мереж “Харківміськгаз” зазначає, що саме внаслідок недотримання робітниками відповідача за первісним позовом технології розробки та ведення земельних робіт стався зсув ґрунту, внаслідок чого було пошкоджено газопровід. При цьому, роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника останнього та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень. Натомість, АТ «Харківміськгаз» не надавало нікому дозволу на проведення земельних робіт в охоронній зоні газопроводу середнього тиску по пр. Гагаріна, 191-201.
22.01.2024 відповідачем за первісним позовом надано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1861), в яких вказує на те, що діюче законодавство визначає обов'язок оператора ГРМ, яким є позивач, негайно та своєчасно прибути на місце аварії та виконати роботи з усунення аварійної ситуації. При цьому, порушення працівниками бригади АДС АТ “Харківміськгаз” встановлених вимог щодо негайного виконання робіт із локалізації аварійної ситуації стало причиною виникнення пожежі о 22-20 20.06.2023, тобто через три години після прибуття бригади АДС на місце аварійної ситуації. КП “Харківводоканал” вказує на те, що позивач мав технічну можливість зменшити та припинити розподіл газу у інший спосіб, ніж перекриття засувок, і дистанційно, поза межами газорозподільчих пунктів, які мають бути задіяні для локалізації аварійної ділянки на пр. Гагаріна, 201-Б, чого позивачем за первісним позовом зроблено не було. Відповідач за первісним позовом вказує на те, що за несвоєчасне виконання робіт з ліквідації аварійної ситуації відповідно до п. 8.10 глави VIII Правил безпеки систем газопостачання - відповідальність несе керівник зміни АДС, тобто позивач, а не відповідач. Окрім того, КП “Харківводоканал” наголошує на тому, що позивачем за первісним позовом не надано обгрунтування зазначеної в розрахунку ціни газу, яка визначається відповідно до розділу 4 Договору № 101/ПГ-3760-ОГРМ купівлі-продажу природного газу від 20.12.2022, в зв'язку з чим неможливо встановити правильність її визначення.
27.03.2024 Акціонерним товариством “Оператор газорозподільних мереж “Харківміськгаз” надано до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 8177), в якому заперечуючи проти заявлених вимог за зустрічним позовом, вказує, що саме внаслідок грубого порушення технології розробки та ведення земельних робіт працівниками КП «Харківводоканал» стався зсув ґрунту, який призвів до механічного пошкодження з розривом та деформацією газопроводу середнього тиску. При цьому посилається на те, що до матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом надано висновок експерта № 23024 від 06.12.2023, відповідно до якого було зроблено висновок «в обсязі наданих на дослідження документів та в межах компетенції судового експерта - економіста «Зведений розрахунок розміру матеріальної шкоди, заподіяної КП «Харківводоканал» внаслідок пожежі, що сталося 20.06.2023 за адресою м. Харків, пр. Гагаріна, 201Б», підтверджується на загальну суму 1 616 421,73 грн". Відповідач за зустрічним позовом зауважує, що висновок експерта зроблений на підставі лише паперової бухгалтерської документації, що були надані АТ «Харківводоканал» та до матеріалів справи не надано доказів про наявність пошкодженого майна, а саме ділянки каналізаційного колектору довжиною 42 п.м. АТ «Харківміськгаз» надано до матеріалів справи відео, яке було зроблено при прибутті аварійної служби на місце аварії, з якого вбачається, що ніякого прокладеного колектору в місці розриву газопроводу не має. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом вважає, що КП «Харківводоканал» в своїй позовній заяві не довів наявність пошкодженого майна, протиправність дій працівників АТ «Харківміськгаз» під час усунення аварії на газопроводі середнього тиску.
01.04.2024 позивачем за зустрічним позовом надано до суду відповідь на відзив на зустрічний позов (вх. № 8532), в якій вказує на те, що в діях працівників АТ «Харківміськгаз» при локалізації та ліквідації аварійної ситуації вбачається службова недбалість, яка призвела до виникнення пожежі, внаслідок якої було пошкоджено майно КП «Харківводоканал» - пластикова труба діаметром 1200 мм (марки SPIRO). Також зазначає, що КП «Харківводоканал» виконував аварійні роботи, які включали земляні роботи, на ділянці уздовж газопроводу середнього тиску діаметром 700 мм впритул до охоронної зони споруд оператора ГРМ, що не є порушенням відповідно до Кодексу ГРС, Правил безпеки систем газопостачання, будівельних норм, тощо. Також дані з акту про пожежу, зі звіту про причину виникнення пожежі та висновку про дослідження пожежі, надані до справи КП «Харківводоканал» свідчать про те, що руйнівним фактором аварії є термічний вплив на навколишнє середовище, та підтверджують спосіб руйнування пластикового колектору внаслідок пожежі з осередком у місці роз'єднання газової труби.
У судовому засіданні 25.04.2024 представниця позивача за первісним позовом підтримала вимоги за первісним позовом, просила суд задовольнити первісний позов у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представники відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 25.04.2024 заперечували проти задоволення первісного позову, просили суд відмовити в його задоволенні повністю та задовольнити заявлені вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 25.04.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
20.06.2023 о 19:05 до сталася аварія газопроводу середнього тиску, діаметром 700 мм по пр-т. Гагаріна, у м. Харкові, який знаходився на балансі АТ «Харківміськгаз», інвентарний номер 0202****50**16, державний код 163450000330200420.
20.06.2023 о 19:05 до аварійно-диспетчерської служби АТ «Харківміськгаз» надійшла аварійна заявка № 4044 від диспетчера КП «Харківводоканал» Дейко тел. 15-33 про механічне пошкодження працівниками КП «Харківводоканал» газопроводу середнього тиску, діаметром 700 мм за адресою пр. Гагаріна, 193-201. Відповідальна особа на місці події - заступник директора КП «Харківводоканал» Завада Микола Семенович.
З вище вказаної заявки вбачається, що згідно з результатами обстеження при прибутті на місце виклику, фахівцями позивача за первісним позовом було виявлено витік газу внаслідок механічного пошкодження газопроводу середнього тиску.
Робітниками АТ «Харківміськгаз» були проведені негайні роботи по ліквідації аварії з витоком природного газу, але приблизно о 22:20 20.06.2023 відбулось загоряння залишків природного газу, що знаходився в трубі.
АТ «Харківміськгаз» вважає, що саме внаслідок неправомірних дій робітниками КП «Харківводоканал» було нанесено АТ «Харківміськгаз» збитки в сумі 16 223 572,92 грн, що складаються з втрат газу, які виникли внаслідок аварії в розмірі 14 602 108,16 грн та витрат на відновлення пошкодженого газопроводу в розмірі 1 621 464, 76 грн.
Звертаючись до господарського суду з зустрічним позовом, КП «Харківводоканал» вказує, що 12.05.2023 було виявлено руйнування Північного колектору Глибокого Яру від проспекту Гагаріна до вулиці Комунальної на ділянці в районі проспекту Гагаріна, 201-Б, глибиною до 5 метрів, обвал грунту на ділянці 300 погонних метрів.
Зазначені споруди належать на праві господарського відання КП “Харківводоканал” на підставі договору про передачу майна на праві господарського відання № 641 від 27.10.1997.
В зв'язку із вищевказаною аварійною ситуацією, яка могла призвести до порушення (зупинки) безперервного процесу відведення стоків від споживачів, і, як наслідок, призвести до затоплення прилеглих територій каналізаційними стоками з усіма наслідками екологічного та санітарного характеру, на підставі рішення позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Харківської міської ради (Протокол № 4 від 15 травня 2023 року), було визначено здійснити термінові заходи щодо недопущення розвитку аварії та виникнення надзвичайної ситуації на Північному колекторі Глибокого Яру.
Вздовж проїжджої частини проспекту Гагаріна в м. Харкові, зокрема в районі аварійної ділянки, проходять споруди інженерних мереж КП “Харківводоканал” та АТ “Харківміськгаз”.
20.06.2023 під час перерви для відпочинку працівників КП “Харківводоканал”, які виконували аварійно-відновлювальні роботи на ділянці пошкодженого каналізаційного колектору, відбувся зсув грунту виїмки. Пізніше працівниками КП “Харківводоканал” було виявлено розгерметизацію газопроводу середнього тиску, о 19-05 год через диспетчерську службу КП “Харківводоканал” на телефон диспетчерської служби АТ “Харківміськгаз” було повідомлено про аварійну ситуацію.
Бригада аварійно-диспетчерської служби АТ “Харківміськгаз” прибула на місце події о 19-15 год.
Як вказує позивач за зустрічним позовом, внаслідок тривалого (з 9-05 години 20.06.2023 по 22-20 год 20.06.2023) невиконання працівниками АДС АТ “Харківміськгаз” обов'язків з негайного та своєчасного виконання робіт з локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, були створені обставини для реалізації загоряння газу від джерела запалювання електричної природи, а саме-постійне надходження природного газу під тиском з місця роз'єднання газопроводу середнього тиску діаметром 700 мм.
Внаслідок загоряння газу, було знищено ділянку каналізаційного колектору марки SPIRO загальною довжиною 42 метри (7 блоків по 6 метрів), яка була укладена на заміну зруйнованого залізобетонного каналізаційного колектору 1962 року введення в експлуатацію. Пошкоджена ділянка каналізаційного колектору зазнала термічного впливу, внаслідок чого була пошкоджена пластикова захисна оболонка колектору і подальша його експлуатація стала неможливою та підлягала заміні.
КП “Харківводоканал” виконало роботи із демонтажу пошкоджених внаслідок пожежі блоків каналізаційного колектору SPIRO та укладки нових блоків каналізаційного колектору також марки SPIRO діаметром 1200 мм .
КП «Харківводоканал» було замовлено експертне економічне дослідження фахівцями Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», яким підтверджено розрахунок розміру матеріальної шкоди на підставі наданих підприємством документів на загальну суму 1 616 421,73 грн. Таким чином, КП “Харківводоканал” просить суд стягнути на свою користь завдану діями працівників АТ “Харківміськгаз”, шкоду на загальну суму 1 616 421,73 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
П. 3 ч. 1 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Приписами ст. 224, 225 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є,
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності виконавця у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
Відповідно до пп. 17 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 4-1Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №870 затверджено Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів (далі за текстом - Типовий порядок). Вказаний порядок встановлює процедуру видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою (далі - дозвіл) або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.
Додаток 3 до Типового порядку затверджено Перелік земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл, такими роботами є:
1. Земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд.
2. Земляні або монтажні роботи, пов'язані з розриттям дорожнього покриття вулиць, доріг, майданів, площ.
3. Роботи, пов'язані з порушенням благоустрою об'єктів зеленого господарства.
4. Роботи, пов'язані з інженерними вишукуваннями.
5. Роботи, пов'язані з археологічними дослідженнями.
6. Улаштування нових та/або заміна існуючих посадкових майданчиків для пасажирів міського громадського транспорту з встановленням навісу або павільйону.
7. Ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків.
8. Заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор, ліхтарів, освітлювальної арматури, тросів, розтяжок, кабелів, дротів, комунікаційної апаратури.
9. Прокладення, перекладення або заміна водостічних, водопровідних труб та водоприймальних колодязів.
10. Установлення нових, відновлення, ремонт та заміна існуючих малих архітектурних форм.
11. Відбудова, відновлення зруйнованих частин фундаментів пам'ятників, декоративних скульптур та композицій, елементів обладнання фонтанів та декоративних басейнів із заміною зношених труб та водопровідної арматури фонтанів тощо.
12. Установлення нових та/або ремонт і відбудова пошкоджених споруд і обладнання пляжів (гардеробів, камер схову, пунктів прокату пляжного інвентарю, туалетів, лав, грибків, навісів, альтанок тощо), спортивного та дитячого устаткування.
Відповідно до пунктів 7 та 8 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу Кодексу ГРМ - охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Відповідно до Глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем:
Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Відповідно до пунктів 13 та 14 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ дозвіл на порушення об'єктів благоустрою видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт. Підставою для отримання дозволу на порушення благоустрою для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні є письмове погодження, видане Оператором ГРМ відповідно до вимог цієї глави.
Тобто, підставою для отримання дозволу виконавчого органу місцевого самоврядування на проведення земляних робіт в межах населеного пункту є обов'язкове письмове погодження, видане Оператором ГРМ.
Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.
Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.
Відмова в наданні письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, надається Оператором ГРМ у разі, якщо:
проведення робіт заборонено цим Кодексом;
проведення робіт створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об'єктах ГРМ.
До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт.
Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.
Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання (Далі - ПБСГ), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ).
Відповідно до п. 1.12. ПБСГ з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються:
обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово;
складування матеріалів і устаткування;
ведення земляних та будівельно-монтажних робіт;
садіння дерев;
улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.
Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.
Як встановлено судом в процесі розгляду даного спору, 11.03.2021 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернулось до АТ «Харківміськгаз» щодо погодження робочого проекту будівництва каналізаційного колектору на ділянці від вул. Ньютона до Мереф'янського шосе у м. Харкові.
Листом від 30.03.2021 № 611-Лв-1971-0321 АТ «Харківміськгаз» повідомив про невідповідність наданих матеріалів вимогам ДБН та вказав на необхідність усунення визначених зауважень.
13.06.2023 до групи експлуатації мереж надійшла заявка КП «Харківводоканал» про виклик представників АТ «Харківміськгаз» для уточнення місця розташування газопроводу середнього тиску діаметром 500 мм та 700мм по проспекту Гагаріна, 199-201.
Відповідно до наряду-завдання №455 від 13.06.2023 працівниками АТ «Харківміськгаз» здійснено вихід для уточнення місця розташування газопроводу середнього тиску.
Під час виходу на місце для вказівки розташування підземних газопроводів, працівниками позивача за первісним позовом було встановлено, що роботи проводились в охоронній зоні газопроводу середнього тиску. Начальнику дільниці відповідача Пилипенко В.В. видано попередження щодо заборони проведення будь-яких земляних, монтажних та інших робіт, пов'язаних з розриттям ґрунту в місцях проходження підземних газопроводів без письмового дозволу і без присутності представника АТ «Харківміськгаз».
Протокольним рішенням № 4 від 15.05.2023 позачергового засідання міської комісії, визначено наступне:
«1. Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності (Чічур В.В.), КП «Харківводоканал» (Панов В.В.) здійснити термінові заходи щодо недопущення розвитку аварій та виникненню надзвичайної ситуації;
2. КП «Харківводоканал» (Панов В.В.) підготувати розрахунки обсягів коштів з резервного фонду бюджету міста для проведення аварійно-відновлювальних робіт, термін виконання 22.05.2023».
Так, главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем встановлено: роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.
Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (пункт 18).
Згідно із пунктом 2.1 розділу II ПБСГ, охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових (пункт 1.12. глави 1 розділу V ПБСГ).
Згідно із пунктом 1.34 глави 1 розділу V ПБСГ, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Таким чином, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
В процесі розгляду даного спору, проведення робіт на ділянці уздовж проспекту Гагаріна, 191-201 у місті Харкові з відновлення каналізаційного колектору не заперечується КП «Харківводоканал».
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем за первісним позовом в процесі розгляду даного спору, всупереч законодавчо встановленому вище порядку, працівники відповідача виконували земляні роботи бурильною установкою, без відповідних дозволів та за відсутності представника Оператора ГРМ АТ "Харківміськгаз".
В свою чергу, у випадку дотримання відповідачем за первісним позовом законодавства, а саме отримання дозволу органу місцевого самоврядування та повідомлення до початку робіт Оператора ГРМ щодо проведення робіт, представником Оператора ГРМ, у відповідності до п. п. 17 глави 4 розділу III Кодексу ГРС, особи, які залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, були б ознайомлені (проінструктовані) з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.
Як встановлено судом, 20.06.2023 о 19:05 год. до аварійно-диспетчерської служби АТ «Харківміськгаз» надійшла аварійна заявка № 4044 від диспетчера КП «Харківводоканал» Дейко тел. 15-33 про механічне пошкодження працівниками КП «Харківводоканал» газопроводу середнього тиску, діаметром 700 мм по пр. Гагаріна, у м. Харкові. Відповідальна особа на місці події - заступник директора КП «Харківводоканал» ОСОБА_1 .
Зі вказаної заявки вбачається, що згідно з результатами обстеження при прибутті на місце виклику, працівниками АТ «Харківміськгаз» було виявлено витік газу внаслідок механічного пошкодження газопроводу середнього тиску.
Механічне пошкодження з розривом та деформацією газопроводу середнього тиску сталося 20.06.2023 внаслідок зсуву ґрунту, причиною якого є порушення технології розробки та ведення земельних робіт КП «Харківводоканал» - штанга установки для повздовжнього безтраншейного буріння протяжністю орієнтовно 155м знаходилась в робочому положенні для проведення бурових робіт, заглиблена в землю на відстані орієнтовно 2-3м від вісі газопроводу вздовж газопроводу, а також:
- безтраншейне буріння для прокладання трубопроводів, що виконувалось КП «Харківводоканал» в охоронній зоні газопроводу середнього тиску;
- в порушення п.1.34 глави 1 розділу V ПБСГ перед початком робіт землерийної техніки поблизу підземного газопроводу КП «Харківодоканал» не виконано роботи з виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника АТ «Харківміськгаз»;
- в порушення п.10.1.7 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» земляні роботи в охоронній зоні діючого газопроводу виконувались без дозволу та без присутності фахівців АТ «Харківміськгаз» в неробочий час;
- в порушення п.10.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» розробка ґрунту механізованим способом проводилась на відстані менш ніж 2,0м від бокової стінки газопроводу
- в порушення п.10.1.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» під час виконання земляних робіт у котловані КП «Харківміськгаз» не вжито заходи із запобігання обвалення ґрунтів (не виконано роботи з кріплення стінок котловану), що підтверджується фото,- відеоматеріалами.
Тобто, внаслідок грубого порушення технології розробки та ведення земельних робіт працівниками КП «Харківводоканал» із застосуванням установки повздовжнього безтраншейного буріння, стався зсув ґрунту, який призвів до механічного пошкодження з розривом та деформацією газопроводу середнього тиску.
З метою відновлення газопостачання на пошкодженій ділянці газопроводу, фахівцями АТ «Харківміськгаз» проведений комплекс необхідних ремонтно-відновлювальних робіт з усунення наслідків аварії на газопроводі.
Звертаючись до господарського суду з первісним позовом, АТ «Харківміськгаз» було заявлено до стягнення розмір збитків, завданих позивачу внаслідок ремонтно-відновлювальних робіт з усунення наслідків аварії на газопроводі, який становить 16 223 572, 92 грн та складається з: втрат газу, які виникли внаслідок аварії, в розмірі 14 602 108, 16 грн та витрат на відновлення пошкодженого газопроводу в розмірі 1 621 464, 76 грн. Заявлена сума збитків обґрунтована позивачем за первісним позовом наступним.
Відповідно до п. 7 розділу 4 глави 11 Кодексу ГРМ об'єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
Перевіривши розрахунок вартості втрат природного газу позивача - АТ «Харківміськгаз», суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, у відповідності до пункту 6 розділу 4 глава 11 Кодексу ГРМ, відтак, розрахунковий об'єм витоку (витрати) природного газу в даній аварійній ситуації, через пошкодження газопроводу, становить 692,507 тис. м.куб.
Згідно розрахунку вартості втрат природного газу АТ «Харківміськгаз» від 20.06.2023, ціна газу при прориві газопроводу визначена за ціною згідно договору купівлі-продажу № 101/ПГ-3760-ОГРМ від 20.12.2022, укладеному між АТ «Харківміськгаз» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Витрати по аварійно-відновлювальним роботам, з усунення наслідків аварії на газопроводі, склали 1 621 464,76 грн, що підтверджується довідкою про витрати, пов'язані з аварійно-відновлювальними роботами, актом приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2023, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2023, кошторисом на будівельні роботи № 02-001-001.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що КП «Харківодоканал» виконував земляні роботи без отримання дозволу органу місцевого самоврядування, підставою для якого мав бути письмовий дозвіл Оператора ГРМ; не повідомив Оператора ГРМ, у відповідності до п. 16 глави 4 розділу III Кодексу ГРС, не пізніше ніж за добу до початку проведення земляних робіт, у зв'язку з чим сталася аварія газопроводу середнього тиску, діаметром 700 мм за адресою пр. Гагаріна, 201, який знаходився на балансі АТ «Харківміськгаз», інвентарний номер 0202****50**16, державний код 163450000330200420, що призвело до витоку газу та необхідності проводення фахівцями позивача за первісним позовом робіт для усунення наслідків аварії, а відтак, позивачем за первісним позовом доведено повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для відшкодування завданої позивачу - АТ «Харківміськгаз» шкоди.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог за первісним позовом, КП "Харківводоканал" зазначає, що діюче законодавство визначає обов'язок Оператора ГРМ, яким є позивач, негайно та своєчасно прибути на місце аварії та виконати роботи з усунення аварійної ситуації. При цьому бригада АДС в обов'язковому порядку повинна мати планшети (плани газопроводів), тобто працівники АДС повинні діяти у порядку, визначеному нормативно-правовими актами, зокрема, планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС), а також зобов'язані здійснити перекривання трубопроводів протягом розрахункового часу, який, в свою чергу, повинен бути мінімальним в залежності від виду аварії, паспортних даних запірного пристрою та характеру технологічного процесу. Всупереч вищезазначеним приписам нормативно-правових актів бригада АДС позивача локалізувала аварійну ситуацію за 6 годин, що стало причиною виникнення пожежі о 22-20 20.06.2023, тобто через три години після прибуття бригади АДС на місце аварійної ситуації. Відповідач за первісним позовом вважає, що позивач має технічну можливість зменшити та припинити розподіл газу у інший спосіб, ніж перекриття засувок, і дистанційно, поза межами газорозподільчих пунктів, які мають бути задіяні для локалізації аварійної ділянки на пр. Гагаріна, 201-Б.
Судом відхиляються наведені заперечення відповідача за первісним позовом, з огляду на таке.
Відповідно до розділу ІІ Кодексу ГРМ Оператор ГРМ повинен забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем та локалізацію і ліквідацію аварійних ситуацій в газорозподільній системі.
Для локалізації і ліквідації аварійних ситуацій Оператором ГРМ організовуються підрозділи аварійно-диспетчерської служби (АДС) з цілодобовою роботою, включаючи вихідні та святкові дні.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами в процесі розгляду даного спору, після надходження аварійної заявки № 4044 від диспетчера КП «Харківводоканал», аварійно-диспетчерська бригада АТ «Харківміськгаз» прибула на місці аварії та приступила до ліквідації її наслідків.
Суд зазначає, що правилами безпеки систем газопостачання, Кодексом ГРМ, Законом України «Про ринок природного газу» не встановлено вимог до тривалості ліквідації наслідків аварій.
Слід зазначити, що система газопостачання - складний інженерний комплекс, який складається з газопроводів та споруд на них.
Судом встановлено, що в м. Харкові система газопостачання триступенева, складається з газопроводів високого тиску (кільце), газопроводів середнього тиску (мале та велике кільце) та газопроводів низького тиску. Вздовж газопроводів високого тиску розміщенні вимикаючі пристрої (засувки в газових колодязях) та по кільцю розташовані ПРП (ГГРП), які знижують тиск з високого тиску на середній. Від ПРП прокладені газопроводи середнього тиску мають два кільця:
- мале кільце середнього тиску - газопроводи, які між собою з'єднанні майже в центрі міста;
- велике кільце середнього тиску - газопроводи, які між собою з'єднанні через такі мікрорайони, як Аеропорт, Нові дома, Салтівка, Журавлівка, Павлово Поле, Сортировка, Баварія та Жихарь.
На газопроводах середнього тиску встановлені вимикаючі пристрої (засувки), такі вимоги згідно ДБН (допустимі будівельні норми) при будівництві системи газопостачання міста. При відгалуженнях від магістралей також встановлюються засувки.
Як зазначено представниками АТ «Харківміськгаз», під час аварії, яка сталась на пр. Гагаріна в районі ж/б 193-201, при виконанні робіт відповідачем (відкритим способом) по заміні колектора та одночасної заміни ділянки водогону закритим способом (шляхом буріння та розчавлення старого водопроводу), був відкритий газопровід середнього тиску, внаслідок чого виник тиск на стіни приямка колектора (де була відкрита частина газопроводу довжиною приблизно 80 метрів) та виникла розгерметизація газопроводу. Фахівці АТ «Харківміськгаз», після виїзду на місце аварії визначились, які засувки необхідно закрити для локалізації аварійної ситуації, оскільки засувки не знаходились безпосередньо в місці пошкодження газопроводу та паралельно було впроваджено заходи сумісно з Оператором ГТС, щодо забезпечення споживачів міста Харкова природним газом.
З пояснень представника АТ «Харківміськгаз» вбачається, що в місці розгерметизації проходить два газогони Ду700мм та Ду500мм, які живлять майже 60% споживачів м. Харкова та для сталого та безпечного функціонування системи газопостачання м. Харкова необхідно було виконати послідовне переключення з пошкоджених ділянок газопроводів.
Таким чином, фахівцями АТ «Харківміськгаз», під час виїзду на місце аварії, було локалізовано наслідки аварії, а їх дії не призвели до відключення мешканців м. Харкова від безаварійної та постійної подачі природного газу, що саме і є функціональним обов'язком Оператора ГРМ, визначеним нормами чинного законодавства.
Отже, КП «Харківводоканал» в процесі розгляду даного спору, не було надано до суду доказів бездіяльності працівників АТ «Харківміськгаз» або неналежного виконання своїх обов'язків, під час локалізації наслідків аварії, що сталася 20.06.2023 по пр. Гагаріна у м. Харкові.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи викладене позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення з КП «Харківводоканал» 16 223 572, 59 грн майнової шкоди є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, а, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог за зустрічним позовом, суд керується наступним.
Комунальне підприємство «Харківводоканал» здійснює діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення споживачам міста Харкова та ряду населених пунктів Харківської області.
КП «Харківводоканал» передано майно територіальної громади міста Харкова для здійснення статутної діяльності, а саме: на підставі договору про передачу майна на праві господарського відання № 641 від 27.10.1997.
12.05.2023 позивачем за зустрічним позовом було виявлено руйнування Північного колектору Глибокого Яру від проспекту Гагаріна до вулиці Комунальної на ділянці в районі проспекту Гагаріна, 201-Б, глибиною до 5 метрів, обвал грунту на ділянці 300 погонних метрів.
Зазначені споруди належать на праві господарського відання КП “Харківводоканал” на підставі договору про передачу майна на праві господарського відання № 641 від 27.10.1997.
В зв'язку із вищевказаною аварійною ситуацією, яка могла призвести до порушення (зупинки) безперервного процесу відведення стоків від споживачів, і, як наслідок, призвести до затоплення прилеглих територій каналізаційними стоками з усіма наслідками екологічного та санітарного характеру, на підставі рішення позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Харківської міської ради (Протокол № 4 від 15 травня 2023 року), було визначено здійснити термінові заходи щодо недопущення розвитку аварії та виникнення надзвичайної ситуації на Північному колекторі Глибокого Яру.
Вздовж проїжджої частини проспекту Гагаріна в м. Харкові, зокрема в районі аварійної ділянки, проходять споруди інженерних мереж КП “Харківводоканал” та АТ “Харківміськгаз”.
20.06.2023 відбувся зсув грунту виїмки. Пізніше працівниками КП “Харківводоканал” було виявлено розгерметизацію газопроводу середнього тиску, о 19-05 год через диспетчерську службу КП “Харківводоканал” на телефон диспетчерської служби АТ “Харківміськгаз” було повідомлено про аварійну ситуацію.
О 22-20 год 20.06.2023, за адресою: пр. Гагаріна, 201-Б в м. Харкові в місці роз'єднання зварного шва труби газопроводу розпочалась пожежа.
Відповідно до акту про пожежу від 20.06.2023, який складений комісією у складі Головного інспектора ВЗНС по Слобідському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області, представника АТ “Харківміськгаз” та ФОП Демченко О.М., повідомлення про пожежу надійшло 20.06.2023 о 22-25 год, місце виникнення пожежі - зварювальне з'єднання металевої труби газопроводу 700 мм, пожежу локалізовано 21.06.2023 о 07-25 год, а ліквідовано 21.06.2023 о 09-55 год. Пожежею знищено, в тому числі, ділянку пластикової каналізаційної мережі діаметром 1200 мм.
З наданого до матеріалів зустрічного позову Звіту про причину виникнення пожежі від 22.06.2023, який виконаний Відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Слобідському району Харківської міської територіальної громади вбачається, що ЙМОВІРНОЮ причиною виникнення пожежі на газопроводі середнього тиску діаметром 700 мм є дія джерела запалювання електричної природи.
Також в обґрунтування зустрічного позову, позивачем надано висновок № В/13-2023 від 29.06.2023, який виконаний дослідно-випробувальною лабораторією Центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Харківській області, з якого вбачається, що зона утворення первинного вогнища пожежі (виникнення первинного горіння) знаходилася в місці розгерметизації газової мережі по зварювальному шву. Наявна велика ймовірність виникнення горіння внаслідок дії джерела запалювання електричної природи.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами під час судового розгляду, внаслідок загоряння газу, було знищено ділянку каналізаційного колектору марки SPIRO загальною довжиною 42 метри (7 блоків по 6 метрів), яка була укладена на заміну зруйнованого залізобетонного каналізаційного колектору 1962 року введення в експлуатацію. Пошкоджена ділянка каналізаційного колектору зазнала термічного впливу, внаслідок чого була пошкоджена пластикова захисна оболонка колектору і подальша його експлуатація стала неможливою та підлягала заміні.
КП “Харківводоканал” виконало роботи із демонтажу пошкоджених внаслідок пожежі блоків каналізаційного колектору SPIRO та укладки нових блоків каналізаційного колектору також марки SPIRO діаметром 1200 мм.
Відповідно до висновку експерта № 23024 від 06.12.2023 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», яким проводилось економічне дослідження на замовлення КП "Харківводоканал", розрахунок розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу, на підставі наданих замовником документів становить 1 616 421, 73 грн.
Щодо висновку КП “Харківводоканал”, що саме діями працівників АТ “Харківміськгаз” майну КП “Харківводоканал” було завдано шкоду на загальну суму 1 616 421, 73 грн та заперечень АТ «Харківміськгаз» відносно пошкодження внаслідок пожежі майна КП «Харківводоканал» - укладеного на заміну аварійного залізобетонного колектору (1962 року введення в експлуатацію), суд виходить з наступного.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Акту про пожежу від 20.06.2023 в графі «пожежею знищено» вказано «дільниця пластикової каналізаційної мережі 1200 мм». КП «Харківводоканал» надано копію інвентаризаційної картки споруди каналізаційного колектору, в якій зазначено, що матеріал колектору - залізобетон. Враховуючи те, що 12.05.2023 сталось руйнування каналізаційного колектору на ділянці довжиною орієнтовно 300 погонних метрів, а також те, що аварійні та земляні роботи були викликані необхідністю саме заміни зруйнованого залізобетонного колектору і в Акті про пожежу від 20.06.2023 зазначено про знищення пластикового колектору діаметром 1200 мм, вбачається, що внаслідок загоряння газу у місці розгерметизації газопроводу середнього тиску 700 мм було знищено ділянку нещодавно укладеного КП «Харківводоканал» пластикового колектору марки SPIRO діаметром 1200 мм, а копії бухгалтерської документації та висновок експерта обґрунтовують розмір та правильність визначення заявленої майнової вимоги.
Дані з Акту про пожежу, зі Звіту про причину виникнення пожежі та Висновку про дослідження пожежі, свідчать про те, що руйнівним фактором був термічний вплив на навколишнє середовище, підтверджують спосіб руйнування пластикового колектору внаслідок пожежі з осередком у місці роз'єднання газової труби.
Таким чином, КП «Харківводоканал» доведено наданими до справи доказами наявність пошкодженого майна, що спростовує твердження відповідача за зустрічним позовом про відсутність таких доказів в матеріалах справи.
Окрім цього, позивачем за зустрічним позовом надано до суду висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення експертного комплексного комісійного пожежно-технічного та інженерно-технічного дослідження безпеки життєдіяльності № 23023 від 19.04.2024, висновки якого свідчать про наступне:
"1. Технічною причиною пожежі (загоряння природного газу на ділянці газового трубопроводу "дефлаграційного вибуху"), що виникла орієнтовно о 22:30 год. 20.06.2023 за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 201-Б, є займання газоповітряної суміші найбільш ймовірно під впливом непередбачуваного іскрового розряду, який виник від низки можливих чинників, що викладені в дослідницькій частині висновку.
2. В обсязі наданих матеріалів встановлено, що дії (бездіяльність) осіб АТ "Харківміськгаз", відповідальних за належне утримання підземних колодязів з запірною арматурою (засувками), знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням тяжких наслідків (тривале горіння газової суміші) від пожежі внаслідок довготривалого припинення газопостачання на дільницю пошкодженого магістрального газопроводу за рахунок незадовільного стану колодязя з запірною арматурою (засувками)".
Звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України)
При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Суд також звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його ст. 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Так, позивач за зустрічним позовом в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на висновки експерта № 23024 від 06.12.2023 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» та висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення експертного комплексного комісійного пожежно-технічного та інженерно-технічного дослідження безпеки життєдіяльності № 23023 від 19.04.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
Згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ст. 98 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з приписами ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» унормовано, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Суд зазначає, що згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86 ГПК України).
Відповідно до приписів ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Ч. 5 ст. 236 ГПК України унормовано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Таким чином, надані позивачем за зустрічним позовом висновки експертних досліджень відповідають вимогам процесуального закону і у суду відсутні підстави для їх відхилення.
При цьому, суд зазначає, з аналізу висновку експертів Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса” за результатами проведення експертного комплексного комісійного пожежно-технічного та інженерно-технічного дослідження безпеки життєдіяльності № 23023 від 19.04.2024 вбачається, що на експертне дослідження замовником - КП «Харківводоканал» були надані фотоілюстрації затопленого одного колодязю, які були зроблені слюсарем КП «Харківводоканал». З візуального огляду фотоілюстрацій експерти дійшли висновку про наявність води у підземному колодязі з запірною арматурою (засувкою), що є порушенням п.2.11 Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів. А отже, це призвело до довготривале припинення природного газу в магістральний газопровід, на якому вже сталась аварія. З пояснень свідків експерти дійшли висновку, що з моменту пошкодження до моменту виникнення дефлаграційного горіння газової суміші пройшло майже 4 години, в результаті чого був пошкоджений каналізаційний колектор.
Слід зазначити, що у м. Харкові система газопостачання триступенева, уздовж кілець газопроводів різного тиску (високого, середнього та низького) встановлено багато вимикаючих пристроїв (засувок), встановлених на певній відстані одна від одної в порядку черговості, зокрема, вздовж газопроводів високого тиску - вимикаючі пристрої (засувки в газових колодязях) ПРП (ГГРП), які знижують тиск з високого тиску на середній, на газопроводах середнього тиску - засувки, які знижують тиск з середнього на низький, на газопроводах низького тиску - запірні засувки, при відгалуженнях від магістралей також встановлюються засувки.
Враховуючи те, що одна із засувок на газопроводі середнього тиску поряд з пошкодженим каналізаційним колектором була затоплена, що не спростовано відповідачем за зустрічним позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ "Харківміськгаз" матеріальної шкоди в розмірі 1 616 421,73 грн (вартість відновлення пошкодженого каналізаційного колектору), у зв'язку з чим зустрічний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом. Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 13, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 180, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) - 16 223 572, 59 грн майнової шкоди, з яких: 14 602 108, 16 грн - втрати газу, спричинені внаслідок аварії на газопроводі; 1 621 464, 76 грн - витрати на відновлення пошкодженого газопроводу; судовий збір у розмірі 243 353, 59 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) матеріальну шкоду в розмірі 1 616 421,73 грн (вартість відновлення пошкодженого каналізаційного колектору); судовий збір у розмірі 24 246, 33 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач за первісним позовом (відповідач - за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552);
Відповідач за первісним позовом (позивач - за зустрічним позовом) - Комунальне підприємство "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715).
Повний текст рішення складено 02.05.2024.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/5379/23