вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.05.2024 р. Справа № 917/777/20(917/2253/23)
Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали
за позовною заявою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", проспект Володимирський, 210, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 03450436
про стягнення грошових коштів
в межах справи про банкрутство № 917/777/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261
про відкриття провадження у справі про банкрутство
У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/777/20 розподілено судді Білоусову С.М.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято справу № 917/777/20 до свого провадження.
Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 01-10/339-2 від 21.12.2023 року (вх. № 2426/23 від 25.12.2023 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 643 424,42 грн., з яких: 435 146,12 грн. сума основного боргу за договором субпідряду № 10-02-20/3 від 10.02.2020 року, 172 691,69 грн. - інфляційне збільшення та 35 586,61 грн. - 3 % річних.
Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2023 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Згідно п. 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 29.12.2023 року прийняв справу № 917/777/20(917/2253/23) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач, обгрунтовує позовні вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" не виконало повністю умови визначені в Договорі субпідряду № 10-02-20/3 від 10.02.2020 року до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 09-01-20 від 07.02.2020 року, а тому має заборгованість у розмірі 435 146,12 грн., 172 691,69 грн. інфляційних витрат і 35 586,31 3% річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" направило до суду клопотання (вх. № 3921 від 21.03.2024), в якому останній просить суд надати додатковий час у зв'язку з можливим врегулюванням спору мирним шляхом.
Також, позивач надав до суду клопотання № 01-10/51-5 про продовження строку розгляду справи у зв'язку з проведенням переговорів між сторонами для врегулювання спору (вх. № 3926 від 21.03.2024 року).
Ухвалою суду від 25.03.2024 року вищевказані клопотання сторін задоволено та встановлено строк для врегулювання спору мирним шляхом та подання до суду доказів даного врегулювання до 01.05.2024 року.
30.04.2024 року від Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшло клопотання № 01-10/71-5 (вх. № 6001 від 30.04.2024), в якому останній наголошує, що жодних дій відповідачем спрямованих на укладення мирової угоди та погашення заборгованості не здійснено, у зв'язку з чим позивач свої вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд вирішити спір по суті.
01.05.2024 року від Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до суду надійшла заява № 01-10/72-3 (вх. № 6067) про зменшення позовних вимог в частині додаткових нарахувань, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 642 709,11 грн., яка складається з: 435 146,12 грн. основної заборгованості, 172 691,69 грн. - інфляційне збільшення та 34 871,30 грн. - 3% річних.
Обгрунтовуючи заяву позивач посилається на ту обставину, що позивачем зменшено період нарахування 3% річних, а саме: з 01.04.2021 року по 01.12.2023 рік, у зв'язку з чим сума стягнення 3% річних є 34 871,30 грн.
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, заяву позивача про зменшення позовних вимог не суперечать законодавству, не порушують інтереси та права інших осіб, отже, приймаються судом в порядку ст. 46 ГПК України.
Відтак, справа № 917/777/20(917/2253/23) розглядається в редакції заяви № 01-10/72-3 від 01.05.2024 року (вх. № 6067 від 01.05.2024 року).
Відповідач у визначений судом строк, без поважних причин, відзив на позов не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
10.02.2020 року між Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", іменоване надалі "Субпідрядник", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" іменоване надалі "Підрядник" уклали договір субпідряду № 10-02-20/3 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 09-01-20 від 07.02.2020 року (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і засобами надати послуги з обслуговування наземних видів транспорту (експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-42 Лубни-Миргород-Опішня/ Н-12 на ділянці км 0+000 - км 121+852, Полтавська область), а Підрядник зобов'язується прийняти га оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пунктом 1.3 Договору, Замовник - Служба автомобільних доріг у Полтавській області.
Термін виконання робіт Субпідрядником по даному Договору відповідно до пункту 2.1. становить до 31.12.2020 року.
Згідно з п. 3.1 Договору орієнтовна вартість робіт складає 4 200 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 Договору оплата здійснюється на поточний рахунок Субпідрядника протягом 5-ти банківських днів за фактом виконання роботи, за умови отримання оплати за виконані роботи від Замовника, на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3 та КБ-2в).
Згідно з п. 3.4 Договору Субпідрядник сплачує генпідрядний відсоток Підряднику в розмірі 1.0% від загальної суми виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.1., 4.1.5., 4.2.1. Договору Субпідрядник зобов'язується приступити до роботи протягом 2-х днів з моменту підписання Договору. Субпідрядник зобов'язується повідомляти Підрядника за 2 дні про готовність здати виконані роботи та закріплено право Субпідрядника отримувати плату за виконані обсяги робіт в рамках і в терміни, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 4.3.2. Договору Підрядник зобов'язується прийняти результати робіт Субпідрядника, п. 4.3.3. передбачає обов'язок Підрядника оплатити вартість виконаних робіт, в порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору виконання робіт оформляється актами форми КБ-2в, КБ-3, підписаними обома Сторонами.
Згідно з п.5.3. Договору Підрядник зобов'язаний прийняти роботи, виконані Субпідрядником, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання від Субпідрядника акту виконаних робіт.
Згідно із п. 9.2. Договору, якщо Сторони не можуть врегулювати спори та розбіжності між ними шляхом переговорів, то вони передаються на розгляд господарського суду відповідно до чинного законодавства України.
20.05.2020 року між Сторонами було укладено та підписано Додаткову угоду № 2, відповідно до якої було збільшено орієнтовну вартість робіт до 9 2000 000,00 грн.
31.12.2020 року між Сторонами було укладено та підписано Додаткову угоду № 4, відповідно до якої було продовжено термін дії Договору до 31.12.2021 року.
ДП "Полтавський облавтодор" надало послуги з обслуговування наземних видів транспорту (експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Р-42 Лубни-Миргород-Опішня-/Н-12 на ділянці км 0+000 - км 121+852. Полтавська область), ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" прийняло їх на загальну суму 6519097,49 грн.
Однак, ТОВ "Лубенське ШБУ № 9", порушуючи умови договору, свої обов'язки щодо оплати наданих послуг, виконало лише частково.
З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з відповідача 435 146,12 грн. сума основного боргу , 172 691,69 грн. - інфляційне збільшення та 34 871,30 грн. - 3% річних.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору сторони погодили, що оплата здійснюється на поточний рахунок Субпідрядника протягом 5-ти банківських днів за фактом виконання роботи, за умови отримання оплати за виконані роботи від Замовника, на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних Зудівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3 та КБ-2в).
Судом встановлено, що позивач виконав, а відповідач - прийняв роботи на загальну суму 6 519 097,49 грн., що підтверджуються наступними документами:
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 28.09.2020 р. на суму 292 248.00 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 28.09.2020 р. на суму 292 248,00 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 28.09.2020 р. на суму 146 877,22 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 28.09.2020 р. 146 877,22 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 02. на суму 568 771,20 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 02.11.2020 р. 568 771.20 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 04. на суму 86 357,09 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 04.11.2020 р. 86 357,09 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 27. на суму 24 288,00 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 27.11.2020 р. 24 288,00 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 27. на суму 218 625,19 грн;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 27.11.2020 р. 218 625.19 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 27. на суму 194 305.98 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 27.11.2020 р. 194 305,98 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 27. на суму 731 814.05 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 27.11.2020 р. 731 814.05 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 22.12.2020 р. на суму 92 787,25 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 22.12.2020 р. на суму 92 787,25 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 22.12.2020 р. на суму 455 1 18,48 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 22.12.2020 р. на суму 455 118,48 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 22.12.2020 р. на суму 170 209,07 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 22.12.2020 р. на суму 170 209,07 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 22.12.2020 р. на суму 280 347.10 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 22.12.2020 р. на суму 280 347,10 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 22.12.2020 р. на суму 694 845,35 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 22.12.2020 р. на суму 694 845,35 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 15.12.2020 р. на суму 71 745,60 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 15.12.2020 р. на суму 71 745,60 грн;
- Довідкоюа про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 15.12.2020 р. на суму 32 186,40 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 15.12.2020 р. на суму 32 186,40 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 25.01.2021 р. на суму 611 080,69 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 25.01.2021 р. на суму 611 080,69 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 03.03.2021 р. на суму 419 108.76 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 03.03.2021 р. на суму 419 108,76 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 03.03.2021 р. на суму 301 259,77 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 03.03.2021 р. на суму 301 259,77 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 04.03.2021 р. на суму 758 776,07 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 04.03.2021 р. на суму [ 758 776,07 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 04.03.2021 р. на суму 238 460,10 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 04.03.2021 р. на суму 238 460,10 грн;
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 04.03.2021 р. на суму 111 378,97 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 04.03.2021 р. на суму 111 378,97 грн
- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 12.03.2021 р. на суму 18 506,15 грн;
- Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 12.03.2021 р. на суму | 18 506.15 грн.
ТОВ "Лубенське ШБУ № 9", порушуючи умови Договору, свої обов'язки щодо оплати наданих послуг, виконав лише частково. Це підтверджується наявністю наступних платіжних інструкцій:
- Платіжною інструкцією від 30.09.2020 року №1402 на суму 434 733.97 грн;
- Платіжною інструкцією від 05.11.2020 року №1688 на суму 563 083,49 грн;
- Платіжною інструкцією від 05.11.2020 року №1689 на суму 85 493,52 грн;
- Платіжною інструкцією від 01.12.2020 року №1927 на суму 1 157 343,00 грн;
- Платіжною інструкцією від 28.12.2020 року №2124 на суму 1 393 271,31 грн;
- Платіжною інструкцією від 27.01.2021 року №78 на суму 604 969,88 грн;
- Платіжною інструкцією від 04.03.2021 р. №200 на суму 713 164.83 грн;
- Платіжною інструкцією від 05.03.2021 р. №215 на суму 1 097 529.00 грн.
Всього відповідачем були проведені оплати по Договору 10-02-20/3 від 10.02.2020 р. на суму 6 049 589,00 грн.
Протоколом погашення зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 визначено, що ТОВ "Лубенське ШБУ № 9" має заборгованість за договір субпідряду № 10-02-20/3 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 09-01-20 від 07.02.2020 року в розмірі 435 146,12 грн.
Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання зобов'язання за договорам субпідряду.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 435 146,12 грн. основного боргу за виконані роботи, яка обумовлена Договорам
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За порушення строків оплати за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 172 691,69 грн. - інфляційне збільшення та 34 871,30 грн. - 3% річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку, наданого розрахунку, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано 3% річних від суми заборгованості в розмірі 172 691,69 грн. - інфляційне збільшення та 34 871,30 грн. - 3% річних.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суд справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 9 640,64 грн. слід покласти на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (проспект Володимирський, 210, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 03450436) на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36039, м. Полтава, вул. В.Чорновола, 22А, ідент. код 32017261) 435 146,12 грн. основного боргу,172 691,69 грн. - інфляційне збільшення, 34 871,30 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 9 640,64 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено та підписано 02.05.2024 року.
Суддя Білоусов С. М.