вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.05.2024 Справа № 917/219/24
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", провулок Несторівський, будинок 3 - 5, м. Київ, 04053
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення збитків
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Публічне акціонерне товариства "Укрнафта" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 8 242,2 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Відповідач не зареєстрував у визначений законом строк податкові накладні за господарськими зобов'язаннями, у зв'язку з чим, позивач був позбавлений права включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 8 242,20 грн.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 2876 від 01.03.2024) проти позову заперечує, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 31.10.2022 самостійно відмовився від особливостей оподаткування, визначених пунктом 9 розділу 8 Розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, у зв'язку з чим, був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні не зареєстровані до 15.07.2022 до 31.12.2022, що і зробив - подав податкові накладні № 859 від 05.04.2022, № 873 від 19.04.2022, № 869 від 12.04.2022 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.12.2022.
Також зазначає, що 01.02.2022 ФОП ОСОБА_1 був віднесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, що підтверджується рішенням № 9324 від 01.02.2022.
Відповідно до квитанції до податкової накладної № 859 від 05.04.2022, «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.04.2022 № 859 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=1.1244%, "Р"=0».
Відповідно до квитанції до податкової накладної № 873 від 19.04.2022 «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.04.2022 № 873 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=1.1244%, "Р"=0».
Відповідно до квитанції до податкової накладної № 869 від 12.04.2022 «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.04.2022 № 869 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=1.1244%, "Р"=0».
Продавець та Покупець отримують Квитанцію про зупинення реєстрації.
Для Продавця квитанція відображається в ПН/РК у Протоколі роботи з документом.
У Покупця квитанція відображається у Реєстрі податкових документів як окремий документ з назвою Квитанція. У Реєстрі такі ПН/РК мають статус Реєстрація зупинена.
Отже, як вважає Відповідач, він виконав свій обов'язок щодо реєстрації податкових накладних та подав на реєстрацію податкові накладні № 859 від 05.04.2022, № 873 від 19.04.2022, № 869 від 12.04.2022.
З огляду на викладене, вважає, що позовна заява ПАТ «Укрнафта» про стягнення збитків у розмірі 8 242,2 грн, у зв'язку з порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних не підлягає задоволенню.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 3123 від 06.03.2024) заперечує проти доводів Відповідача, посилаючись на те, що Відповідач у своїй заяві по суті (відзиві на позов) визнає лише факт вжиття заходів щодо виключення його з переліку ризикових суб'єктів господарювання, шляхом неодноразового подання повідомлень до комісії регіонального рівня, проте ні в адміністративному ні в судовому порядку ним не оскаржувалися дії Державної податкової служби України щодо в Єдиному реєстрі податкових накладних та ним не надалося контролюючому органу пояснень зупинення реєстрації податкових накладних № 859 від 05.04.2022, № 869 від 12.04.2022, № 873 від 19.04.2022 та документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію спірних накладних у ЄРПН.
Отже, вчинивши дії щодо складання та направлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних № 859 від 05.04.2022, № 869 від 05.04.2022, № 873 від 19.04.2022, проте не направивши до контролюючого органу пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних реєстрація яких була зупинена, платник податків не вчинив всіх необхідних дій для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачених законодавством. Не вжиття усіх заходів щодо виконання свого обов'язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства призвело до позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання з цього податку на суму 8 242,20 грн.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3314 від 11.03.2024), в яких зазначає, що відповідно до квитанцій до податкових накладних № 873 від 19.04.2022, № 859 від 05.04.2022, № 869 від 12.04.2022 «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Отже, твердження позивача про порушення обов'язку реєстрації податкових накладних № 873 від 19.04.2022, № 859 від 05.04.2022, № 869 від 12.04.2022 вважає таким, що не відповідає дійсності.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до усної домовленості ОСОБА_1 , як Фізична особа-підприємець (далі - ФОП ОСОБА_1 , Продавець, Відповідач) поставив, а Публічне акціонерне товариством «Укрнафта» в особі Структурної одиниці (філії) НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (далі - НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», Покупець, Позивач) прийняло та оплатило товар загальною вартістю 49 453,20 грн.
Згідно з усною домовленістю Продавець поставляє Товар після здійснення Покупцем попередньої оплати у розмірі 100 % від вартості товару визначеної у рахунку.
НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», на виконання усного правочину, здійснено оплату вартості Товару:
- у розмірі 30 992,40 грн, в т. ч. 20 % ПДВ - 5 165,40 грн, відповідно до платіжної інструкції № 611 від 4.04.2022, який прийнято відповідно до накладної № ФП-0000797 від 05.06.2022;
- у розмірі 10 430,40 грн, в т. ч. 20 % ПДВ - 1 738,40 грн, відповідно до платіжної інструкції № 649 від 12.04.2022, який прийнято відповідно до накладної № ФП-0000839 від 12.04.2022;
- у розмірі 8 030,40 грн, в т. ч. 20 % ПДВ - 1 338,40 грн, відповідно до платіжної інструкції № 727 від 20.04.2022, який прийнято відповідно до накладної № ФП-0000876 від 19.04.2022.
Зазначені обставини призвели до виникнення у Відповідача обов'язку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі проведених операцій з оплати товару та як наслідок виникнення права на отримання Позивачем податкового кредиту в розмірі 8 242,20 грн (5 165,40 грн (сума ПДВ) + 1 738,40 грн (сума ПДВ) + 1 338,40 грн (сума ПДВ) = 8 242,20 грн (сума ПДВ)).
З урахуванням того, що зобов'язання Відповідача з реєстрації податкових накладних на підставі первинних (розрахункових) документів виникло з квітня по травень 2022 року, у період призупинення роботи Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), Державною податковою службою, з 24.02.2022 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністерства України від 12.03.2022 № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», зокрема підпунктом 4, обов'язок останнього, щодо реєстрації ПН/РК за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими в період лютий - травень 2022 року, було відстрочено до 15.07.2022.
Таке право платникам податку було надане відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ, який набрав чинності з 27.05.2022.
Проте, Відповідно до квитанції до податкової накладної № 859 від 05.04.2022, «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.04.2022 № 859 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=1.1244%, "Р"=0».
Відповідно до квитанції до податкової накладної № 873 від 19.04.2022 «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.04.2022 № 873 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=1.1244%, "Р"=0».
Відповідно до квитанції до податкової накладної № 869 від 12.04.2022 «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.04.2022 № 869 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=1.1244%, "Р"=0».
Продавець та Покупець отримують Квитанцію про зупинення реєстрації.
Для Продавця квитанція відображається в ПН/РК у Протоколі роботи з документом.
У Покупця квитанція відображається у Реєстрі податкових документів як окремий документ з назвою Квитанція. У Реєстрі такі ПН/РК мають статус Реєстрація зупинена.
З метою вирішення у досудовому порядку спору, Позивач направив Відповідачеві Претензію від 07.11.2023 (вих. № 01/01/09/24/03/01-02/01/6970 рекомендованим листом з трек-номером 1750004278111, який ФОП ОСОБА_1 , відповідно до інформації розміщеної на сайті АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, отримав 01.11.2023.
Проте станом на день подання позову ФОП ОСОБА_1 не здійснив жодних дій щодо врегулювання питання відшкодування збитків за операції з надання послуг у досудовому порядку.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , припинив свою підприємницьку діяльність 23.01.2023, номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 2004800060024263265.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій(електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно зі статтею 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видають документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Водночас, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).
Істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Суд установив, що Сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.
Статтею 655 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Ураховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 8 242,20 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
За приписами абзацу 18 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Абзацом 3, 4, 5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, чинної на день виникнення спірних правовідносин, при неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані/попередньо оплачені сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги тобто, коли податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН в терміни встановлені податковим законодавством, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 6442 «Податковий кредит» аналітичний рахунок «Податковий кредит не підтверджений» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.
Станом на день звернення з цим позовом у позивача сформувався податковий кредит за дебетом субрахунку 6442 «Податковий кредит» аналітичний рахунок «Податковий кредит не підтверджений», контрагент ФОП ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 8 242,20 грн.
Як установив суд, Відповідач лише подав на реєстрацію податкові накладні № 859 від 05.04.2022, № 873 від 19.04.2022, № 869 від 12.04.2022. Проте реєстрація накладних була зупинена контролюючим органом.
Отже, вчинивши дії щодо складання та направлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних № 859 від 05.04.2022, № 869 від 05.04.2022, № 873 від 19.04.2022, проте не направивши до контролюючого органу пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних реєстрація яких була зупинена, платник податків (Відповідач у справі) не вчинив всіх необхідних дій для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених законодавством. Не вжиття усіх заходів щодо виконання свого обов'язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства призвело до позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання з цього податку на суму 8 242,20 грн.
Станом на час розгляду цієї справи матеріали справи не містять доказів здійснення реєстрації податкових накладних № 859 від 05.04.2022, № 873 від 19.04.2022, № 869 від 12.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, Відповідач, допустив порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання.
З огляду на викладене є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання, визначеного законом, обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 8 242,20 грн, яка фактично є збитками, а отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Згідно з частинами 1 - 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк.
Крім того, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (Постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у cправі № 916/334/22).
З огляду на викладене, обставини, на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і Відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 8 242,20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи, ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5 код, ЄДРПОУ 00135390) збитки у розмірі 8 242,20 грн та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Дмитро СІРОШ