65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1872/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., розглянув заяву (вх.№2-734/24 від 30.04.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ДІС” про вжиття заходів забезпечення у справі №916/1872/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ДІС” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 39945333)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, код ЄДРПОУ 40916284)
про стягнення
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “АГРОХОЛДИНГ ДІС”, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №220923-ФД/1 від 22.09.2023р. у розмірі 13 973 125 грн.
30 квітня 2024р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ “АГРОХОЛДИНГ ДІС” надійшла заява (вх.2-734/24) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/1872/24, відповідно до якої ТОВ “АГРОХОЛДИНГ ДІС” просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі 14 382 721 грн 88 коп., що знаходяться в банківських установах на всіх рахунках ТОВ “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, код ЄДРПОУ 40916284), в тому числі на рахунках IBAN № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «БАНК ПІВДЕННИЙ», IBAN № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві АТ “Кліринговий Дім”.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ “АГРОХОЛДИНГ ДІС” зазначає, що виконало в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №220923-ФД/1 від 22.09.2023р., а саме: надало ТОВ “ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛДТ” грошові кошті в розмірі 13 973 125грн у вигляді поворотної фінансової допомоги. В свою чергу , ТОВ “ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛДТ” взяті на себе зобов'язання по поверненню поворотної фінансової допомоги не виконало.
17 квітня 2024р. ТОВ “АГРОХОЛДИНГ ДІС” направило на адресу ТОВ “ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛДТ” претензію за вих.№1/17/04/24, в якій просило повернути надану поворотну фінансову допомогу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №2220923-ФД/1 від 22.09.2023р. у розмірі 13 973 125 грн протягом 3 календарних днів з дня отримання претензії.
Однак, як зазначає заявник, претензія була залишена відповідачем без уваги.
Заявник вважає, що бездіяльність ТОВ “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” є намаганням привласнити належні позивачу кошти та уникнути відповідальність за фактичне викрадення чужих коштів.
Також, заявник вважає, що оскільки відповідач умисно не відповів на претензію та взагалі відмовляється від будь - яких перемовин, це може свідчити про ймовірність вжиття ним дій щодо виведення власних коштів та активів на користь третіх осіб з метою недопущення стягнення з нього спірної суми на підставі судового рішення.
Як зазначило ТОВ “АГРОХОЛДИНГ ДІС”, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
У якості нормативного обґрунтування ТОВ “АГРОХОЛДИНГ ДІС” посилається на ст.ст.136 - 39 ГПК України.
Розглянув матеріали справи, заяву про вжиття заходів забезпечення, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 28.12.2021р. у справі №910/13681/21 відзначив, що накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів ст. 136 ГПК України є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Невжиття заходів забезпечення позову способом арешту коштів на банківському розрахунковому рахунку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом позову у цій справі є стягнення з ТОВ “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” заборгованість за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №220923-ФД/1 від 22.09.2023р. у розмірі 13 973 125 грн, тобто вимога майнового характеру.
Позивач у заяві про вжиття заходів забезпечення у справі 916/1872/24, просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі 14 382 721 грн 88 коп.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
При цьому, у постановах від 03.03.2023р. у справі №905/448/22, від 06.12.2023р. у справі №917/805/23 , від 11.12.2023р. у справі №904/1934/23, Верховний Суд зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі № 381/4019/18.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” є суб'єктом господарювання, статутний капітал якого становить 250 000 грн, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є значно меншим заявленої позовної вимоги.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
На підставі зазначеного вище, суд вбачає наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ “ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД” в розмірі суми позовних вимог - 13 973 125 грн, які знаходяться в банківський установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
У задоволенні решти заяви слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 ст.2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За приписами ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з викладеного вище, заява (вх.№2-734/24 від 30.04.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ДІС” про вжиття заходів забезпечення у справі №916/1872/24 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ ДІС» (вх.№2-734/24 від 30.04.2024р.) про забезпечення позову у справі №916/1872/24 - задовольнити частково.
2. На період розгляду справи накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД» (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, код ЄДРПОУ 40916284) у розмірі 13 973 125 грн, які знаходяться в банківський установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
3. У задоволенні решти заяви - відмовити.
За даною ухвалою стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ ДІС» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 39945333)
Боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ - ТРАНСПОРТ ЛТД» (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, код ЄДРПОУ 40916284).
Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Рога Наталія Василівна