Справа № 276/568/24
Провадження по справі №2/276/225/24
02 травня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Бобра Д.О.,
за участю секретаря судового засідання: Дашенко Д.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулася до суду з даним позовом вказуючи, що вона з відповідачем 11.06.2021 року уклали шлюб. Від даного шлюбу вони мають малолітню дитину: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через непорозуміння та суперечки, відсутність взаємоповаги, спільне проживання стало неможливим, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, відносини між ними зіпсовані, снують великі розбіжності в інтересах, в поглядах на життя, внаслідок чого спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливими, сім'я існує формально, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, допомоги один одному не надають, на примирення не згодні. Зауважує, що вона з відповідачем проживають окремо. Разом з тим, відповідач самоусунувся від виховання та утримання дитини. Після припинення шлюбних стосунків відповідач добровільно не надає своєчасної та належної матеріальної допомоги на утримання сина. На даний час позивач не працює, доходів не отримує, а утримання сина, який проживає разом з позивачем, потребує значних матеріальних витрат, тому її матеріальне становище є недостатнім для належного та необхідного забезпечення і утримання дитини. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального забезпечення нашої спільної дитини.
Позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 11.06.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №728, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач у судове засідання не прибула. Направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать роздруківка трекінгу відправлення Укрпошти з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою», а також оголошення про виклик відповідача на офіційному сайті суду від 10.04.2024 року, що згідно положень ст.128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Відповідно дост.51Конституції України та ч.1ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Частина 3ст.105СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 11.06.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №728, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 слідує, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Із довідок про реєстрацію місця проживання від 08.07.2021 року №1395 та від 25.08.2021 року №1752 слідує, що ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 проживають за однією адресою.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ході вирішення спору відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та подачу відзиву не скористався, фактичних обставин справи не оспорив, доказів на їх спростування не подав.
За змістом ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що спільне подружнє життя у сторін не склалося через непорозуміння та суперечки, їхнє спільне проживання стало неможливим, що призвело до фактичного розірвання шлюбних стосунків, відносини між ними зіпсовані, відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. Відповідач своєчасної та належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Дитина проживають з позивачем, матеріальне становище матері є недостатнім для їх належного рівня життя.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, а також те, що сторони не бажають зберегти сім'ю, спільне проживання суперечить їх інтересам, шлюбні відносини припинені, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Згідно положень ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку щодо утримання дітей визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини,суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.
Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Виходячи з завдань цивільного судочинства, в забезпеченні інтересів дитини, які полягають, крім іншого, в гарантованому отриманні достатнього та необхідного матеріального утримання, що покладається в обов'язок батьків, суд при визначенні розміру аліментів виходить із суспільно визнаного обсягу необхідних щомісячних витрат на утримання дитини, беручи до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, не надав належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження свого матеріального стану та наявності на утриманні інших дітей, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, що свідчить про відсутність заперечень проти позовних вимог, керуючись принципом доцільності, справедливості та розумності, суд вважає необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, що у достатній мірі відповідає заявленим позивачем потребам утримання дитини, а також не є заздалегідь непомірними для їх сплати відповідачем.
На підставі ч.6 ст. 141 ЦПК України та у зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст.56, 105, 110, 112, 180, 181, 182, 184 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 11.06.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №728, між громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.03.2024 року до досягнення ОСОБА_2 повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачембезпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Д.О.Бобер