ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.05.2024Справа № 910/2673/24
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП», м. Київ
про стягнення 17520,43 грн,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП» про стягнення шкоди в сумі 17 520,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним як страховиком транспортного засобу BMW державний номер НОМЕР_1 , здійснено виплату страхувальнику страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія автомобіля DAF державний номер НОМЕР_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП». Внаслідок чого до позивача на підставі статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до особи, винної у спричиненні шкоди страхувальнику позивача. При цьому, розмір позовних вимог до відповідача було визначено з вирахуванням розміру шкоди, яка була відшкодована страховиком відповідальності відповідача - Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго».
Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового процесу.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП», як власника транспортного засобу DAF державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Акціонерним товариством «Страхова компанія «Інго», а отже, відповідальність страхувальника у даному випадку настає лише у випадках, якщо розмір шкоди перевищу ліміт відповідальності страховика, або якщо у страховика взагалі не виник обов'язок з відшкодування шкоди у порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому, відповідачем наголошено, що розрахунком позивача застосовано коефіцієнт фізичного зносу нуль, тоді як страховиком відповідача сплачено суму страхового відшкодування у розмірі, що є меншим ніж розрахований позивачем. До того ж, відповідачем висловлено заперечення з приводу повідомлених позивачем обставин втрати документів страхової справи, в тому числі договору добровільного страхування транспортного засобу BMW державний номер НОМЕР_1 . Крім того, вказаним учасником судового процесу було заявлено про застосування строків позовної давності.
Наразі, суд зазначає, що частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Отже, з метою дотримання принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, з огляду на необхідність ухвалення вірного та справедливого рішення у справі, суд дійшов висновку щодо доцільності вирішення спору у порядку загального позовного провадження.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч.6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.ч.1, 2 ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Як вказувалось вище, предметом спору у справі є стягнення шкоди за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія автомобіля DAF державний номер НОМЕР_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП». При цьому, розмір позовних вимог до відповідача було визначено з вирахуванням розміру шкоди, яка була відшкодована страховиком відповідальності відповідача - Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго».
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем вказано, що цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕП», як власника транспортного засобу DAF державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Акціонерним товариством «Страхова компанія «Інго», а отже, відповідальність страхувальника у даному випадку настає лише у випадках, якщо розмір шкоди перевищу ліміт відповідальності страховика, або якщо у страховика взагалі не виник обов'язок з відшкодування шкоди у порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За таких обставин, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, які може бути встановлено за наслідками оцінки доказів, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» (01054, Київ, Бульварно-Кудрявська, 33, ЄДРПОУ
16285602).
За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст.2, 3, 50, 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Здійснювати розгляд справи №910/2673/24 за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання у справі на 05.06.24 о 10:20 год. Викликати для участі у засіданні представників учасників справи.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 41 .
3. Залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» (01054, Київ, Бульварно-Кудрявська, 33, ЄДРПОУ
16285602).
4. Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви з додатками, докази направлення надати суду в строк до 10.05.2024.
5. Зобов'язати відповідача не пізніше двох днів з дня проголошення даної ухвали направити третій особі копії відзивів на позов, докази направлення надати суду в строк до 10.05.2024.
6. Встановити для третьої особи строк для надання суду письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову та відповідні докази - протягом 5 днів з дня одержання позовної заяви, а щодо відзиву - протягом 5 днів з дня його отримання з доказами направлення пояснень з доданими до них документами на адреси позивача та відповідача.
7. Усі заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань подати до суду у строк до 20.05.2024. з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.
8. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
9. Повідомити учасників процесу, що відповідно до ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
10. Рекомендувати учасникам судового процесу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом". Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв'язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом" із зазначенням його облікового запису (логіну) у програмі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Князьков