Номер провадження 2-а/676/22/24
і м е н е м УК Р А Ї Н И
24 квітня 2024 року. м. Кам'янець- Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/1942/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення ним п.8.7.3. «г» ПДР України, а саме: 12.03.2024 року о 15.47 год., рухаючись по автодорозі в м.Хмельницький, вул.Шевченка, 83, керуючи транспортним засобом , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу та про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 01641943 від 12.03.2024 року, у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.
Позивач , обгрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що він дійсно 12.03.2024 року близько 15 год.47 хв., керуючи транспортним засобом марки Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Шевченка у м. Хмельницький та здійснив поворот на перехресті на Привокзальну площу. Вказане перехрестя регулюється світлофором із встановленою додатковою стрілкою зеленого кольору (намальованою), тобто ним було здійснено рух, а вірніше поворот на зелену стрілку світлофора, оскільки перешкод ніяких не було. Відразу за ним рухався патрульний автомобіль, який проїхав перехрестя і здійснив поворот на перехресті так само, як і він, ще навіть пізніше, можливо на червоний сигнал світлофору. Після проїзду перехрестя патрульний автомобіль включив проблискові маячки червоного кольору. Відповідно, ним було здійснено зупинку автомобіля із дотриманням прав дорожнього руху. Інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали переконувати його, що він здійснив рух на заборонений сигнал світлофору. Його аргументи про зелену стрілку та відсутність перешкоди для інших учасників дорожнього руху до уваги не прийняли та склали постанову про адміністративне правопорушення, Серії ЕНА № 01641943. Ніяких пояснень відповідачем у нього не відбиралося, відео факту правопорушення з пристрою, за допомогою якого здійснювалась відео фіксація, інспекторами йому не надавалась та в постанові відсутні дані про пристрій відео фіксації.
Поліцейський виніс Постанову про адміністративне правопорушення та про накладення на нього адміністративного стягнення, у зв'язку із порушенням ним вимог п.8.7.3. «г» ПДР України - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі
510,00 грн.
Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП незаконним, оскільки, відповідно до п.8.7.3. «г» ПДР Українижовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, а відповідно до п.8.7.3. «б» ПДР України - зелений сигнал світлофора у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються із інших напрямків.
Крім того, поліцейським не долучено доказів, передбачених ст.251 КУпАП. Просить скасувати Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн . по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕНА № 01641943.
Представник Департаменту патрульної поліції Линюк В.О. звернувся до суду із відзивом, в якому позов не визнає і у його задоволенні просить відмовити, мотивуючи тим, що доказом правопорушення є відеозапис з нагрудного відео реєстратора, яким підтверджено факт проїзду регульованого пішохідного переходу на забороняючий жовтий сигнал світлофору, при цьому водій не зупинився ані перед дорожньою розміткою, ані перед світлофором, ані перед пішохідним переходом. Окрім, відеозапису із нагрудного відеореєстратора, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день слухання справи.
Суд розглядає справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України .
Вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕНА № 01641943ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що той
12.03.2024 року о 15.47 год., рухаючись по автодорозі в м.Хмельницький, вул.Шевченка, 83 та керуючи транспортним засобом марки Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу, чим порушив вимоги п.8.7.3. «г» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. За наслідками розгляду адміністративної справи на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил
Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
За приписами частин 2 та 4 ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог 283 КУпАП.
В свою чергу, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись суб'єктом владних повноважень певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Слід зазначити, що, в силу вимог статті 251 КУпАП, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення правил дорожнього руху.
На обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідачем надано відеозапис відеореєстратора автомобіля поліції, який досліджено в судовому засіданні.
Так, із оглянутого судом відеозапису слідує, що з нагрудного відео реєстратора, наданого відповідачем, судом не встановлено, що ОСОБА_1 12.03.2024 року о 15.47 год. на автодорозі в м.Хмельницький, вул.Шевченка, 83, керуючи транспортним засобом марки Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, оскільки із оглянутого відео неможливо визначити конкретно проїзд автомобіля марки Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 регульованого пішохідного переходу на заборонений жовтий сигнал світлофора. При детальному дослідженні відеозапису встановлено, що зафіксовано лише відрізок шляху з проїздом двох світлофорів, один із них із зеленою стрілкою у додатковій секції,службовим автомобілем, з якого проводилася відео зйомка та стоянка припаркованого автомобіля марки Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 .
Наразі, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд вважає їх недостатніми для встановлення чіткого та безумовного висновку щодо проїзду автомобіля, яким керував позивач, регульованого пішохідного переходу саме на жовтий сигнал світлофора.
В даному випадку, відповідачем не надано відомостей із підтверджуючими доказами, про чітке місце, де повинен був зупинитись транспортний засіб позивача на регульованому пішохідному переході.
Суд зауважує, що із наданого відповідачем відеозапису не можливо отримати об'єктивне відтворення подій, а саме: наявність регульованого пішохідного переходу та наявність самого автомобіля марки Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 , та чим керувався інспектор при наданні оцінки дотримання правил дорожнього руху його учасниками, а саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідач не надав.
Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, позивач стверджує, що вказане перехрестя регулюється світлофором із встановленою додатковою стрілкою зеленого кольору (намальованою), тобто ним було здійснено рух, а вірніше, поворот на зелену стрілку світлофора, оскільки перешкод ніяких не було, а зелений сигнал світлофора у вигляді стрілки дозволяє рух у зазначеному напрямку, відповідно п. 8.7.3. «б» ПДР України, тому суд не вбачає вини позивача у порушенні п.8.7.3 «г» ПДР України і приходить до висновку про відсутність складу адмінправопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП України та про наявність підстав для визнання протиправною спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки принцип презумпції винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, посилаючись на належні та допустимі докази (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, відповідач неправомірно притягнув позивача до адмінвідповідальності і наклав на нього штраф за ч.2 ст.122 КУпАП, що є прямим порушенням принципу законності, встановленого ст.7 КУпАП, а тому винесена постанова підлягає скасуванню, а позов
ОСОБА_1 - задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України - судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 605,60 грн., відповідно до платіжної інструкції
0.0.3552558219.1 від 26.03.2024 року.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 72-77, 139,241-245, 286 КАС України, ст. ст. ч.2 ст.122, 126, 251, 276, 283, 284, 287-289 КУпАП України, ЗУ "Про національну поліцію", суд, -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до Департаменту патрульної поліції ( код ЄДРПОУ 40108646, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕНА № 01641943 від 12.03.2024 року та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕНА № 01641943 від 12.03.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по адміністративній справі - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції ( код ЄДРПОУ 40108646, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його складення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 29 квітня 2024 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду: Семенюк В.В.