Справа №766/2466/24
н/п 1-кп/766/2464/24
про відмову в задоволенні скарги про порушення прокурором права на захист
01.05.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши під час підготовчого судового засідання скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 про порушення його права на захист прокурором у кримінальному провадженні № 22022230000000566 від 08.12.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.111-2 КК України, -
встановив:
В провадженні судді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.111-2 КК України.
Ухвалою від 23.02.024 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого провадження обвинувачений ОСОБА_5 подав скаргу про порушення його права на захист прокурором, посилаючись на те, що 26.10.2023 року прокурором о 10год. 35хв. йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.111-2 КК України, в той час як захисника було призначено вже після цього о 13-00год. Просив визнати порушеним право на захист при повідомленні про підозру.
Захисник обвинуваченого підтримав скаргу свого підзахисного з наведених в ній підстав, а також зазначив, що встановлення даної обставини в подальшому впливатиме на допустимість чи недопустимість вказаного в скарзі доказу.
Прокурор заперечив проти задоволення скарги. При цьому зазначив, що статусу підозрюваного ОСОБА_5 набув після пред'явлення йому підозри, а отже після цього йому одразу було призначено захисника. Крім того зазначила, що ця обставина вже була предметом обговорення на стадії досудового розслідування під час судових засідань, що проводились слідчим суддею в м.Миколаєві.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши скаргу, суд вважає, її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Підозрюваним відповідно до норм КПК України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Системний аналіз вище викладених норм закону, дає підстави для висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме з цим моментом процесуальний закон пов'язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз'яснення слідчим, прокурором.
Разом з цим обставини, на які посилається обвинувачений підлягають з'ясуванню та дослідженню саме в стадії судового розгляду. З огляду ж на обмеженість кола процесуальних питань, які можуть бути вирішенні в стадії підготовчого провадження, питання належності та допустимості доказів у кримінальному провадженні підлягають з'ясуванню лише в стадії судового розгляду. Крім того суд звертає увагу і на ту обставину, що в розпорядженні суду відсутні повідомлення про підозру, постанова про призначення захисника у кримінальному провадженні, доручення центру безоплатної вторинної правової допомоги, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю захисника, як і відсутні визначені кримінальним процесуальним законодавством підстави для їх дослідження саме в стадії підготовчого провадження.
З урахуванням викладеного підстави для задоволення скарги відсутні, а тому у задоволенні скарги обвинуваченого про порушення прокурором його права на захист слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 52, 276-279, 314, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 про порушення його права на захист - залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
СуддяОСОБА_1