606/732/24
02 травня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Ромазан Л.С., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, -
за ч.1 ст.184, ч.1 ст.173-2 КУпАП -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 311047 від 29 березня 2024 року ОСОБА_1 у період з 10 лютого 2024 року по 29 лютого 2024 року ухилявся від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо належного виховання і навчання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , зокрема, у зазначений період не цікавився дитиною, її життям, здоров'ям та навчанням. Тим самим, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 311048 від 29 березня 2024 року ОСОБА_1 у період з 01 березня 2024 року по 28 березня 2024 року ухилявся від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо належного виховання і навчання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , зокрема, у зазначений період не цікавився дитиною, її життям, здоров'ям та навчанням. Тим самим, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 311050 від 29 березня 2024 року вбачається, що 18.02.2024 року близько 15 год. 00 хв. за номером телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 із застосуванням мобільного телефона вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно колишньої співжительки ОСОБА_3 , де у вказаний час під час розмови образив останню нецензурними словами і міг заподіяти шкоду її психічному здоров'ю. Тим самим, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 311049 від 29 березня 2024 року 18.02.2024 року о 14 год. 01 хв. за номером телефона 0957995147 ОСОБА_1 із застосуванням мобільного телефона вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно колишньої співжительки ОСОБА_3 , де у вказаний час під час розмови образив останню нецензурними словами і міг заподіяти шкоду її психічному здоров'ю. Тим самим, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Із долученого до протоколів про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, серії ВАД № 311047 від 29 березня 2024 року, серії ВАД № 311048 від 29 березня 2024 року, письмового пояснення ОСОБА_3 від 29 березня 2024 року (одного і того ж змісту) вбачається, що 18 лютого 2024 року вона зверталась до працівника поліції щодо вчинення її колишнім співжителем ОСОБА_1 до неї насильства психологічного характеру у розмові по телефону о 14.01 год. та о 15 год., одну із яких вона записала. Вказала, що ОСОБА_1 висловлювався до неї по телефону нецензурними словами і за останні два місяці нічого не допомагає їх спільній неповнолітній дитині.
Відповідно до пояснення ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року останній зазначив, що він дійсно спілкувався по мобільному телефону із колишньою співмешканкою ОСОБА_3 за номером телефону, який належить їхній спільній неповнолітній дитині (0957995147), розмову вони вели про сина, нецензурними словами він її не ображав. Також вказав, що останніх два місяці грошей на утримання дитини матері дитини не надавав, оскільки бажає надавати їх офіційно через установу банку, йому відомо про те, що ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про стягнення із нього аліментів.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Так, аналізуючи докази, які надані органом, що складав протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 КУпАП, суд вважає, що таких доказів недостатньо для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки із пояснень останнього не вбачається, що він ухиляється від матеріального забезпечення сина, а лише бажає надавати таке забезпечення через установу банку.
Інші дані, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин та враховуючи відсутність факту умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків щодо забезпечення дитини, суд вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому провадження за ознаками вказаного правопорушення підлягає закриттю.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд встановив наступне.
Так, із протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 311050 від 29 березня 2024 року, серії ВАД № 311049 від 29 березня 2029 року, пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , випливає, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 - у цьому ж населеному пункті, однак по АДРЕСА_2 .
У цих протоколах, доданих до них письмових документах, не зазначено місце вчинення правопорушення, відсутні докази, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пов'язані спільним побутом, разом проживають, та є членами сім'ї.
Із аудіозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 18 лютого 2024 року о 14.01 год., яка записана на диск і надана ОСОБА_3 до протоколу серії ВАД № 311049 від 29 березня 2029 року, вбачається, що між двома особами ведеться розмова з приводу незабезпечення дитини, під час якої особа чоловічої статі висловлюється нецензурною лайкою.
Суд не приймає до уваги як доказ вказану розмову, оскільки із цієї розмови неможливо ідентифікувати осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а органом, який складав протокол, не вчинено будь-яких дій, спрямованих на встановлення особи цієї розмови, зокрема ОСОБА_1 , якому ставиться у вину вчинення насильства щодо колишньої співмешканки ОСОБА_3 .
Відповідно до п.3,14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, під час складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.173-2 КУпАП всупереч вимогам ст. 255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували факт вчинення ним домашнього насильства.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 обставин, передбачених диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП. Будь-які інші докази на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні, а в судовому засіданні не здобуто.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням корегувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що в діях правопорушника відсутні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184, ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.184, ст.221, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя: