вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про результати розгляду заяви кредитора про грошові
вимоги до боржника у справі про неплатоспроможність
30.04.2024м. ДніпроСправа № 904/411/24
за заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк", м. Київ
до боржника ОСОБА_1 , м. Дніпро
про визнання грошових вимог
Суддя Мартинюк С.В.
за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.
Представники:
Керуюча реструктуризацією боргів боржника: Захарчук К.О.
Від боржника: не з'явився;
Від АТ "Сенс Банк": не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Захарчук К.О. Призначено попереднє засідання суду на 30.04.2024 о 10:00 год.
06.03.2024 на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , №72694.
08.04.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла заява (сформована в системі 05.04.2024) про визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк" в розмірі 1 805 203,61 грн. та судового збору в розмірі 6 056,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 10.04.2024 прийнято заяву АТ "Сенс Банк" до боржника ОСОБА_1 про визнання грошових вимог у розмірі 1 805 203,61 грн. та судового збору в розмірі 6 056,00 грн. по справі про визнання неплатоспроможним №904/411/24 до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 30.04.2024.
26.04.2024 до суду від керуючої реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 надійшло клопотання про результати розгляду грошових, відповідно до якого арбітражна керуюча визнала грошові вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали заяви з грошовими вимогами до боржника в судовому засіданні, господарським судом встановлено наступне.
11.10.2007 між ОСОБА_1 та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступниками якого є АТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк» та АТ «Сенс Банк», відповідно) був укладений Договір кредиту № 1923 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов зазначеного Кредитного договору кредит надавався ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на наступних умовах: розмір кредиту 373 700,00 гривень; 15% відсотків річних та комісій; з кінцевим терміном погашення до 05.10.2017 року; кредит надався на споживчі потреби з встановленням іпотеки.
11.10.2007 в забезпечення виконання ОСОБА_1 взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань, між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як майновим поручителем ОСОБА_4 та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений Іпотечний договір №16/091.
Через систематичне порушення ОСОБА_1 взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2017 у справі № 205/4566/17 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» були задоволені: · стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 1923 від 11.10.2007 року в сумі 1 112 199,20 грн. (один мільйон сто дванадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять грн.. 20 коп.), з якої: заборгованість по кредиту 339446,00 грн.; заборгованість по відсоткам 638 343,72 грн.; інфляція витрат за кредитом 45576,79 грн.; інфляція витрат за відсотками 88 832,69 грн.; · стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 16 682,99 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві грн.. 99 коп.).
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вищевказаним заочним рішеннями встановлено факт виконання своїх зобов'язань АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступниками якого є АТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк» та АТ «Сенс Банк», відповідно) за договором кредиту Договір кредиту №1923 від 11.10.2007 та факт неналежного виконання своїх зобов'язань Боржником, що, відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиціальним фактом та не потребує доказування.
Згідно із частиною другою ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відсотки, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 910/7252/17; від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Враховуючи вищевикладене та те, що судове рішення у справі №205/4566/17 ОСОБА_1 наразі не виконане, - таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 року у справі №922/4099/17 висвітлено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Згідно приписів частини 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, розмір основного зобов'язання ОСОБА_1 перед кредитором АТ «Сенс Банк» у поточній справі складає 1 805 203,61 гривень, з яких: · 1 112 199,20 гривень - заборгованість за рішенням; · 154 763,28 гривень - заборгованість за ставкою 3% на кредитну заборгованість; · 538 241,13 гривень - заборгованість за інфляційними витратами на кредитну заборгованість.
Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов 'язання.
Відповідно до статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України та умов Договору, уразі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 року №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Цим положенням визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.
Залежно від виду операції первинні документи банку поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ.
Пунктом 5.1 гл.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Згідно з п.5.5. Положення про організацію операційної діяльності, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити обов'язкові реквізити.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ то є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Керуючись п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У своїй постанові від 17.12.2020 року (справі № 278/2177/15-ц) Верховний Суд дійшов висновків про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Верховний Суд наголосив на тому, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
На підтвердження розміру заборгованості, АТ «СЕНС БАНК» надав до суду відповідні розрахунки та банківські виписки, - що є належним доказом на підтвердження надання кредиту та існуючої заборгованості за ним.
12.08.2022 на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» за № 2/2022, складеним 18.08.2022 року, змінено найменування банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на найменування: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК». Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ «Альфа-Банк» та викладені у Новій редакції Статуту.
Таким чином, АТ «Сенс Банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань.
Враховуючи викладене, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "СЕНС БАНК" становить 1 805 203,61 грн.
Доказів виконання рішення та сплати заборгованості не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Зазначені вимоги є конкурсними, оскільки виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошові вимоги АТ "СЕНС БАНК" залишаються повністю неоплаченими збоку Боржника.
З огляду на обґрунтованість вимог заяви АТ "СЕНС БАНК", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 1 805 203,61 грн. та судового збору на суму 6 056,00 грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:
- 2 черга - 1 805 203,61 грн. (основна заборгованість);
- позачергово - 6 056,00 грн. (витрати по сплаті судового збору).
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул.Велика Васильківська, буд. 100; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму:
- 2 черга - 1 805 203,61 грн. (основна заборгованість);
- позачергово - 6 056,00 грн. (витрати по сплаті судового збору).
Ухвала набирає законної сили 30.04.2024 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Повний текст ухвали складено 02.05.2024.
Суддя С.В. Мартинюк