1Справа № 335/4102/24 2-а/335/81/2024
01 травня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Лєскіна Миколи Сергійовича, до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Лєскіна М.С., звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що 04.04.2024 поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Слєсаревим О.В. було винесено постанову серії ЕНА № 1822448 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 , якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 04.04.2024 приблизно о 13-59 год., керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , по шосе Прибережна автомагістраль у м. Запоріжжя, де встановлено обмеження швидкості руху 50 км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год., та рухався зі швидкістю 75 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Вимірювання швидкості руху проводилось за допомогою приладу ТruCam II Lti 20/20 ТС8457.
Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам Закону, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Так, при вимірювання швидкості руху керованого позивачем транспортного засобу вимірювальний прилад знаходився в руках поліцейського ОСОБА_2 , тобто без стаціонарного монтування, у висячому положенні, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
За таких обставин, оскаржувана постанова була винесена на підставі доказів, отриманих з порушенням передбачених законом вимог щодо використання приладів фіксації швидкості руху транспортних засобів, що вказує на не доведення вчинення позивачем адміністративного правопорушення та на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1822448 від 04.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді від 15.04.2024 прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268-272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву та роз'яснено наслідки його неподання.
01.05.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника позивача - адвоката Лєскіна М.С., у яких він зазначив, що в оскаржуваній постанові відсутня інформація про розміщення дорожнього знаку «Початок населеного пункту», яким обмежується рух транспортних засобів, на ділянці місцевості, де відповідно до оскаржуваної постанови позивачем було перевищено швидкість руху транспортного засобу, а лише вказано «Де встановлено обмеження швидкості руху 50 км/год.».
Крім того, оскаржувана постанова не містить інформації щодо розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку, що попереджає про автоматичну відеофіксацію порушень ПДР, лише за наявності якого можлива фіксації обставин порушення ПДР.
Вказані обставини свідчать про те, що оскаржувана постанова була винесена за відсутності доказів, які б свідчили, що працівники поліції здійснювали контроль швидкості руху, а позивач рухався автомобілем в зоні дії дорожніх доказів.
Крім того, до оскаржуваної постанови не долучено будь-яких доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Копію ухвали судді від 15.04.2024 відповідач Департамент патрульної поліції отримав 15.04.2024 в його електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд», а відповідач Управління патрульної поліції вказану копію ухвали отримав нарочно 22.04.2024, що підтверджується відміткою УПП в Запорізькій області, проставленою на супровідному листі.
Станом на 01.05.2024 відзиву на адміністративний позов відповідачами не подано, заяви про продовження строку на подання відзиву на адміністративний позов до суду також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 04.04.2024 о 14 год. 01 хв. поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Слєсаревим О.В. винесено постанову серії ЕНА № 1822448 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 04.04.2024 о 13-59 год., керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , по шосе Прибережна автомагістраль у м. Запоріжжя, де встановлено обмеження швидкості руху 50 км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год., та рухався зі швидкістю 75 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Вимірювання швидкості руху проводилось за допомогою приладу ТruCam II Lti 20/20 ТС8457.
Відповідно до 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У позовній заяві позивач зазначив, що вимірювання поліцейським швидкості руху транспортного засобу, яким він керував відбулось з порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки прилад ТruCam II Lti 20/20 ТС8457, яким здійснюється фіксація швидкості руху автомобіля, знаходився у руках поліцейського, а не був стаціонарно вмонтований, як того вимагає положення вказаної статті.
Також, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про розміщення дорожнього знаку «Початок населеного пункту», яким обмежується рух транспортних засобів, на ділянці місцевості, де відповідно до оскаржуваної постанови позивачем начебто було перевищено швидкість руху транспортного засобу, а відтак відповідачем не доведено, що позивач рухався в зоні дії дорожнього знаку, який обмежує швидкість руху автомобіля.
Також, оскаржувана постанова не містить інформації щодо розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.76, що попереджає про автоматичну відеофіксацію порушень ПДР, лише за наявності якого можлива фіксація обставин порушення ПДР.
Крім того, до оскаржуваної постанови не долучено будь-яких доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, як того вимагає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Твердження позивача про те, що під час вимірювання швидкості руху транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , поліцейським порушено вимоги ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», що на ділянці місцевості на якій він керував транспортним засобом не було розміщено дорожніх знаків, які обмежують швидкість руху автомобілів та попереджають про автоматичну відеофіксацію порушень ПДР, відповідачами не спростовані, відповідачі не надали жодних доказів правомірності прийнятої ними постанови, не спростували доводи позивача щодо відсутності у його діях події та складу адміністративного правопорушення, за вчинення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого процесуального обов'язку з доказування правомірності прийнятого ним рішення, зокрема, не довів, що 04.04.2024 о 13-59 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , по шосе Прибережна автомагістраль у м. Запоріжжя, де встановлено обмеження швидкості руху 50 км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год., та рухався зі швидкістю 75 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання оскаржуваної постанови протиправною, то вона задоволенню не підлягає, у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, КАС України, встановлено вичерпний перелік рішень суду, які він уповноважений постановити за результатами розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що унеможливлює задоволення позову в частині визнання постанови протиправною, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із цією позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн., яка підтверджена документально.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1822448 від 04.04.2024, прийняту поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Слєсаревим О.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання, шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02 травня 2024 року.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69005.
Відповідач - Департамент патрульної поліції ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048
Суддя К.В. Гашук