Справа № 358/533/24 Провадження № 3/358/385/24
02 травня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сторожева Чутівського району Полтавської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, сапера розмінування ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 26 червня 1997 року Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_4 ,
за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
23 березня 2024 року о 08 годині 30 хвилин, в особливий період, який настав з моменту введення воєнного стану Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, військовослужбовець Міністерства Оборони України ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації, перебуваючи на посаді сапера розмінування ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , перебував в розташуванні підрозділу тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, під час виконання службових обов'язків та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Крім того, 09 квітня 2024 року о 11 годині 15 хвилин, в особливий період, який настав з моменту введення воєнного стану Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, військовослужбовець Міністерства Оборони України ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації, перебуваючи на посаді сапера розмінування ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , перебував в розташуванні підрозділу тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, під час виконання службових обов'язків та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним інкримінованих правопорушень та щиро покаявся у вчиненому і просив суд відстрочити виконання постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене порушення в частині сплати штрафу на шість місяців у зв'язку з тим, що на даний має важке матеріальне становище і тому не має можливості у повному обсязі одним платежем сплатити штраф.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає в разі вчинення дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідальність за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП настає у разі розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації, перебуваючи на посаді сапера розмінування ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , 23 березня 2024 року о 08 год. 30 хв., перебував в розташуванні підрозділу тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, а також 09 квітня 2024 року о 11 год. 15 хв., перебував в розташуванні підрозділу тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Вказані обставини правопорушень підтверджуються матеріалами справи, а саме:
- протоколом серія НОМЕР_5 № 145 про військове адміністративне правопорушення від 23.03.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, та у якому факт вчинення правопорушення підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- актом про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння № 30 від 23.03 2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23.03.2024;
- протоколом серія НОМЕР_5 № 173 про військове адміністративне правопорушення від 10.04.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, та у якому факт вчинення правопорушення підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
- актом про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння № 26 від 09.04 2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 09.04.2024;
- усними поясненнями ОСОБА_1 наданими суду під час розгляду справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за частиною третьою статті 172-20 КУпАП, як перебування військовослужбовця на території військової частини в умовах особливого періоду з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків та відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду щодо тлумачення поняття «особливий період», а саме в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» (Указ № 303/2014). Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Крім того, згідно ст. 1 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організації, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку що до захисту Вітчизни, належності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевості та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 затвердженим Верховною Радою України згідно Закону України від 24.02.2022 № 2102-ІХ на території України введено воєнний стан, який продовжується на даний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адмінправопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, характер вчинених адміністративних правопорушень, вважаю, що ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню виходячи з вимог ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
У зв'язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а розстрочка сплати штрафу даним кодексом не передбачена. Слід звернути увагу, що розстрочення виконання судового рішення передбачає його поступове часткове виконання, а відстрочення - перенесення виконання на більш пізній час у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника чи інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що порушник суму штрафу визнає та бажає сплатити добровільно, але через скрутне матеріальне становище не в змозі сплатити одним платежем суму штрафу в розмірі 17000 гривень, просить відстрочити виконання постанови на шість місяців.
Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 має важке матеріальне становище, що свідчить про об'єктивні причини неможливості виконання постанови суду у встановлений законом строк, вважаю за можливе відстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на шість місяців до 02 листопада 2024 року.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 33-35, 37, 172-20 ч. 3, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати справу № 358/533/24 провадження №3/358/385/24 та справу № 358/631/24 провадження №3/358/414/24в одне провадження відносно правопорушника ОСОБА_1 та присвоїти єдиний унікальний номер справи № 358/533/24 провадження №3/358/385/24.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відстрочити виконання цієї постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на шість місяців - до 02 листопада 2024 року.
Після закінчення строку встановленої відстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений відстрочкою, стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 26 червня 1997 року Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_4 , штраф у подвійному розмірі в розмірі, що залишиться несплаченим, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 26 червня 1997 року Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов