Справа № 357/5392/24
1-кп/357/715/24
02.05.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду № 2 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у кримінальному провадженні № 12024116030000212, відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2024 за обвинувальним актом за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Біла Церква Київської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,
клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 ,
Відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту-Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і «РУР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл- пентан-1-он), включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону, а саме: діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 15 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_3 , 20.03.2024 о 13:00 год, перебуваючи у лісі, поблизу залізничної станції «Роток» в м. Біла Церква Київської області, на земельній ділянці незаконно придбав-знайшов кристалоподібну речовину синього кольору, яка знаходилась у безбарвному пакунку з полімерного матеріалу з пазовим замком.
В подальшому, ОСОБА_3 визначивши за зовнішніми ознаками, що дана речовина є психотропною, а саме «PVP», поклав її до лівої шкарпетки, в яку був одягнений, та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Після цього, 20.03.2024 близько 13:10 год ОСОБА_3 знаходячись на території залізничної станції «Роток» в м. Біла Церква Київської області зупинений працівниками поліції з метою перевірки зберігання у останнього заборонених в обігу речовин. В подальшому, у ОСОБА_3 під час проведення особистого обшуку виявлено та вилучено кристалоподібну речовину синього кольору, яка знаходилась у безбарвному пакунку з полімерного матеріалу з пазовим замком, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» масою 0,641 г., яку ОСОБА_3 всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав та зберігнав при собі для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
У підготовчому судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України - у зв'язку з дійовим каяттям.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України - є проступком, не є корупційним злочином, відповідно до примітки цієї статті Закону, після вчинення кримінального правопорушення, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, збитків не завдав, а тому відповідно до ст. 45 КК України, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив суду про дійсність свого щирого каяття та сприяння розкриттю вчиненого ним кримінального правопорушення, а тому просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ст. 45 КК України.
Прокурор, з врахуванням дійсного щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , та з урахуванням його активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення, не заперечив про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, оскільки наявні всі передбачені законом підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, клопотання захисника обвинуваченого, заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом першим ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкція частини 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України, є кримінальним проступком.
Із вимоги УІТ та координації поліції «102» ГУ НП України в Київській області № 9539 від 20.03.2024 вбачається, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався.
Крім того, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження і те, що ОСОБА_3 відверто, а не уявно визнає свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, висловлює щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Такий факт щирого каяття також знаходить своє відображення в матеріалах кримінального провадження та вказана обставина була заявлена прокурором в обвинувальному акті. Також в судовому засіданні знайшла своє підтвердження така обставина, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 як активне сприяння розкриттю злочину, що виразилося у повідомленні всіх обставнин кримінального правопорушення, що підлягають встановленню.
Оцінюючи у сукупності вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 є обґрунтованим і підлягає задоволенню, у зв'язку із дійовим каяттям обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки на час розгляду справи в суді було встановлено, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, його протиправними діями не була заподіяна шкода, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив кримінальний проступок, добровільно здійснив дійове каяття, а тому суд вважає, що його виправлення можливе без притягнення до кримінальної відповідальності.
За змістом ст. ст.44, 45 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку, передбаченому ст. 45 КК України є обов'язковим.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст. 309 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, не встановлено.
Таким чином, наявні умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінальної справи на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Питання скасування заходів забезпечення кримінального провадження, долю речових доказів та відшкодування процесуальних витрат, вирішити в порядку, встановленим КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 45 КК України, п. 1 ч. 2 ст.284, 285, ч. 4 ст.286, 314, 369-372, 376 КПК України, суд
Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 .
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,на підставі ст. 45 КК України - у зв'язку з дійовим каяттям та закрити кримінальне провадження № 12024116030000212, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2024, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Речові докази:
кристалоподібну речовину синього кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальна маса якого в речовині складає - 0.641 г, згідно квитанції № 518від 08.04.2024, передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання ухвалою законної сили -знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати в розмірі 3 029.12.12 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень 12 копійок).
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_6