Справа № 355/645/24
Провадження № 2-о/355/31/24
30 квітня 2024 року Баришівський районний суд Київської області, в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Баришівського районного суду Київської області з заявою про встановлення факту батьківства.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з 2006 року заявниця проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , який належить їй на праві особистої приватної власності.
23.10.2007 року від спільного сумісного проживання в них народилася спільна донька ОСОБА_4 про що відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюм Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 393. Однак в актовому записі про народження їхньої спільної доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько зазначений на підставі ст. 135 СК України.
В 2015 році заявниця з донькою ОСОБА_4 та її цивільним чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , донькою від попереднього шлюбу ОСОБА_3 в зв'язку з російською агресією та початком бойових дій переїхали проживати з м. Ізюм до с. Власівка, Броварського району Київської області. На даний час заявниця й далі з донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживають у с. Власівка, Броварського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 фактично визнавав себе батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і мав намір подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе її батьком. Однак за життя не встиг цього зробити. 12.11.2019 року ОСОБА_3 склав заповіт згідно якого все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право заповів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Нещодавно заявниця зі своєю донькою ОСОБА_4 та заінтересованою особою ОСОБА_2 (біологічною рідною сестрою по лінії батька ОСОБА_4 ) звернулися до лабораторії «Endefvor Dna» з метою проведення тесту ДНК про встановлення спорідненості між сестрами.
Відповідно до звіту ДНК про встановлення спорідненості від 12.03.2024 року: між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (рідними сестрами по лінії батька ОСОБА_3 ) генетичні дані показали, перевірений зв'язок ПІДТВЕРДЖЕНИЙ.
На даний час в заявниці виникла необхідність у встановлення факту батьківства між її донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення спадкового майна донькою заявниці ОСОБА_4 , яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також встановлення зазначеного факту заявниці необхідно для призначення пенсії донці у зв'язку із втратою годувальника.
У зв'язку з вищевикладеним, заявниця просить суд встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 23.04.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.
Проведення судового засідання призначено на 30.04.2024р.
Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, просили задовольнити заяву у повному обсязі.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилась, надала на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у її відсутність, з заявленими вимогами погодилась у повному обсязі, підтвердила той факт, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічною донькою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та її рідною сестрою по лінії батька.
Представник заінтересованої особи - Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - у підготовче судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, з позовним вимогами погодились у повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що завява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25.11.2023 р., ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Зі змісту витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00032177741вбачається, що відомості про батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, де батько дитини зазначений ОСОБА_6 .
Відповідно до звіту ДНК про встановлення спорідненості від 12.03.2024 року: між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (рідними сестрами по лінії батька ОСОБА_3 ) генетичні дані показали, перевірений зв'язок ПІДТВЕРДЖЕНИЙ ( а.с.18).
В письмових поясненнях ОСОБА_7 зазначила, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_1 та впевнено може підтвердити той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та в них народилася спільна донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 33).
Постановою Верхового Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року визначено питання особливостей визнання батьківства або встановлення факту батьківства. Частиною першою статті 135 СК України (в редакції, чинній на час народження дитини) передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України слід, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України слід, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ст. 76 ЦПК України « Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.
За ч.1 ст. 128 СК України слід, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
За ч.3 ст.128 СК України слід, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20). Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать права її неповнолітньої доньки. Іншої можливості встановити цей факт заявниця не має.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, у заяві заявник не ставить вимоги про стягнення судового збору з заінтересованої особи. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з заінтересованої особи на користь заявника витрат по сплаті судового збору сплачених заявником при зверненні до суду з вищевказаною заявою.
На підставі викладеного та керуючись керуючись статтею 130 Сімейного кодексу України, статтями 4, 19, 175, 177, пунктом 5 частини другої ст. 293, пунктом 1 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити юридичний факт про те , що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести зміни до актового запису №393 від 02 листопада 2007 року, який проведений Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане 02 листопада 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюм Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, вказавши в графі «батько» ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 уродженець м. Ізюм, Харківської області, України, замість ОСОБА_6 .
Судові витрати у справі, понесені заявником ОСОБА_1 залишити за нею.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева