Справа № 355/2315/23
Провадження № 2/355/290/24
23 квітня 2024 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Чальцевої Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Баришівського районного суду Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,
29.12.2023р. Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи « Київоблгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу. Свої вимоги позивач мотивує тим, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ», яке до 05.06.2019р. мало найменування Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», є оператором газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ), що на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» видана на підставі постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 855 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 26.06.2019 № 1220).
Відповідно до п. 1.1.1. Статуту, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз». Згідно п.1.2.1. являється правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (витяг із Статуту додається).
Правові засади функціонування ринку природного газу визначаються Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, що набрав чинності 01.10.2015 року, відповідно до якого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 року (далі Кодекс ГРМ).
Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829.
Відповідно до пункту 1.2 Типового договору, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС.
Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу та пункту 1.3 Договору передбачено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцентування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Між позивачем та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є споживання природного газу та оплата рахунків.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим Договором.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, в вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакцій, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та у порядку, визначені цим Договором.
Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу, розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частинами протягом календарного року.
Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єкту) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуг розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.1 глава 6 розділу VI Кодексу).
Тариф на послуги розподілу природного газу затверджено постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3025 (зі змінами від 24.06.2020) та становить з 01 січня 2020 р. до 30 червня 2020р. - 0,78 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ); з 01 липня 2020 р. до 31 грудня 2020р. - 0,81 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2021р. затверджено постановою НКРЕКП від 16.12.2020 № 2452 та становить 1,45 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2022р. затверджено постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 та становить 1,49 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2023р. затверджено постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 та становить 1,49 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2022р. затверджено постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 та становить 1,49 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
При цьому за приписами п. 4 Глави 6 розділу VI Кодексу, для побутових споживачів на об'єктах у яких відсутнє споживання природного газу протягом усього попереднього газового року, річна замовлена потужність визначається Оператором ГРМ на рівні планових об'ємів споживання, шо розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка | Кодексу ГРМ.
3 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (Об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:
-39 куб.м для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі ;
-126 куб.м для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
- 314 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно у тому числі для опалення або об'єкта споживача, що не с побутовим.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6 розділу VI Договору розподілу природного газу).
Згідно пп. 1 п. 7.4 Договору, Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Договором.
Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, «припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача...»
Згідно п. 8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Ст. ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів, Відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період 01.03.2021p. по 28.02.2023р. утворилась заборгованість в розмірі 1 569,37 грн. що свідчить розрахунок боргу (додається).
Відповідно до роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП): №3831/16/7-20 від 02.04.2020р., в яких зокрема, зазначено, що з 01.01.2020 року відбулося виокремлення вартості послуги розподілу природного газу із загального кінцевого платежу за природний газ. При цьому здійснено перехід до замовленої потужності та змінено принцип визначення вартості оплати послуги розподілу природного газу. З 01.01.2020р. кожен споживач сплачуватиме кошти за отриману послугу розподілу рівними частинами протягом року, не залежно від обсягу спожитого природнього газу в поточному місяці. Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання нього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу». (Оригінал роз'яснення розміщено на офіційному сайті Коропської райради за електронною адресою: http://www.korop-rada.gov.ua).
Заборгованість за постачання природного газу відповідачем не погашена по даний час. У зв'язку з вищевикладеним, представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, який просить задовільнити у повному обсязі.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29 січня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Судові засідання призначались на 12.02.2024р., 07.03.2024р., 28.03.2024р., 23.04.2024р. та переносились через неявку відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами виникли договірні відносини з надання послуг з постачання природного газу, які регулюються відповідно до Закону України «Про ринок природного газу » та Закону України «Про житлово-комунальні послуг» .
Судом встановлено, що відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 надавалися послуги з постачання природного газу .
Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 1 569,37 грн., про що свідчить детальний розрахунок боргу, яку відповідач до теперішнього часу не сплатив.
Згідно ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуг» , житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За вимогами п.5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За приписами ч.1, ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Згідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Із зазначених положень вказаного ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не укладав договору з позивачем на отримання послуг, однак визнав наявність між ними договірних правовідносин, частково погашаючи наявну заборгованість за надані послуги постачання природного газу.
Будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач не був споживачем послуг за вказаною адресою судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги - водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги - стягується по затвердженим у встановленому порядку тарифам та наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 17 ч.3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2496 від 30.09.2015р. затвердила Правила постачання природного газу, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827 (далі - Правила).
Згідно розділу III Правил, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюються на підставі договору, шо укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст.ст.633, 634,641, 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам всіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок ( квитанція) постачальника за поставлений природний газ і факт фактичного споживання природного газу.
Згідно ч.1 ст.10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відносини між постачальником та побутовими споживачами (населенням) регулюються Правилами та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам. Відповідно до п. 24 розділу Правил та п.4.3 розділу IV Договору встановлено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Оплата рахунку постачальника про сплату послуг за цим Договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений у рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку, який повинен бути сплачений не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дно (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, в Кредитор мас право вимагати від Боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Ст. ст. 525,526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
На підставі ст.ст.610, 611 ЦК України у разі неналежного виконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно ч. 1 статті 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, відповідач зобов'язаний оплатити спожиті послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Станом на дату подання позовної заяви до суду відповідачем, в порушення наведених норм зазначених кодексів та умов Договору, не проведена оплата за послуги з розподілу природного газу.
У квітні 2023 року позивач звертався до Баришівського районного суду з заявою про видачу судового наказу, ухвалою суду від 09.05.2023 року у справі № 355/538/23 відмовлено АТ «КИЇВОБЛГАЗ» у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження, сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Як встановлено судом, в порушення вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг з постачання природного газу відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 569,37 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-285, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного Товариства «Оператор Газорозподільної Системи «КИЇВОБЛГАЗ» (одержувач коштів АТ "Київоблгаз" НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» МФО 322669 код ЄДРПОУ 20578072) заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного Товариства «Оператор Газорозподільної Системи «КИЇВОБЛГАЗ» (одержувач коштів: АТ «Київоблгаз» р/р НОМЕР_3 AT «Ощадбанк», МФО 322669 код ЄДРПОУ 20578072) сплачений судовий збір у розмірі 2 684 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева