Справа № 344/7706/24
Провадження № 1-кс/344/3375/24
01 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 ; прокурора ОСОБА_4 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на дії прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час досудових розслідувань кримінальних проваджень; відновлення досудового розслідування
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою в якій посилався на обставини наведені в ній та просив відновити досудове розслідування за ст.282 КПК України (потреба проведення слідчих (розшукових ) чи інших процесуальних дій); за ст. 65 КПК України, ч.2 ст.95 КПК України (давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду), ст.99 КПК України, ст.100 КПК України, ст.101 КПК України, ст.242 КПК України, ст.459 КПК України, ст.460 КПКУкраїни; визнати бездіяльність слідчого при проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальних провадженнях № 12016090010005048, №12021091010000889, №12021091010000891 та відновити досудове розслідування. Зазначає, що бездіяльність та зловживання слідчих СВ РУП ГУНП та прокурора Окружної прокуратури м.Івано-Франківськ була допущена ще в 2016 році, яка полягала в не правовій кваліфікації кримінального провадження, не визнання його потерпілим до 01.11.2022 року, не визнання кримінальних злочинів службових осіб при складанні офіційних документів за даними і наслідками нещасного випадку 26.01.1998 року. Постановою від 24.07.2023 року слідчий закрив кримінальне провадження, оскільки в ході досудового розслідування не підтверджено фактів вчинення службового підроблення. Крім того, вважає, що прокурор порушив порядок об'єднання вищевказаних кримінальних проваджень.
Скаржник ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав. Вважає, що досудове розслідування проведене не повно.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даної скарги. Зазначив, що в ході досудового розслідування було витребувано всі документи, допитані всі свідки, проведені інші слідчі дії. Звертає увагу суду, що слідчим у даному кримінальному провадженні були виконані всі вказівки процесуального прокурора, та не підтверджено факту підроблення чи службової недбалості.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, встановлено такі обставини.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України.
Частина 1 статті 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування та визначає учасників кримінального провадження, які мають право на оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України постановляє ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора 1-?) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Як встановлено судом, слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016090010005048 від 29.10.2016 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України.
Постановою слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 24.07.2023, кримінальне провадження №12016090010005048 від 29.10.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України - закрито, у зв'язку із відсутністю події кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України (а.с.25-30).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити певну дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, скаржник оскаржував постанову про закриття кримінального провадження №12016090010005048 від 29.10.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16.08.2023 року, яка залишена без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.08.2023 року в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження №12016090010005048 від 29.10.2016 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст.366, ч. 1 ст. 367 КК України, - відмовлено.
В даній ухвалі слідчим суддею встановлено: “З досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що органом досудового розслідування були проведені усі необхідні слідчі дії, допитані свідки, виконані вказівки процесуального прокурора. Тобто орган досудового розслідування всебічно та повно дослідив обставини кримінального провадження, виявив всі обставини справи, надав їм належну правову оцінку, забезпечив прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, в межах своєї компетенції вжив всіх передбачених законом заходів для встановлення обставин події кримінального правопорушення, слідчим було процесуально здійснено заходи по збиранню та дослідженню доказів в порядку ст. 91-94 КПК України. ”
Крім того, як вбачається з листа Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, кримінальне провадження №12021091010000891, об'єднано до кримінального провадження №12021091010000889, яке в свою чергу об'єднане з кримінальним провадженням №12016090010005048.
Також слід зазначити, що ОСОБА_3 звертався до суду із позовом до Івано-Франківського Локомотиворемонтного заводу про визнання трудового каліцтва, встановлення ступеня тяжкості, проте судом першої інстанції, яке в подальшому судом апеляційної інстації залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову.
Скаржник в своїй скарзі посилається на ст.282 КПК України та просить відновити досудове розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 282 КПК України визначено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Слід зазначити, що постановою слідчого закрито кримінальне провадження №12016090010005048 від 29.10.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України. Слідчим суддею Івано-Франківського міського суду надано оцінку вказаній постанові.
Інших постанов слідчим в рамках кримінального провадження не виносилось, в тому числі поставнов про зупинення кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 статті 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Кримінальний процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання.
Слідчий суддя враховує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п.61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п.52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 року у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Крім того, захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов'язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 року щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п.107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 року у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п.52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 року у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ), що у цілому свідчить на користь поновлення провадження (п.62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 року у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).
Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Враховуючи вищевказане та ненаведення ОСОБА_3 жодних вагомих й непереборних обставин, які б надавали суду повноваження відступити від застосування у цій справі принципу res judicata (поваги до остаточного судового рішення), призведе до повторної оцінки обставин, оцінку яких судом першої та апеляційної інстанції вже було здійснено у справі №344/13995/23 за скаргою ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадення №12016090010005048 від 29.10.2016 року.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час досудових розслідувань кримінальних проваджень; відновлення досудового розслідування - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 02.05.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1