Справа № 344/6262/24
Провадження № 2/344/2153/24
25 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.
секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії,-
29.03.2024 (згідно штампу на поштовому конверті) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить стягнути з відповідача на її користь недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 281 831,60 грн., та судові витрати.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , який був пенсіонером, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебував на обліку у відповідача. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року в справі № 300/2818/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» за №1608 від 26.08.2021 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, та здійснити з 01.12.2019 виплату перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум. Також, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року в справі № 300/6712/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.11.2022 нарахування та виплату щомісячної доплати до розміру пенсії ОСОБА_2 в сумі 2000, 00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 за №713. Відповідач вказані рішення суду виконав частково, а саме здійснив перерахунок пенсії, однак не виплатив різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, розмір якої становить 281 831,60 грн., яку покійний ОСОБА_2 недоодержав за життя. У зв'язку з тим, що позивач є спадкоємцем першої черги та членом сім'ї покійного ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про виплату недоодержаної її чоловіком за життя пенсії. Відповідач не заперечив, що покійний недоодержав пенсію, однак повідомив позивача, що стягувачем є покійний ОСОБА_2 та на виконання рішень суду підстав внесення змін про стягувача немає.
03.04.2024 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Кіндратишин Л.Р.
08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
19.04.2024 (згідно штампу на поштовому конверті) відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано відзив на позов, просить закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , оскільки спір щодо захисту прав та інтересів позивача у зв'язку з невиконанням з боку суб'єкта владних повноважень своїх публічно-владних управлінських функцій повинен розглядатися в порядку КАС України. Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, та залишилися недоодержаними у зв'язку з йог смертю, не включаються до складу спадщини, тому у спірному випадку відсутні відносини спадкування щодо неотриманих сум пенсії померлого ОСОБА_2 , нарахованих на виконання рішення суду у справі № 300/2818/22 та № 300/6712/23.
ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні вказала, що прийняла спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила відмовити у клопотанні відповідача про закриття провадження у даній справі.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином.
Заслухавши думку позивачки, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.
Позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат.
Відповідно до листа Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Сахро Григорія Федоровича від 21.02.2024 №39/01-16, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75924150 від 21.02.2024, спадкова справа у спадковому реєстрі зареєстрована за №72037454, у нотаріуса№18/2024, дата заведення 21.02.2024, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з положеннями частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не отриманої спадкодавцем за життя суми пенсії. Вказані вимоги є майновими. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства, а клопотання про належність спору до юрисдикції адміністративного суду є необґрунтованими.
Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.
За таких обставин, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України.
Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 255, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у клопотанні відповідача про закриття провадження у цивільній справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала у повному обсязі складена 30.04.2024.
Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.