Справа № 344/8154/24
Провадження № 1-кс/344/3513/24
01 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківська клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_4 звернувся з клопотанням в інтересах ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, вжитих на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 05 серпня 2022 року, у вигляді накладення арешту, шляхом заборони його відчуження та розпорядження, на автомобіль марки Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , володільцем (користувачем) є ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання покликався на те, що 01.08.2022 автомобіль марки: Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було вилучено протоколом огляду місця події. 02.08.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та розпочато досудове розслідування. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 05.08.2022 року накладено арешт на автомобіль марки Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений під час огляду місця події 01.08.2022, заборонивши його відчуження та розпорядження. Власником даного транспортного засобу є ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Однак ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 12 червня 2023 року, має право користуватися ТЗ, а отже є фактичним користувачем (володільцем) зазначеного вище ТЗ. Підставою для накладення арешту на вищевказане майно, суд визначив забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України.
Представник заявника покликається на те, що у даному кримінальному провадженні ні користувачу транспортного засобу ОСОБА_3 (заявнику), а ні власнику ТЗ ОСОБА_6 не визначено процесуальний статус. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Третьою особою може бути будь-яка фізична або юридична особи. Жодних слідчих дій, передбачених чинним законодавством, відносно транспортного засобу з моменту відкриття кримінального провадження (більше року) не було проведено. Крім того, арешт накладений на автомобіль обмежив гарантоване право заявника на володіння (користування) на майно. З метою унеможливлення подальшого обмеження права володіння (користування), оскільки досудове розслідування триває понад розумні строки, а саме більше року та враховуючи той факт, що за цей час жодних дій відносно транспортного засобу, який перебуває у користування ОСОБА_3 , вчинено не було, вважає, що підстав для подальшого арешту зазначеного майна немає. Все наведене вказує, що відпала потреба у арешті вказаного майна, а саме: автомобіля марки Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_1 і відповідно до ст. 174 КПК України його слід скасувати за відповідною ухвалою слідчого судді.
Заявник та його представник у судовому засіданні підтримали подане клопотання, просять скасувати арешт, накладений на майно - автомобіль марки Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо клопотання, вказавши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Тривалість досудового розслідування зумовлена тим, що були труднощі, пов'язані із витребуванням даних з областей, де проходили воєнні дії. На даний час заявник користується автомобілем. З автомобілем ще мають проводитись слідчі дії і вирішується питання про визнання його речовим доказом. Просить відмовити у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2022 року, у справі № 344/9399/22, накладено арешт на майно з забороною відчуження та розпорядження, автомобіль марки «Lexus LX 470», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений під час огляду місця події 01.08.2022, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Як слідує з матеріалів клопотання, автомобіль марки «Lexus LX 470», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_6 .
Заявник ОСОБА_3 є користувачем вказаного автомобіля згідно довіреності.
Обставин, передбачених ст. 174 КПК України, які б слугували підставою для скасування арешту майна, на даний час не встановлено, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, відтак у ньому будуть проводитись слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення достовірних обставин кримінального правопорушення.
У даному випадку слідчим суддею не встановлено підстав, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу законності і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним.
А відтак, на підставі вищенаведеного, з точки зору пропорційності, правової кваліфікації кримінального правопорушення, зважаючи, що повне, всебічне та ефективне досудове розслідування переважає над правом особи користуватися належним їй майном, слідчий суддя вважає, що на даний час продовжують існувати обґрунтовані підстави для арешту вищевказаного майна.
Зважаючи, що у клопотанні не доведено тих обставин, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а відтак, клопотання про скасування арешту є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-174, 309, 372КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 02.05.2024 року.