Єдиний унікальний номер 341/886/24
Номер провадження 3/341/277/24
01 травня 2024 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р.,
за участю:
прокурора Тюшки І. І.,
Кутинського В. В.,
розглянув справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 172-7, частиною другою статті 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
встановив
ОСОБА_1 не повідомив у встановленому законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів за наступних встановлених суддею обставин.
Директор КП «Чиста громада» Галицької міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону, а саме не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган - Галицьку міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, зокрема про намір видати наказ від 20.12.2023 № 55 «Про преміювання працівників КП «Чиста громада» в розмірі 1200,0 грн, в тому числі себе особисто. Прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, зокрема підписав наказ від 20.12.2023 № 55 «Про преміювання працівників КП «Чиста громада», згідно з яким преміював працівників КП «Чиста громада» в розмірі 1200,0 грн, в тому числі себе особисто. При цьому у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, зумовлений особистою зацікавленістю в отриманні прибутку, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП: не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
У судовому засіданні під час розгляду справи ОСОБА_1 вину в описаних адміністративних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що більше такого не повториться.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи, тому просить визнати його винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі статті 36 КУпАП визначити остаточне стягнення у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі матеріали і надавши їм правову оцінку, суддя виходить з такого.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП правопорушенням є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 172-7 КУпАП правопорушенням є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Винуватісь ОСОБА_1 у вчиненні адміністративнихо правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, вчинених за вище викладених обставин, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 17.04.2024 № 248;
- протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 17.04.2024 № 249;
- копії розпорядження про призначення директора КП «Чиста громада» Галицької міської ради Івано-Франківської області;
- копії наказу від 20.12.2023 про преміювання працівників КП «Чиста громада»;
- копії розрахунково-платіжної відомості за грудень № 12;
- особистих поясненнях особи в судовому засіданні, під час яких ОСОБА_1 вину та обставини вчинення адміністративних правопорушень визнав.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підсумовуючи усе викладене вище, вважаю, що наявними у справі доказами доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, які полягали у неповідомленні особою у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 33 КУпАП суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, доходжу висновку про наявність підстав для накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у межах санкцій ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,0 грн.
На підставі ст. 221 КУпАП, керуючись ст. ст. 36, 173, 185, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-7, частиною другою статті 172-7 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу:
- за частиною першою статті 172-7 КУпАП у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,0 грн;
- за частиною другою статті 172-7 КУпАП у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,0 грн.
На підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ