Справа № 293/673/24
Провадження № 2-а/293/7/2024
02 травня 2024 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1
до Головного управління національної поліції в Житомирській області
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
Адвокат Врублевський М.М. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області з позовом, за змістом якого просить:
- скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Косякевича В.П. серія ББА №315515 від 04 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн за ч.1 ст. 121-3 КУпАП.;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог ст. 160,161 КАС України, щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.2 ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Статтею 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
За текстом позовної заяви позивач просить поновити строк на оскарження, мотивуючи своє клопотання тим, що про існування постанови, якою притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП стало відомо 24.04.2024.
Однак на підтвердження поважності пропуску строку, не додано жодного доказу.
За встановлених обставин, підстави, вказані позивачем для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд не може визнати поважними, тому суд вважажє за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Одночасно суд звертає увагу, що ч.2 ст. 160 КАС України передбачено що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Згідно поданого позову не визначено статусу позивача та представника позивача, лиш із змісту заяви вбачається що позов подано адвокатом Врублевським М.М. в інтересах ОСОБА_1 , що підлягає виправленню шляхом зазначення позивача у справі.
Згідно п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак подана позовна заява не відповідає п. 2 ч.5 ст. 160 КАС України , а саме не містить зазначення повної адреси місця проживання позивача.
Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон №3200-IX) внесено зміни, зокрема, до КАС України, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року та частину шосту статті 18 викладено в наступній редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви».
Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною другою статті 167 КАС України також передбачено, що суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у представника позивача - адвоката та відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених вище обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст. 160,161, 169 КАС України, суд
Позовну заяву адвоката Врублевського М.М. подану в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк 7 (сім) днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає .
Ухвала складена та підписана : 02.05.2024
Суддя Людмила ЛОСЬ