Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 279/2383/24
Провадження № 1-кп/279/458/24
02.05.2024 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12024060490000202 від 19.03.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Коростень, Житомирської області, громадянин України, не працюючий, не є ВПО, раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого
за адресою:
АДРЕСА_2 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що на території України у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан, вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин: 12.03.2024, близько 08 год 30 хв, ОСОБА_4 перебував в будинку свого знайомого ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , де перед цим розпивав спиртні напої з потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і в цей момент у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, належного ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що потерпілий та свідок сплять, пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, ОСОБА_4 взяв зі столу в кімнаті будинку мобільний телефон марки «Xiaomi Redme 13 C Midnight Blaсk» вартістю 4726,25 грн. з захисним чохлом вартістю 189,05 грн., та SІМ-карткою ПрАТ «Київстар» вартістю 200 грн. належні ОСОБА_6 та з вказаним майном залишив місце вчиненого злочину. В подальшому ОСОБА_4 12.03.2023 близько 10 год. 00 хв. реалізував мобільний телефон марки «Xiaomi Redme 13 C Midnight Blaсk», належний потерпілому, у якості застави ОСОБА_8 в АДРЕСА_4 за отримання грошових коштів в сумі 2000 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5115,30 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_4 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю та згідно ст.63 Конституції України відмовився давати показання. При цьому, обвинувачений підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, пояснив, що дійсно в указаний в обвинувальному акті день та час таємно викрав чуже майно, зазначив, що він щиро розкаюється у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Потерпілийв судове засідання не з'явився, про день та час розгляду кримінального провадження був повідомлений належним чинм, причини неявки суду не відомі. Суд не бачить перешкод до проведення судового засідання і ухвалення за його результатами відповідного рішення за відсутності потерпілої сторони з огляду на положення ст.325 КПК України.
За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачений правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч. 2 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи опитуванням обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.
Суд вважає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення. Встановлено, що в діях обвинуваченого є склад злочину, передбачений ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст.12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин передбачений ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Так у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд сказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
З урахуванням викладеного, суд призначає покарання відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 на спеціалізованих обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, осіб на утриманні не має, неодружений, раніше не судимий, потерпілий в судове засіданні не з'явився, на суворому покаранні він не наполягав, а також щире каяття обвинуваченого у вчиненому, його відношення до скоєного злочину, те, що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям, навіть попри скоєння тяжкого стосовно ст.12 КК України злочину, суд вважає, що виправити ОСОБА_4 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він, ОСОБА_4 не скоїть нових злочинів та виконає обов'язки передбачені ст.76 КК України.
У відповідності до ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 певні обов'язки, як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На переконання суду, іспитовий строк буде дисциплінувати засудженого, привчати до додержання законів, оскільки він не виправданий, а проходить випробування, від результатів якого залежить подальша його доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне відбуття покарання, що сприятиме формуванню у нього звички законослухняної поведінки і небажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень. У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався. Підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу судом не вбачається.
Відповідно до ст.124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, арешт на майно відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати виннуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2271,84 грн. витрат на залучення експертів для проведення експертизи №СЕ-19/106-24/4576-ТВ.
До набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувати.
Арешт на майно, а саме: на мобільний телефон марки марки «Xiaomi Redme 13 C Midnight Blaсk» з SIM-карткою ПРАТ «Київстар» НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 з захисним чохлом синього кольору, що поміщено до спецпакету PSP1394444, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2024 року - скасувати.
Речові докази у провадженні, а саме:
мобільний телефон марки марки «Xiaomi Redme 13 C Midnight Blaсk» з SІМ- карткою ПРАТ «Київстар» НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з захисним чохлом синього кольору, який повернуто під розписку потерпілому ОСОБА_6 залишити у власності ОСОБА_6 ;
два чеки на телефон марки «Xiaomi Redme 13 C Midnight Blaсk» з захисним чохлом, що зберігаються при матеріалах справи - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.
Згідно ч.2 ст.394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Копія згідно з оригіналом: