Справа №295/6500/24
Категорія 93
1-кп/295/750/24
02.05.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12024060400000681 від 01.03.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, громадянки України, не одруженої, не працюючої, не маючої на утримані неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України, -
за ст. ст. 361 ч.1, 185 ч.4 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
21.02.2024 приблизно о 21 годині 15 хвилин, у ОСОБА_3 , яка перебувала разом із знайомим ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_2 виник раптовий умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж маршрутизації мобільного телефону торгової марки «Redmi Note 9», моделі Pro Redmi, який належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж маршрутизації вказаного мобільного телефону, за вказаних вище обставин, ОСОБА_3 , взяла до рук вищевказаний мобільний телефон, на якому код доступу до телефону не встановлено та з метою подальшого використання мобільного телефону та зняття коштів із карткового рахунку, вхід до якого здійснювався через мобільний додаток «Приват 24/7», який захищений код-паролем та встановлений в мобільному телефоні торгової марки «Redmi Note 9», моделі Pro Redmi, який належить ОСОБА_5 ,бажаючи ввійти до вказаного додатку, шляхом введення раніше запам'ятованого під час введення потерпілим у її присутності 10.02.2024 код-паролю, здійснила втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж маршрутизації мобільного телефону.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж маршрутизації мобільного телефону та отримала несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованій системі мобільного телефону, чим ввела в оману систему щодо належного власника мобільного пристрою та встановлених на ньому застосунків, з метою подальшого його використання та отримала безперешкодний доступ до мобільного додатку «Приват 24/7», з метою безперешкодного викрадення коштів з банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 ,здійснивши несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж маршрутизації мобільного телефону торгової марки «Redmi Note 9», моделі Pro Redmi, що належить ОСОБА_5 та отримавши у такий спосіб безперешкодний доступ до мобільного додатку «Приват 24/7»здійснила одну транзакцію перерахунок грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_5 на банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , а саме о 21 год. 17 хв. 21.02.2024 на суму 2000 гривень.
В подальшому, ОСОБА_3 , місце вчинення кримінального правопорушення залишила, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд.
Крім того, 22.02.2024 приблизно о 19 годині 20 хвилин, у ОСОБА_3 , яка перебувала в квартирі АДРЕСА_2 виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_5 , вчиненого в умовах воєнного стану, шляхом отриманого раніше безперешкодного доступу до мобільного додатку «Приват 24/7», встановленому на телефоні торгової марки «Redmi Note 9», моделі Pro Redmi, що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , за вказаних вище обставин, о 19 год. 21 хв. 22.02.2024 здійснила одну транзакцію перерахунок грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_5 на власну банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 на суму 3000 гривень.
В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи на власній банківській картці АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 вищевказані викрадені грошові кошти, місце вчинення кримінального правопорушення залишила, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд.
Крім того, 23.02.2024 приблизно о 20 годині 10 хвилин, у ОСОБА_3 , яка перебувала в квартирі АДРЕСА_2 виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_5 , вчиненого в умовах воєнного стану, шляхом отриманого раніше безперешкодного доступу до мобільного додатку «Приват 24/7», встановленому на телефоні торгової марки «Redmi Note 9», моделі Pro Redmi, що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , за вказаних вище обставин, о 20 год. 14 хв. 23.02.2024 здійснила одну транзакцію перерахунок грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належать ОСОБА_5 на власну банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 на суму 3000 гривень.
В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи на власній банківській картці АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 вищевказані викрадені грошові кошти, місце вчинення кримінального правопорушення залишила, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 8000 гривень.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 361 ч.1 КК України, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж маршрутизації, за ст. 185 ч.4 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, за ст.185 ч. 4 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
26.04.2024 року прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 , за згодою потерпілого ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду, за відсутністю обставин, що обтяжують покарання.Крім того, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ст. 361 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ст. 185 ч.4 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та звільнивши її від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України, перелік яких встановлює суд.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася та підтримала угоду, укладену між нею та прокурором про визнання винуватості.
Захисник в судовому засіданні угоду, укладену між прокурором та її підзахисною підтримав, просить її затвердити.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що обвинувачена відшкодувала заподіяну шкоду. Також повідомив, що добровільно надав згоду на укладення угоди та не заперечує щодо її затвердження.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Так суду надано письмову згоду потерпілого ОСОБА_5 на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. При цьому, потерпілий засвідчив, що надання письмової згоди є добровільним, усвідомленим кроком та не є наслідком вчинення будь-яких протиправних дій щодо нього.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.361 КК України, який згідно ч.2 ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, за ч.4 ст. 185 КК України, який згідно ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені п.1-4 ч.4 ст. 474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.
Також судом з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченою взятих на себе зобов'язань, встановлено фактичні підстави для визнання винуватості.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Відсутні підстави для обрання запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 375, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 26.04.2024 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 361 ч.1, 185 ч.4 КК України і призначити їй покарання за цими законами:
- за ст. 361 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
- за ст. 185 ч.4 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.
Речові докази: мобільний телефон, марки «Xiaomi Redmi Note 9», який повернуто ОСОБА_7 та мобільний телефон, марки « Samsung Galaxy A50» який повернуто ОСОБА_3 - залишити їх володільцям; диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченій, захиснику, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1