Справа № 216/2212/24
провадження 1-кс/216/941/24
іменем України
26 квітня 2024 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046230000089 від 02.03.2024 за ч. 1 ст. 213 КК України, про арешт майна,-
24 квітня 2024 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на речі, які виявлено та вилучено 09.04.2024 в ході обшуку в гаражі чорного кольору з решіткою з лівої сторони, орозташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме монітор Bravis, модель LCC-1640 чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961 та відео реєстратор марки alhua model: DH-XVR5104C-X1, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961.
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СД Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046230000089 від 02.03.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, 01.03.2024 року до Криворізького РУП в Дніпропетровській області від особи, відомості про яку не підлягають розголошенню надійшла інформація про те, що в Довгинцівському районі м. Кривий Ріг незаконно діє пункт прийому металобрухту, де здійснюється прийом металобрухту чорних та кольорових металів від населення.
02.03.2024 СД Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області вищевказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046230000089.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - за ч. 1 ст. 213 КК України, за ознаками: здійснення заготівлі металобрухту, переробки брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб'єкта господарювання, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
В ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в гаражі чорного кольору з решіткою з лівої сторони виявлено та вилучено:
1)листок папіру з цінами на металобрухт, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP1368870;
2)монітор Bravis, модель LCC-1640 чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961;
3) відео реєстратор марки alhua model: DH-XVR5104C-X1, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961;
4) електронна панель MATARIX(STAINLESSSTEEL) , яку поміщено до спеціального пакету НПУ PSP3220662;
5)площадка від вагів синього кольору;
6)металобрухт загальною вагою 150(сто п'ятдесят)кілограм.
Все вищеперераховане майно 09.04.2024 року постановою дізнавача визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні за №12024046230000089 від 02.03.2024 року
Сторона обвинувачення посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 09.04.2024 майно.
1.Позиції учасників.
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 подав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СД Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046230000089 від 02.03.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
09.04.2024, у період часу з 10:50 до 14:30 годин, на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29.03.2024 проведено обшук в гаражі чорного кольору з решіткою з лівої сторони, орозташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведеного обшуку виявлено та вилучено зазначені у клопотанні речі, які 09.04.2024 постановою слідчого долучені в якості речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Тимчасово вилучені речі належать ОСОБА_4 .
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Речі на які дізнавач просить накласти арешт було вилучено на підставі ухвали слідчого судді про проведення обшуку 09.04.24 р., первинно клопотання про арешт майна подано до суду 10.04.2024, 10 квітня 2024 року слідчим суддею Центрально-Міського районного м. Кривого Рогу було винесено Ухвалу про повернення клопотання про арешт майна прокурору з метою усунення недоліків та встановленням строку 72 години з моменту отриманням Ухвали.
22 квітня 2024 стороною обвинувачення отримано вказану ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу.
24 квітня 2024 р. прокурор повторно подав клопотання про арешт майна.
Таким чином, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
СД Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12024046230000089 від 02.03.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
Треба звернути увагу, що частина зазначених у клопотанні речей, мають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вилучене майно, а саме відео реєстратор марки alhua model: DH-XVR5104C-X1, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961 має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
Разом з тим, у клопотанні не обґрунтовано яке доказове значення у вказаному кримінальному провадженні має монітор Bravis, модель LCC-1640 чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961. Отже в цій частині клопотання задоволенню не піфдлягає.
3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Під час проведення обшуку вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Накласти арешт на речі, які виявлено та вилучено 09.04.2024 в ході обшуку в гаражі чорного кольору з решіткою з лівої сторони, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме відео реєстратор марки alhua model: DH-XVR5104C-X1, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP4321961 шляхом заборони власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам в відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Визначити місцем зберігання майна, на яке накладено арешт згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 - в камері зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1