Справа № 194/1859/23
Номер провадження № 2/194/139/24
22 квітня 2024 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в місті Тернівка Дніпропетровської області в цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Меркулової Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивача Меркулова Т.П. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовну вимогу мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, заповіту батько не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інших спадкоємців не має. 12 жовтня 2023 року позивач через приватного нотаріуса звернувся до державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_4 . Нотаріус повідомленням від 17 жовтня 2023 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини того, що в установлений законом шестимісячний строк останній не подав заяву про прийняття спадщини. В установлений законом шестимісячний строк позивач не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори з причини того, що вважав що у нього є десятимісячний строк для подання заяви відповідно до постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року. Окрім того, після смерті батька, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати. Також, дружину з 03 травня 2023 року було госпіталізовано до лікарні та 04 травня проведено операцію на серці, і яка по 22 травня 2023 року знаходилася в лікарні. Після операції вона потребувала стороннього догляду, тому позивач фактично розривався між роботою та наданням дружині догляду. Він не знав, що постановою від 09.05.2023 року до постанови №469 були внесенні зміни та поновлено строк 6 місяців для подачі заяви про спадщину. Просить встановити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив, згідного якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки позивачем не наведено поважні причини для пропуску строку, який встановлений законом для прийняття спадщини. Вважає, що позивач мав реальну змогу подати заяву про прийняття спадщини, так не хворів, у складі ЗСУ не був, у тривалих відрядженнях не перебував. А також, позивачем не додано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні процесуальної дії.
Представник позивача Меркулова Т.П. в інтересах ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, відповідно змісту якого просила задовольнити позов повністю, оскільки відповідач не зазначила, у заяві що є ще один спадкоємець. Окрім того, позивач перебував у пригніченому стані у зв'язку зі смертю матері та хворобою дружини, яку він доглядав. Крім того, в Україні введено воєнний стан, а тому у нього були поважні причини пропуску строку прийняття спадщини.
Позивач в судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені в позові, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив встановити йому додатковий строк тривалістю в два місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, наполягав на розгляді справи 22 квітня 2024 року за відсутності його представника адвоката Меркулової Т.П. Крім того, показав, що на похоронах у батька він був, однак коштів на поховання не надавав, оскільки кошти залишись у батька на поховання. З 31 січня 2023 року не хворів, у складі ЗСУ не був, у тривалих відрядженнях не перебував, окрім періоду коли знаходився в лікарні у дружини, в цей період працював.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити у задоволення позову в повному обсязі, оскільки вона разом з чоловіком прожила 43 роки. За життя син батькові тільки дзвонив, однак коштів на лікуванням батькові не давав. Вважає, що у позивача було достатньо часу для подання заяви, оскільки останній знав, що вона подала заяву про прийняття спадщини, так як вона йому про це повідомляла.
Представник відповідача адвокат Мицак Н.Т. у судовому засіданні просила відмовити у задоволення позову в повному обсязі, оскільки позивачем не зазначено жодної поважної причини з яких він пропустив строк для прийняття спадщини. Вважає, що посилання на хворобу дружини не можна вважати поважною причиною, оскільки останній в цей період постійно працював, а тому мав можливість подати заяву про прийняття спадщини.
Третя особа Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Надтока З.В. в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог та їх заперечення, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до повторного свідоцтва про смерть, виданого 12 жовтня 2023 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 320, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , 27 жовтня 1995 року зареєстрували шлюб згідно актового запису №677, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 05 квітня 2023 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 750, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №01993, ОСОБА_8 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 03 травня по 19 травня 2023 року.
Відповідно до повідомлення Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17 жовтня 2023 року №313/02-14, державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтокою З.В., Кролевецькому Е.О. повідомлено, що останній в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подав і роз'яснено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, він може подати заяву про прийняття спадщини або за позовом спадкоємця суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області на виконання ухвали суду надана копія спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , з якої вбачається, що заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подала 16 травня 2023 року ОСОБА_2 , та 12 жовтня 2023 року через приватного нотаріуса Шлега Г.І. 12 жовтня 2023 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подав ОСОБА_1 . Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року, ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на день зареєстрована ОСОБА_2 . 19 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно - квартиру та рухоме майно - автомобіль. Заповітів посвідчено не було. ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_2 , а також видано свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль марки ДЕУ СЕНС Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також, є лист нотаріуса на заяву ОСОБА_1 №313/02-14 від 17.10.2023 року.
Отже, судом встановлено, що державним нотаріусом не виносилась постанова відносно ОСОБА_1 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК У за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року № 565/1145/17.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду заяви, оскільки неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Судом враховується те, що позивач з 31 січня 2023 року по 12 жовтня 2023 року не хворів, у складі ЗСУ не перебував, у тривалих відрядженнях не перебував, а навпаки працював.
Суд, не бере до уваги посилання сторони позивача, що позивач не міг подати своєчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки померла його мати після батька, так як він мав можливість подати заяву одразу після смерті батька до смерті матері або вже після її смерті.
Суд, не бере до уваги посилання сторони позивача, що позивач не міг подати своєчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки його дружині 04 травня 2023 року була проведена операція і остання знаходилась на стаціонарному лікуванні з 03 травня по 19 травня 2023 року, так як він мав можливість подати заяву одразу після смерті батька до 03 травня 2023 року або після її виписки з лікарні, оскільки судом встановлено, що позивач працював в цей період.
Згідно п.3 Постанови КМУ №164 від 28 лютого 2022 року зі змінами на станом на 31.01.2023 року, установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Однак постановою КМУ №469 від 09 травня 2023 року п.3 Постанови КМУ №164 від 28 лютого 2022 року виключено, постанова набрала чинності 23.05.2023 року.
Суд, не бере до уваги посилання сторони позивача на те, що позивач вважав, що згідно постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року у нього є десятимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки постановою КМУ №469 від 09.05.2023 року до постанови КМУ №164 були внесенні зміни та виключено п.3 постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року. Отже, у позивача ще був достатній час для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Також, стороною позивача не доведено ті факти, що позивач після смерті батька і до 12 жовтня 2023 року намагався звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак не зміг у зв'язку з тривогами, тощо.
Судом враховується, що позивач після смерті батька і до подання заяви про прийняття спадщини постійно проживав на території України в м. Павлоград Дніпропетровської області.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 без поважних причин.
Крім того, судом враховується, що в спадковій справі, відкритій після смерті ОСОБА_4 , відсутня постанова державного нотаріуса відносно ОСОБА_1 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а мається тільки роз'яснення державного нотаріуса.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне в задоволенні позову адвоката Меркулової Т.П. поданого в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1269, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 19, 76, 77, 81, 141, 247, 258, 264, 265 ЦПК України, суд -
В задоволені позовних вимог представника позивача адвоката Меркулової Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін