"04" жовтня 2007 р. Справа № 13/176
Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович
розглядаючи справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Чернівці
до Чернівецький міський центр зайнятості
про стягнення заборгованості - 5421,30грн.
за участю представників:
Від позивача: Черняк О.О. - начальник юридичного відділу. Довіреність№ 3428/07 від 28.04.2007 р.
Від відповідача: Мазур О.Г. - начальник юридичного відділу. Довіреність № 27-12/1963 від 10.07.2007 р.
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці звернулося з позовом до Чернівецького міського центру зайнятості м. Чернівці про стягнення в регресному порядку суми доплат пенсій в розмірі 5421,30 гри.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на Фонд соціального страхування на випадок безробіття покладено обов'язок відшкодувати виплачені суми пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до вимог Закону України “Про зайнятість населення» у період до досягнення ними пенсійного віку.
Ухвалою суду від 19.07.2007 р. розгляд справи був відкладений на 27.07.2007 р. для витребування додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 27.07.2007 р. розгляд справи був зупинений до 04.10.2007 р. за клопотанням сторін для подачі додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 04.10.2007 р. позивач вимоги викладені в позовній заяві підтримав.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись при цьому на те, що відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування Пенсійному Фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію, відшкодуванню підлягають суми пенсій, які виплачені в період їх призначення до досягнення особою встановленого законодавством пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах) з урахуванням передбачених законодавством України надбавок, підвищень, інших доплат, допомоги на поховання та коштів, витрачених Пенсійним Фондом на доставку цих пенсій та допомоги. В даному випадку, вважає відповідач, особи вже досягли встановленого законодавством пенсійного віку, а тому, відповідно до п. З вищезгаданого Порядку, він не вправі відшкодувати позивачу кошти у сумі 5421,30 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що згідно акту звірки на відшкодування Фондом соціального страхування на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію станом на 01.06.2007 року, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці за рахунок Чернівецького міського центру зайнятості складає 5421 грн. 30 коп.
Чернівецький міський центр зайнятості не прийняв до відшкодування дану суму, посилаючись на те, що доплата до пенсій пенсіонерам, а саме: гр. Юр'євій М.П., гр. Приходнюк В.І., гр. Кизродєвій Н.М., гр. Ніндипову А Д., гр. Бадалій З.І., гр. Любківській Р.М., гр. Тимчук А.І., гр. Власенко Г.М., гр. Скоблікову Ю. В., гр. Краснопольській М.М., гр. Альботу І.Г., гр. Манік М.І., гр. Ніцуляк В.В., що в сукупності становить 5421 грн. 30 коп. не може бути відшкодована за рахунок Фонду, оскільки доплату цим пенсіонерам проведено після досягнення ними пенсійного віку, що суперечить п. З Порядку відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд у своїй діяльності співпрацює з іншими страховими фондами, що здійснюють загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків, у проведенні заходів, пов'язаних з виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, і має право в кожному конкретному випадку приймати спільні рішення щодо фінансування цих заходів.
Виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються Фондом ( ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
У відповідності до вимог п. З Порядку відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію, відшкодуванню підлягають суми пенсій, які виплачені в період від їх призначення до досягнення особою встановленого законодавством пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах) з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, інших доплат, допомоги на поховання та коштів, витрачених Пенсійним фондом на доставку цих пенсій та допомоги.
Згідно з п. 2 ч. 4 даного Порядку, список осіб, яким достроково призначена пенсія відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», подається органом, який призначає пенсії місцевому органу Пенсійного фонду до 28-го числа місяця, що передує поточному. Подання та список осіб, яким достроково призначена пенсія, подається органами Пенсійного фонду до місцевих центрів зайнятості до 1-го числа поточного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що громадянам Юр'євій М.П., Приходнюк В.І., гр. Кизродєвій Н.М., Ніндипову А Д., Бадалій З.І., Любківській Р.М., Тимчук А.І., Власенко Г.М., Скоблікову Ю. В., Краснопольській М.М., Альботу І.Г., Манік М.І., Ніцуляк В.В. проведено доплату пенсій згідно перерахунку в розмірі 5421 грн. 30 коп., які на момент виплати вже досягли пенсійного віку.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 1191 КЦ України, право зворотньої вимоги (регресу ) виникає у разі, якщо шкода, заподіяна винно однією особою, фактично відшкодовується за рахунок іншої. Право зворотньої вимоги дає кредитору, тобто особі, яка відшкодувала шкоду, можливість повернути собі виплачені на відшкодування шкоди кошти, звернувшись з відповідною вимогою про повернення виплачених коштів до боржника.
Пункт 6 даної статті передбачає, що для того, щоб кредитор зміг скористатися своїм правом на регресну вимогу, він повинен реально відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. Час, коли таке відшкодування відбулося фактично, є часом, з якого починається термін позовної давності за регресним позовом до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, у Позивача виникло право регресу, оскільки він довів суду належними та допустимими доказами наявність факту виплати доплат до пенсій.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чернівецького міського центрузайнятості м. Чернівці вул. Бетховена, 5 на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці пр-т. Незалежності, 106/503 (р/р 256073063756, МФО 356334 в ВАТ “Державний ощадний банк України» ід. Код 21430532) борг в сумі 5421 грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.О. Миронюк