Справа № 120/10905/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
01 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
у липні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) в якому просив:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0081540705 від 14.06.2023 року на суму штрафних санкцій 34755,00 грн.; № 0082060705 від 16.06.2023 року на суму штрафних санкцій 20593,25 грн.; № 0081500705 від 16.06.2023 року на суму штрафних санкцій 11275 грн.; № 0081960705 від 16.06.2023 року на суму штрафних санкцій 17083,55 грн.; № 0082240705 від 16.06.2023 року на суму штрафних санкцій 24126,9 грн.
25 січня 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено те, що 01.06.2020 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (номер запису про проведення державної реєстрації 2 178 000 0000 009202), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності за КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
Так, 11.05.2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області видано накази №№ 1356к, 1357к, 1358к, 1359к, 1360к «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 », якими керуючись ст. 20, 61, 62, на підставі пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, на виконання вимог п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, та доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту №2047/02-32-07-05 від 10.05.2023 року, якими затверджено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , відділів магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 (ТПК тролейбусна зупинка « АДРЕСА_4 »); АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 , з 11.05.2023 року, терміном 10 діб, за період з 01.05.2020 року.
12.05.2023 року на підставі наказів №№1356к, 1357к, 1358к, 1359к, 1360к від 11.05.2023 року, працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичні перевірки відділу магазинів «Beer Box», відносно ФОП ОСОБА_1 , які знаходять за адресами:
- АДРЕСА_7 , за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 12.05.2023 року № 8232/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_3 п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України;
- АДРЕСА_8 , за результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 12.05.2023 року № 8236/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_3 п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України;
- АДРЕСА_3 (ТПК тролейбусна зупинка « АДРЕСА_4 , за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 12.05.2023 року № 8261/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_3 п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
- АДРЕСА_9 , за результатами вказаної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 12.05.2023 року № 8242/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_3 п. 1, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
- АДРЕСА_10 , за результатами якої складено Акт фактичної перевірки № 8228/02-32-07-05/ НОМЕР_1 та зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_3 п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України.
Не погодившись із вказаними актами фактичної перевірки, 26.05.2023 року позивач подав на них заперечення та додав наявні у нього документи, що підтверджують облікований товар та проведення операцій через систему РРО відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР.
Так, 12.06.2023 року контролюючий орган розглянув заперечення позивача на акти фактичної перевірки від 12.05.2023 року №8236/02-32-07-05/334860373,№8261/02-32-07-05/334860373,№8228/02-32-07-05/3348603732, №8232/02-32-07-05/3348603732 та прийняв рішення про викладення висновків вказаних у актах, у новій редакції: "п.3.1. Розділу 3 "Висновки перевірки": 1) Порушено п. 1, 2, 11, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями)», а заперечення задовольнив частково.
Також, 12.06.2023 року контролюючий орган розглянув заперечення позивача на Акт фактичної перевірки від 12.05.2023 року № 8242/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані порушення ФОП ОСОБА_3 п. 1, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та прийняв рішення, що заперечення залишено без задоволення, а висновки перевірки залишено без змін.
На підставі акта перевірки № 8242/02-32-07-05/3348603732 від 12.05.2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0081540705 від 16.06.2023 року, яким за порушення п.1 п.11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1, п.7 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у сумі 34755,00 грн.
На підставі акта перевірки № 8236/02-32-07-05/3348603732 від 12.05.2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0082060705 від 16.06.2023 року, яким за порушення п.1, п.2, п.11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1, п.7 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у сумі 20593,25 грн.
На підставі акта перевірки № 8261/02-32-07-05/3348603732 від 12.05.2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0081500705 від 16.06.2023 року, яким за порушення п.1, п.2, п.11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1, п.7 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у сумі 11275 грн.
На підставі акта перевірки № 8228/02-32-07-05/3348603732 від 12.05.2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0081960705 від 16.06.2023 року, яким за порушення п.1, п.2, п.11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1, п.7 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у сумі 17083,55 грн.
На підставі акта перевірки № 8232/02-32-07-05/3348603732 від 12.05.2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0082240705 від 16.06.2023 року, яким за порушення п.1, п.2, п.11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1, п.7 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у сумі 24126,9 грн.
Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Вінницького окружного адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийняті обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (ПК України) контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).
Відповідно до ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК).
Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Статтею 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Не пред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Позивач допустив посадових осіб ГУ ДПС у Вінницькій області до проведення фактичної перевірки.
Так, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №826/2679/14, від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 30.11.2018 у справі №808/1641/15, від 07.11.2018 р. у справі №811/824/17, від 24.01.2019 у справі №826/13963/16, від 18.12.2018 у справі №826/3014/16, від 15.01.2019 у справі №822/28/15, від 05.03.2020 року у справі №825/1110/17 та інших.
Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме спочатку провести податкову перевірку.
Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 міститься наступний правовий висновок: "У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення".
Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процедурних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Так, змістовний аналіз пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України вказує на те, що підставою для проведення фактичної перевірки згідно цієї норми є наявність чи отримання контролюючим органом інформації яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства. Тобто, вжите в цьому випадку словосполучення можливі порушення яке змістовно має розкриватися у отриманій інформації щодо платника податку, якраз і є тим підґрунтям, що вказує на необхідність з'ясування наявності чи відсутності тих ймовірних (можливих) порушень, щодо яких є підозра, у спосіб призначення та проведення фактичної перевірки.
Так, із змісту наказів "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " від 11.05.2023 року №№1356к, 1357к, 1358к, 1359к, 1360к, визначеною відповідно до п.п. 80.2.2, п.п.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що підставою для її проведення обумовлювалась отримана інформація про ймовірне порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства. При цьому, джерелом такої інформації став лист ДПС України від 30.03.2023 року № 6858/7/99-00-07-04-03-07, наявна інформація з баз даних ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності (Ліцензування)" та ІС "Податковий блок" підсистема "Аналітична система", а також доповідна записка відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.05.2023 року № 2047/02-32-07-05.
Крім того, листом ДПС України від 30.03.2023 року № 6858/7/99-00-07-04-03-0 головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державною податковою службою України доручено провести фактичні перевірки суб'єктів господарювання щодо ймовірного порушення вимог трудового законодавства, серед яких є ФОП ОСОБА_1 .
Також, у листі ДПС України від 30.03.2023 року № 6858/7/99-00-07-04-03-0 вказано, що ДПС проведено співставлення інформації, що міститься в ІТС «Податковий блок» та СОД РРО, в ході якого виявлено випадки проведення суб?єктами господарювання розрахунків через РРО/ПРО на 2 і більше господарських одиницях одночасно, за відсутності достатніх трудових ресурсів для цього. До листа надано перелік суб'єктів господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_1 , що мають ризики використання незадекларованої праці.
На виконання даного листа ДПС України, Управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області проаналізовано наявну в контролюючих органах інформацію з баз даних щодо суб'єктів господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_1 , в яких вбачається ознаки порушення законодавства про працю, в частині оформлення трудових відносин, про що складено доповідну записку від 10.05.2023 року № 2047/02-32-07-05.
Внаслідок отримання відповідачем такої інформації в контролюючого органу виникала цілком обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність у проведенні її перевірки в межах здійснення податкового контролю. Із цього слідує, що оскільки відповідач на момент прийняття наказу володів інформацією про хоча і ймовірні порушення платником вимог податкового законодавства та законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на податковий орган, тому в цьому випадку були наявні підстави для проведення фактичної перевірки згідно п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи позивача про те, що призначення та проведення фактичної перевірки відносно нього здійснено відповідачем з порушенням вимог закону, як і незаконність самого наказу про проведення фактичної перевірки є безпідставними та такими, що не знайшли свого належного підтвердження в процесі розгляду даної справи.
Стосовно порушень, що були виявлені фактичною перевіркою та які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (Закон №265/95-ВР).
Відповідно до визначень, наведених у ст. 2 Закону №265/95-ВР поняття:
-розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);
-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти)
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги (п. 2);
-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11).
Згідно п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: ппроведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Тобто, відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а третій з п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Положення).
Згідно п. 1 розділу II Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Відповідно до п.2 розділу 2 Положення визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій /програмних при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов'язковий реквізит як "код УКТ ЗЕД".
Відповідно до п. 3 розділу І Положення установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Так, а акті перевірки № 8261/02-3207-05/3348603732 від 12.05.2023 року вказано, що ФОП ОСОБА_1 здійснювались розрахункові операції через РРО з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕТ, зокрема, відповідно до копії фіскального чеку №4761 виданого 02.02.2023 продано вино "TIZIANO Одеський кагорний завод", червоне солодке 0,518*89,50 запрограмовано без зазначення коду УКТ ЗЕТ для підакцизних товарів.
В акті перевірки № 8236/02-32-07/3348603732 від 12.05.2023 року зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювались розрахункові операції через РРО з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, зокрема, 01.12.2022 року при продажу підакцизного товару "СИДР зі смаком вишні" по ціні 38,54 грн. розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду УКТЗЕД (чек РРО №3445; 09.12.2022 о 18 год. 55 хв. при продажу підакцизного товару "СИДР яблучний з полуницією" по ціні 46,9 грн. розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду УКТЗЕД (чек РРО №3495).
В акті перевірки № 8228/02-32-07/3348603732 від 12.05.2023 року зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювались розрахункові операції через РРО з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, зокрема, відповідно до копії фіскального чеку № 1364 від 09.02.2022 року продано «Сидр Епс зі смаком вишні» по ціні 38,54 грн. запрограмованого без зазначення коду УКТ ЗЕТ для підакцизних товарів.
В акті перевірки № 8242/02-32-07/3348603732 від 12.05.2023 року зазначено, що ФОП ОСОБА_1 05.01.2023 року при продажу слабоалкогольного напою "Рево" розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду УКТЗЕД (чек РРО №4701). Також вказано, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 12.05.2023 року при продажу міцних алкогольних напоїв розрахункові операції проводив через РРО без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів, а саме, в фіскальних звітних чеках РРО відсутні обов?язкові реквізити-цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Порушення вчинене вперше (чек РРО від 28.01.2022 року №2933) в сумі 157,5 грн., порушення вчинене як наступні (чеки РРО з №3011 по №5427, з 14.02.2022 року по 06.05.2023 року) в сумі 19665,14 грн. Почекову інформацію РРО передано до бази СОД РРО ДПС України.
В акті перевірки № 8232/02-32-07/3348603732 від 12.05.2023 року зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювались розрахункові операції через РРО з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, зокрема, відповідно до копії фіскального чеку №4761 виданого 02.02.2023 продано вино "TIZIANO Одеський кагорний завод", червоне солодке 0,518*89,50 запрограмовано без зазначення коду УКТ ЗЕТ для підакцизних товарів. Також вказано, що здійснювалась роздрібна торгівля підакцизними товарами, які не обліковані у встановленому порядку за місцем їх реалізації на загальну суму 117776,65 грн.
Так, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, УКТ ЗЕТ для підакцизних товарів, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
При цьому, позивач жодним чином не заперечує встановлені контролюючим органом порушення, однак вважає, що встановлені контролюючим органом недоліки розрахункового документу не свідчать про відсутність самого документу.
Проте, законодавством встановлено обов'язок продавця видавати фіскальні чеки з відповідними реквізитами, а отже і обов'язок щодо забезпечення технічної можливості відповідного РРО для видачі фіскальних чеків у відповідності до чинних норм законодавства також покладено на суб'єкта здійснення господарської діяльності, відтак, що спростовує доводи позивача про відсутність технічної можливості наявного РРО щодо введення та фіксування реквізитів марки акцизного податку.
Таким чином, виявлені контролюючим органом порушення підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи та не спростовані позивачем, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.