Справа № 320/26539/23
01 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Заїки М.М., суддів Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю., перевіривши матеріали клопотання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 апеляційну скаргу залишено без руху за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 30.04.2024 електронною поштою надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024.
Перевіривши матеріали заявленого клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Приписи ч. 1 ст. 167 КАС України визначають, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
За правилами ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Судом враховується, що хоча положення ст. 167 КАС України не містять вимог щодо підписання особою письмової заяви, яка подається до суду, однак така вимога безпосередньо випливає зі змісту положень процесуального закону (зокрема, п. 3 ч. 4 ст. 169, п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України). Саме підписання (письмове або електронним підписом) письмової заяви дає суду можливість упевнитися у волевиявленні особи щодо подання відповідної заяви до суду. В іншому ж випадку, за відсутності підпису на письмовому документі, який подається до суду, останній не може бути розглянутий в силу положень ч. 2 ст. 167 КАС України.
Положеннями ч. ч. 7, 8 ст. 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Приписи абз. 2 ч. 8 ст. 18 КАС України визначають, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно абзаців 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01.06.2020 №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04.09.2021 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
Відтак з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.12.2022 у справі №640/9207/21, від 22.02.2023 у справі №640/22119/21.
Судом враховується, що клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги подано Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві засобами електронної пошти у вигляді сканованої копії письмового клопотання без накладення на нього кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином подане клопотання не створене у підсистемах «Електронний суд» та «Електронний кабінет», і, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цих підсистем, а відтак вважається таким, що не підписано особою, яка його подала.
З огляду на викладені вище обставини подання письмового клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд приходить до висновку про існування об'єктивних перешкод, які унеможливлюють його розгляд в установлений процесуальним порядком спосіб, а тому вважає за необхідне повернути заявлене клопотання без розгляду.
Керуючись ст. ст. 167, 248, 302, 321, 325 КАС України, суд, -
Клопотання Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач М.М. Заїка
Судді О.В. Голяшкін
Е.Ю. Швед