Справа № 320/29512/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
30 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання фактичного перебування, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати фактичне перебування ОСОБА_1 в Чорнобиль під час несення служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 28.04.1986 по 03.05.1986, з 15.06.1986 по 25.06.1986, з 10.01.1987 по 14.01.1987, що в загальному становить 22 дні;
- визнати протиправними дії ГУ МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної Комісії ГУ МВС України в Київській області, які полягають у відмові сформувати та видати ОСОБА_1 учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 1) Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затверджену наказом Міністерства і політики України від 03.09.2012 №536 із визначеними видами та розмірами грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області відповідно до наказу ГУМВС України в Київській області від 26.10.2012 №753 сформувати та видати ОСОБА_1 Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 19861990 роках, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536, із зазначенням в ній розміру посадового окладу - 100 карб., окладу за звання - 120 карб., надбавки за вислугу років - 11 карб., денної тарифної ставки - 7,45 карб./день, оплати праці за дні роботи (служби) в зоні кратності - 3, а також з урахуванням одноразової грошової винагороди у розмірі 660 крб., премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження у розмірі 1200 крб., добових у сумі 77,00 крб., та коштів на харчування у розмірі 62,70 крб. за 22 дні несення служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 28.04.1986 по 03.05.1986 з 15.06.1986 по 25.06.1986 та з 10.01.1987 по 14.01.1987 відповідно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог та викладенням формулювання позовних вимог у відповідності до вимог КАС України та висновків суду викладених у даній ухвалі разом з її копіями відповідно до кількості учасників з приведенням у відповідність сторін або змісту позовних вимог.
На виконання вимог вказаної вище ухвали суду, представником позивача було подано до суду позовну заяву у новій редакції, в якій позивач позовні вимоги викладає в наступні редакції:
- визнати перебування ОСОБА_1 в Чорнобиль під час несення служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 28.04.1986 по 03.05.1986, з 15.06.1986 по 25.06.1986, з 10.01.1987 по 14.01.1987, що в загальному становить 22 дні;
- визнати протиправними дії ГУ МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної Комісії ГУ МВС України в Київській області, які полягають у відмові сформувати та видати ОСОБА_1 учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 1) Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затверджену наказом Міністерства і політики України від 03.09.2012 №536 із визначеними видами та розмірами грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області відповідно до наказу ГУМВС України в Київській області від 26.10.2012 №753 сформувати та видати ОСОБА_1 Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 19861990 роках, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536, із зазначенням в ній розміру посадового окладу - 100 карб., окладу за звання - 120 карб., надбавки за вислугу років - 11 карб., денної тарифної ставки - 7,45 карб./день, оплати праці за дні роботи (служби) в зоні кратності - 3, а також з урахуванням одноразової грошової винагороди у розмірі 660 крб., премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження у розмірі 1200 крб., добових у сумі 77,00 крб., та коштів на харчування у розмірі 62,70 крб. за 22 дні несення служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 28.04.1986 по 03.05.1986 з 15.06.1986 по 25.06.1986 та з 10.01.1987 по 14.01.1987 відповідно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.
Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав на те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції вказав, що формулювання позивачем позовної вимоги, в якій позивач просить суд визнати фактичне перебування ОСОБА_1 в місті Чорнобиль під час несення служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 28.04.1986 по 03.05.1986, з 15.06.1986 по 14.01.1987, що в загальному становить 22 дні, не відповідає приписам вимог ст.5 КАС України.
Так, ч. 1 ст. 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що наведеною нормою визначено способи захисту порушених прав та інтересів осіб, при цьому стаття 160 КАС України не містить вимоги щодо викладу позовних вимог з чітким дотриманням формулювання обраного позивачем способу захисту порушеного права, що визначений статтею 5 КАС України.
У свою чергу, пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано уточнену позовну заяву, у якій останній надав пояснення та сформулював позовні вимоги так, як, на переконання заявника, є достатнім для розгляду спору, яка має публічно-правовий характер.
Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам та заявленим вимогам, з'ясувати достатність доказів для вирішення справи, їх належність та допустимість, а тому повернення позовної заяви з підстав неправильного обрання позивачем способу захисту порушеного права, не можна визнати доцільним.
Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів вважає, що повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
На переконання суду апеляційної інстанції, надати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права суд першої інстанції повинен був в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та з урахуванням тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірна ухвала суду про повернення позовної заяви є безпідставною та підлягає скасуванню.
За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович