Справа № 620/11869/23 Суддя (судді) першої інстанції: Поліщук Л.О.
01 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у травні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі № 620/4600/22;
зобов'язати відповідача провести розрахунок, нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі № 620/4600/22, за весь час такої затримки - з 01.12.2015 по 18.05.2023, у відповідності до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, з подальшим утриманням належних податків і зборів та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за період з 01.12.2015 по день проведення розрахунку - 18.05.2023;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, за період з 01.12.2015 по день проведення розрахунку - 18.05.2023;
у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі № 620/11869/23 скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідач вказує, що 18.05.2023 виконав рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 по справі № 620/4600/22, яке набрало законної сили 24.01.2023, та перерахував на картковий рахунок позивача суму у розмірі - 77 758, 28 грн. Відповідач вважає, що саме з цією подією позивач помилково пов'язує підставу для виплати компенсації втрати частини доходу.
Відповідач вказує, що з аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
При цьому, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З наведеного слідує, що, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
На думку відповідача, суд має прийти до висновку, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.12.2015 по 18.05.2023 не підлягають задоволенню.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 20.08.2002 по 13.01.2022, що підтверджується витягом з послужного списку від 14.02.2022.
Наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.01.2022 № 1-РС, рядова ОСОБА_1 була призначена на посаду до військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.01.2022 № 10 вибула до нового місця служби та була виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 13.01.2022.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 по справі № 620/4600/22:
визнано протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення розрахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - серпень 2015 року та відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням виплачених сум;
визнано протиправними бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення розрахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 01.03.2018 по 13.01.2022 та відмови у проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 за період з 01.03.2018 по 13.01.2022;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2022 із застосуванням норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням виплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 була залишена без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року - без змін.
18.05.2023 на картковий рахунок позивачки надійшли грошові кошти в сумі 77 758,28 грн від військової частини НОМЕР_1 із зазначенням: "грошове забезпечення згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду".
В подальшому, нНа поштову адресу військової частини НОМЕР_1 був направлений адвокатський запит від 23.05.2023 № 52/гз про надання письмового повідомлення та інших доказів щодо виплачених позивачу 18.05.2023 сум.
Відповідач листом № 105/4566 від 03.06.2023 повідомив позивача, що виплата індексації не має щомісячного характеру, оскільки є періодичною та залежить від певних економічних факторів. Також на адвокатський запит відповідач, серед іншого, надав такі документи: довідку-розрахунок за червень 2023 року на виплату компенсації втрати частини доходів позивачу; довідку-розрахунок виплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 13.01.2022.
Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції прийшов до висновку, що несвоєчасне нарахування суми індексації грошового забезпечення відбулось у зв'язку з неправомірними діями військової частини НОМЕР_1 , що встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі № 620/4600/22, тобто з вини органу, що виплачує грошове забезпечення, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків його виплати.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, з подальшим утриманням належних податків і зборів та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на те, що нарахування конкретних сум компенсації втрати частини доходів та здійснення відрахування з нарахованої суми податків та зборів згідно чинного законодавства належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На виконання статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Пункт 2 Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159) встановлює, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання одночасно сукупності наступних умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів;
2) порушення строків їх виплати;
3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;
4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги;
5) доходи не повинні носити разового характеру.
Як не заперечується сторонами у справі, предметом спору в цій справі є бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці компенсації в порядку Закону № 2050-III у зв'язку з порушенням строку виплати їй заборгованості по грошовому забезпеченню. Порушення відповідачем строків виплати індексації грошового забезпечення позивачки також не заперечується, та на думку колегії суддів, зумовлює її право на отримання компенсації, передбаченої Законом № 2050-III.
Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що компенсації позивачці підлягали доходи починаючи саме з 01.12.2015 по 18.05.2023.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, виходив з того, що з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений у цій справі період, у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Колегія суддів також зазначає, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у постановах від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у Постанові від 17.07.2019 у справі № 825/2023/16, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як встановлено вище, у судовій справі № 620/4600/22 між тими ж сторонами доведена протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачці індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці спірну складову грошового забезпечення. Як нке заперечується сторонами у справі, 18.05.2023 відповідач виплатив позивачці заборгованість по грошовому забезпеченню у сумі 77 758,28 грн.
Враховуючи те, що проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за приписами статей 1 та 2 Закону № 2050-III поширює на індексацію грошового забезпечення, то виплачуючи її відповідач мав обов'язок нарахувати та виплатити таку компенсацію.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачцікомпенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за період з 01.12.2015 по день проведення розрахунку - 18.05.2023 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, за період з 01.12.2015 по день проведення розрахунку - 18.05.2023;
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивачки не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина