Справа № 580/3142/20 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
01 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.03.2020 про відмову у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду № 04-53/3469/20 від 06.03.2020, виданої Черкаським окружним адміністративним судом;
зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду № 04-53/3469/20 від 06.03.2020, виданої Черкаським окружним адміністративним судом, починаючи з 19.02.2020, без обмеження максимального розміру, а також виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, з урахуванням ухвал про виправлення описок, яке набрало законної сили 18.12.2020 за наслідком апеляційного перегляду, позов задоволено частково:
визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду №04-53/3469/20 від 6 березня 2020 з 19 лютого 2020 року;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 №1402-V111 на підставі довідки Черкаського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-53/3469/20 від 6 березня 2020 року з 19 лютого 2020 року та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у задоволенні подання (заяви) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/3142/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовлено.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до суду протягом тридцяти днів від дати набрання законної сили цією ухвалою звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №580/3142/20;
роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області, що за наслідками розгляду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №580/3142/20. або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28 жовтня 2021 року відмовлено.
Встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №580/3142/20.
Постановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Черкаській області подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №580/3142/20 у строк до 1 липня 2022 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 1 лютого 2022 року про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області штрафу та встановлення нового терміну для подання звіту відмовлено.
27.06.2022 до суду першої інстанції надійшов звіт ГУ ПФУ у Черкаській області про виконання рішення суду від 23.09.2020 у справі № 580/3142/20.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27 червня 2022 року про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №580/3142/20.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для повторного вирішення питання про прийняття звіту відповідача щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020.
Позивач звертає увагу, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали керувався тим, що його право на отримання доплати перерахованого грошового утримання у сумі 316 308,98 грн захищене примусовим виконанням судового рішення. Натомість, позивач вважає, що наведене твердження суду не відповідає правовим висновкам, викладеним у судовій практиці Верховного Суду та суперечить основному принципу обов'язковості судового рішення, який визначений Конституцією України.
Крім того, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач вказує, що аналогічні правові висновки неодноразово висловлені Верховним Судом в ухвалах від 04.10.2022 та від 12.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, а саме: при послідовних відмовах у прийнятті звіту територіального органу Пенсійного фонду України під час виконання рішення про перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці.
Також, позивач наголошує, що наявність відкритого виконавчого провадження жодним чином не виливає на здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який е самостійним інструментом досягнення цілей обов'язковості судового рішення та реалізується саме судом.
04.04.2024 ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 01.05.2024.
23.04.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 - без змін.
Стосовно виплати доплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 до 31.01.2021 у розмірі 316 308,98 грн відповідач зазначає наступне.
Нараховані ОСОБА_1 згідно з рішенням суду кошти у сумі 316 308,98 грн включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Згідно з планом доходів і видатків ГУ ПФУ в Черкаській області на 2022 рік, затвердженого 19.10.2022 (зі змінами внесеними 23.12.2022), за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат, виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 4 534,8 тис. грн.
Станом на 01.01.2023, відповідно до Реєстру, ГУ ПФУ в Черкаській області, протягом 2022 року було погашено заборгованість із пенсійних виплат за рішеннями суду до 09.07.2020 включно у загальній сумі 4 534,8 тис. грн (в тому числі 1818,59 грн на доставку пенсій).
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік.
Згідно з планом доходів і видатків ГУ ПФУ в Черкаській області (зі змінами внесеними 28.09.2023) на 2023 рік за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат, виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 5 655,6 тис. грн.
У липні 2023 року, відповідно до Реєстру, ГУ ПФУ в Черкаській області було погашено заборгованість із пенсійних виплат за рішеннями суду до 20.09.2020 включно у загальній сумі 5 655,6 тис. Грн.
Наразі бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, та, відповідно, план доходів і видатків ГУ ПФУ в Черкаській області на 2024 рік не затверджені.
Згідно з Реєстром, станом на 01.04.2024, загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до ГУ ПФУ в Черкаській області протягом 2020 - 2024 років, становить 1 577 943 782 грн.
Відповідач вказує, що як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідач наголошує, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
Отже, виплата позивачу нарахованої доплати коштів в сумі 316 308,98 грн на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 580/3142/20, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідач звертає увагу, що порушення такої черговості призведе до порушення прав громадян, закріплених в Конституції України, та до порушень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
До того ж, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 35-1 від 09.12.2021) видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Відповідно до пункту 4 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на:
виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат;
виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», та доставку цих виплат;
погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду;
покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців 1 та 3 частини 1, частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 вказаного Закону;
покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачених абзацами 5 та 6 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду);
здійснення інших виплат, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідач вказує, що фактична невиплата нарахованої доплати пенсії позивачу зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником у яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості, що жодним чином не може свідчити про намір ухилитися від виконання судового рішення чи умисного невиконання або про бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області при виконанні рішення суду.
Відповідач вказує, що Верховний Суд розглядаючи аналогічні питання в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
Відповідач інформує, що ГУ ПФУ в Черкаській області від 25.10.2021 за вих. № 2300-0402-5/63119 та від 14.06.2022 за вих. № 2300-0502-5/27045 направлені звернення до Пенсійного фонду України стосовно сприяння у вирішенні питання про фінансування 316 308,98 грн для забезпечення виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (листи та відповідь Пенсійного фонду України додається).
Так, листом Пенсійного фонду України від 12.03.2024 № 2800-030102-9/15468 повідомлено ГУ ПФУ в Черкаській області, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 (зі змінами) було передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в сумі 360,0 млн грн. які використані в повному обсязі. Разом з тим, бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодніне затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його за твердження.
Відповідач вважає, що ним здійснено усіх можливих заходів, спрямованих на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 580/3142/20, зокрема:
проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
додатково нараховано кошти в сумі 316 308,98 грн;
рішення суду включено в Реєстр;
направлено звернення до Пенсійного фонду України щодо сприяння у вирішенні питання про фінансування коштів для забезпечення виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми доплати за рішенням суду у справі № 580/3142/20.
Відтак, на думку відповідача, рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/3142/20 за позовом ОСОБА_1 Головним управлінням виконано відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.
Крім того, грошові кошти у вигляді заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 316 308,98 грн, що нараховані на виконання рішення суду у справі № 580/3142/20, не є власністю ГУ ПФУ в Черкаській області та не знаходяться на його рахунках.
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, шляхом зарахування коштів на картковий рахунок позивача можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок коштів Державного бюджету України.
24.04.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі та врахування висновків Верховного Суду.
В судове засідання, призначене на 01.05.2024 сторони або їх представники не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
На виконання ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Аналогічні приписи закріплені у п. 5 ч. 3 ст. 2 КАС України.
Керуючись частинами 2 та 3 статті 129 1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення знайшли своє відображення в частинах 2-4 ст. 14 КАС України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Стаття 370 КАС України встановлює судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід'ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) від 28.08.2020).
На виконання ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (перше речення частини другої); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абзац другий частини сьомої).
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, Конституційний Суд України у рішенні № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) від 28.08.2020 узагальнив, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на суд було б ілюзорним, якби юридична система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (абз. 11 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Осовська та інші проти України» від 28.06.2018 зазначив, що юридична визначеність передбачає дотримання принципу остаточності судових рішень (§ 26).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), п. 40, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), п. 67, також рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine), п.71).
Згідно пунктів 63 та 64 Рішення ЄСПЛ по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» стаття 13 Конвенції прямо виражає обов'язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги», та надання відповідного відшкодування (справа «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland).
Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; «ефективність» «засобу юридичного захисту» у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі Кудли, підпункти 157-158; та рішення у справі «Вассерман проти Росії» (Wasserman v. Russia).
За приписами пп. 1 п. 6 ст. 246 КАС України, яка визначає зміст рішення, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Частинами 1 та 2 ст. 382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як не заперечується сторонами у справі час подання звіту про виконання рішення суду матеріали справи не містять доказів виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020.
Крім того, як підтверджено матеріалами справи, виконавче провадженні 64525190 станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції - відкрито.
До суду апеляційної інстанції доказів виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у даній справі не надано.
Також, колегія суддів вважає слушним посилання позивача на ухвалу Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, а саме:
«…35. При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність додаткового фінансування бюджету Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного Управління.
36. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 14, 370 КАС України, неповністю виконано постанову Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №200/3958/19-а, оскільки лише здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте заборгованість у сумі 16754,72 грн не виплачена.
37. Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 серпня 2021 року №0500-1806-5/58609 невиплата відповідачем заборгованості за рішенням судів у пенсійних справах (12 890 судових рішень) по Донецькій області складає більше 1 100 544 765 гривень, тобто такі порушення стосовно виконання судових рішень мають системний характер…
…62. Колегія суддів враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод…
… 77. Покладені Судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
78. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин…».
Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.
В той же час, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в частині повернення даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини. приходить до висновку пр овідсутність підстав для прийняття звіту відповідача про виконання судового рішення та вважає за необхідне установити відповідачу новий строк для подання вказаного звіту. Та оскільки за приписами ч. 1 ст. 382 КАС України це є право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, то у спірному випадку, такий звіт має бути поданий до Черкаського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права звернення у порядку ст. 382 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 283, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області у прийнятті звіту від 24 червня 2022 року № 2300-0902-8/28655 про виконання рішення Черкаського окруженого адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 580/3142/20.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 580/3142/20 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за перерахованим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 580/3142/20 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 01 травня 2024 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина