Справа № 620/10864/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК
30 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Кобаля М.І.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.06.2023 №1132 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині, що стосується позивача;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23.06.2023 №297о/с про звільнення інспектора сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції, поновити з 24.06.2023 його на службі в поліції у спеціальному званні «капітан поліції» та на посаді інспектора сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та саме звільнення, є незаконним і безпідставним, а оскаржувані накази необгрунтованими та протиправними, оскільки грунтуються на штучно створених умовах і обставинах подій, формально проведеному службовому розслідуванню та передчасно складеному за його результатами висновку, який сам по собі є суперечливим.
Зазначає, що у ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія навіть не намагалася об'єктивно та неупереджено з'ясувати дійсні обставини подій. Наголошує, що автомобіль, в якому перебував позивач та його знайома ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом, зупинився самостійно, через аварійне вимкнення двигуна. Працівники патрульної поліції не зупиняли транспортний засіб, у тому числі за допомогою проблискових маячків червоного кольору, а під'їхали до автомобіля лише після його зупинки. Враховуючи, що позивач транспортним засобом не керував, підстав вимагати у нього проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було. Також не відповідають дійсним обставинам пояснення безпосереднього керівника, в частині того, що позивач повідомив про зупинку його автомобіля поліцейськими, оскільки позивач повідомляв виключно про складання на нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, та те що його ніхто не зупиняв і він не керував транспортним засобом та не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року даний позов - задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обставини справи, пояснення сторін та свідків, а також надані докази, суд вважає, що під час проведення службового розслідування відповідачем використано формалізований підхід до встановлення дійсних обставин подій, а оскаржувані рішення прийняті не на підставах, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норма матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в діях позивача було встановлено недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п'ятого абзацу частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», статей 1 та 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VIII, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, Присяги працівника поліції, вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, у частині керування транспортним засобом 11 червня 2023 року під час дії комендантської години в умовах воєнного стану з явними ознаками алкогольного сп'яніння та невиконання законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що у сукупності є неприпустимим для подальшого проходження служби в Національній поліції України.
Апелянт вважає помилковим прийняття судом першої інстанції за основу своїх висновків постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.10.2023 у справі №734/2555/23, яким провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки вказаним судовим рішенням жодним чином не встановлено, що за кермом автомобіля перебувала інша особа, а не позивач.
Натомість, вказує, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується те, що саме позивач керував 11.06.32023 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, і що відповідно спростовує висновки суду в цій частині.
Крім того, зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
16 квітня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, а якому він просить залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на ім'я начальника ГУНП в Чернігівській області 11.06.2023 надійшов рапорт (а.с.78), згідно якого 11.06.2023 о 00 год 58 хв. нарядом патрульної поліції в АДРЕСА_1 , за порушення комендантської години зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 (капітан поліції, інспектор сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області), який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. На ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААД 267238 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 12.06.2023 подано рапорт про призначення за даним фактом службового розслідування (а.с.77).
Службове розслідування призначено наказом від 12.06.2023 №821 та наказом від 12.06.2023 №1029 позивача відсторонено від виконання службових обов'язків (а.с.80, 81).
За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджено 22.06.2023 (а.с.91-97).
Як вбачається з вказаного висновку, в ході проведення службового розслідування позивач від надання пояснень відмовився.
В той же час, опитаний начальник сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_4 пояснив, що 09.06.2023 до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням надати дозвіл 10.06.2023 після 13:00 виїхати до с.Лемеші по сімейним обставинам, а саме провідати доньку та своїх батьків. Наданий рапорт було погоджено та доведено позивачу інформацію відносно дотримання транспортної та службової дисципліни (а.с.84 на звороті, 85). Щодо подій 11.06.2023 дізнався з телефонного дзвінка позивача, де позивач повідомив, що його зупинили поліцейські патрульної поліції та складають протокол згідно ст.130 КУпАП за відмову.
Опитаний командир взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснив, що за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача. Вказує, що після того, як водій побачив автомобіль патрульної поліції зупинився на перехресті. В ході спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на місці у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в лікаря нарколога позивач відмовився. Також на неодноразову вимогу не пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Зазначену подію було зафіксовано на бодікамеру та службовий відеореєстратор.
Опитаний інспектор взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_6 надав аналогічні пояснення.
Вивченням в ході службового розслідування адміністративних матеріалів (протоколу серії ААД №267238), відеозаписів під час документування зазначеної події, наданих УПП в Чернігівській області, відповідач дійшов висновку про підтвердження факту відмови позивача від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Вчинення дисциплінарного проступку у вигляді дій капітана поліції ОСОБА_1 , викладених у висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія вважає дискредитацією звання поліцейського, що за своєю суттю полягає у підриві авторитету Національної поліції України і працівників у очах громадськості та є несумісною із подальшим проходженням служби. На думку дисциплінарної комісії, позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Обставиною, що обтяжує відповідальність вказано вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню порушення службової дисципліни вказано особисту недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов'язку дотримуватися вимог законодавства, вимог наказів Національної поліції України та ГУНП в Чернігівській області, грубе ігнорування Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, присяги працівника поліції та відчуття безкарності за вчинені проступки, а також відсутністю дієвого контролю з боку безпосереднього керівника ОСОБА_4 .
Відповідно до п.2 Висновку службового розслідування «За грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.18 Закону України «Про національну поліцію», абз.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ст.1 та 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, присяги працівника поліції, вимог керівництва, у частині керування транспортним засобом 11.06.2023 під час дії комендантської години в умовах воєнного стану з явними ознаками алкогольного сп'яніння та невиконання законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що у сукупності є неприпустимим для подальшого проходження служби в Національній поліції України, інспектор контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.»
На підставі зазначеного висновку, відповідачем прийнято оскаржувані накази від 22.06.2023 №1132 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 23.06.2023 №297о/с про звільнення інспектора сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч.1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов'язки поліцейських.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1, 2 статті 19 Закону №580-VIII).
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Колегія суддів наголошує на тому, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, на відміну від іншої служби/професії/особи, служба в поліції вимагає від поліцейського особливої обачності та неухильного виконання вимог Конституції України та Законів, що тісно пов'язується із захистом Держави, її громадян.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно статей 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Згідно з ст.27 Статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
У період дії воєнного стану на час проведення службового розслідування за рішенням керівника, який його призначив, на поліцейського, стосовно якого було прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою. Рішення про покладення тимчасового виконання обов'язків приймається з обов'язковим урахуванням обставин можливого вчиненого дисциплінарного проступку та його тяжкості, а також можливості відстороненого поліцейського під час тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою впливати на хід проведення службового розслідування. У разі прийняття рішення про покладення на відстороненого поліцейського тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби в нього не вилучаються (ст.28 Статуту).
Стаття 29 Статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Так, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання (ст.30 Статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.2 Висновку службового розслідування «За грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.18 Закону України «Про національну поліцію», абз.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ст.1 та 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, присяги працівника поліції, вимог керівництва, у частині керування транспортним засобом 11.06.2023 під час дії комендантської години в умовах воєнного стану з явними ознаками алкогольного сп'яніння та невиконання законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що у сукупності є неприпустимим для подальшого проходження служби в Національній поліції України, інспектор контролю за обігом зброї ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.»
Так, в основу вказаного висновку покладено матеріали про адміністративне правопорушення (протокол серії ААД №267238), відеозапис з бодікамер поліцейських та їх пояснення. Позивач від дачі пояснень в ході службового розслідування відмовився.
Згідно з постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.10.2023 у справі №734/2555/23, яка набрала законної сили 04.11.2023, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи таке рішення, судом встановлено, що ОСОБА_1 як на місці події, так і в судовому засіданні заперечував факт керування транспортним засобом у зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці.
При цьому, наданими уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою доказами, з урахуванням пояснень свідка, беззаперечно не підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Рапорт поліцейського ОСОБА_5 відповідно до якого було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 суд не прийняв до уваги, оскільки наведені в ньому відомості спростовуються наявними у справі доказами, у тому числі відеозаписом та поясненням поліцейського ОСОБА_8 .
Критично ставився суд і до пояснень свідка ОСОБА_8 про те, що ним візуально було визначено, що на час зупинки автомобіля Nissan Rogue за кермом перебував ОСОБА_1 . Як вбачається з відеозапису, з місця знаходження службового автомобіля поліції взагалі неможливо було визначити особу, яка перебувала за кермом автомобіля, та чи мінялися місцями водій та пасажир.
З наведених причин не є достатнім доказом на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом і постанова про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП за зупинку на перехресті.
З огляду на наведене, Козелецький районний суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі час та місці та, відповідно, його вину у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова Козелецького районного суду від 27.10.2023 у справі №734/2555/23 набрала законної сили 04.11.2023 та не оскаржувалась органом поліції.
В ході розгляду даної справи (№620/10864/23) судом першої інстанції було опитано у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .
Так, у рішенні суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_2 повідомила, що 10.06.2023 вона зустрічалася з позивачем в центрі смт Козелець. В ході зустрічі позивачу стало зле, внаслідок чого в неї вдома вона виміряла позивачу тиск та дала йому ліки, а також запропонувала довезти його додому. Під час поїздки машина зупинилася, у зв'язку з аварійним вимкненням мотору. Спроби завести автомобіль результату не дали. У зв'язку з наведеним позивач пересів на водійське крісло та намагався завести транспортний засіб власноруч.
ОСОБА_8 повідомив суду, що в ході несення служби, під час дії комендантської години, було виявлено автомобіль, який стояв на перехресті та був заведений. В ході спілкування з ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. При цьому, позивач стверджував, що за кермом не перебував. Від огляду на стан сп'яніння відмовився. При цьому, ОСОБА_8 стверджує, що зазначений автомобіль рухався та весь час знаходився в зоні видимості.
Колегія суддів перевірила відеозапис, наявний в матеріалах справи та погоджується з судом першої інстанції, що за результатами аналізу переглянутого неможливо встановити чи рухався автомобіль та чи перебував під час такого руху позивач за кермом автомобіля. Докази того, що автомобіль був зупинений патрульними саме під час руху також відсутні.
Разом з цим, в ході службового розслідування оцінка вказаним обставинам не надавалась. Не надавалась також і оцінка твердженням позивача, що він не перебував за кермом автомобіля під час руху, що знаходить своє підтвердження в поясненнях свідка та на переглянутому відеозаписі, про що ОСОБА_2 особисто повідомляла в ході спілкування з патрульними під час подій 11.06.2023, проте останні на цю заяву уваги не звернули.
З огляду на викладене, висновки відповідача про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння в ході розгляду справи не знаходить свого підтвердження.
Колегія суддів вважає, що вимогу патрульних поліцейських про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не можна вважати правомірною, у зв'язку з відсутністю будь-яких доказів керування позивачем транспортним засобом.
Також колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанці, що під час спілкування з працівниками патрульної поліції позивач поводив себе чемно, не зухвало, їх роботі не перешкоджав, в оману не вводив, ненормативну лексику не вживав, провокацій не вчиняв.
Отже, у діях ОСОБА_1 не вбачається ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення Правил етичної поведінки поліцейських, присяги працівника поліції, службової дисципліни тощо, що призводило би до дискредитації звання поліцейського, підриву авторитету Національної поліції України і працівників у очах громадськості, оскільки дана подія не викликала суспільного резонансу.
При цьому, судом першої інстанції вірно зауважено, що перебування на вулиці, у власному транспорті під час дії комендантської години в умовах воєнного стану окремий склад дисциплінарної відповідальності не створює, оскільки будь-яка відповідальність, передбачена законодавством, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня.
Окремо, колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Проте, Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області застосовано до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення у формі звільнення.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006, рішення у справі «Malone v. United Kindom» від 02.08.1984).
При цьому, колегія суддів звертає свою увагу, що матеріали справи містять службову характеристику на капітана поліції ОСОБА_1 від 14 червня 2023 року за підписом Начальника сектору контролю за обугом зброї ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_4, згідно з якою позивач характеризується виключно з позитивного боку. За період служби до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Крім того вказано, що він неодноразово був нагороджений відомчими відзнаками та перебував на дошці пошани Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, як провідний фахівець в своїй службовій галузі.
Також в матеріалах справи міститься службова характериистика позивача за підписом Заступника начальника ГУНП в Чернігівській області полковника поліції Дмитра Лося, в якій закрема вказано, що у службовій діяльності він суворо дотримується вимог законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції. Своєю чесною та порядною поведінкою є прикладом для наслідування. З початку повномаштабного вторгнення рф на територію України приймав безпосередню участь у обороні міста Чернігів та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і сримування збройної агресії. За період проходження служби в органах поліції 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності (в 2016 році - оголошено сувору догану). Станом на 13 черня 2023 року діючих дисциплінарних стягнень не має. За особисті заслуги в зміцненні законності і правопорядку, високий професіоналізм, за сумлінне ставлення до службових обов'язків сім разів заохосувався правами МВС та НПУ.
Колегія суддів вважає, що під час проведення службового розслідування відповідачем дійсно використано формалізований підхід до встановлення дійсних обставин подій, а отже оскаржувані рішення прийняті не на підставах, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення даного адміністративного позову.
Щодо строку звернення позивача до суду необхідно зазначити, що згідно ч. 5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на пуплічну службу, її проходженн, звільнення зі служби встановлюється місячний строк.
Так, позивач був ознайомлений з оскаржуваними наказами 23 червня 2023 року, а звернувся в суд з позовом 22 липня 2023 року, тобто в межах строку визначеного ч. 5 ст.122 КАС України.
Водночас ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Проте, колегія суддів вважає, що позивачем не було допущено необгрунтованого зволікання зі зверненням до суду, з огляду на необхідність зібрати письмові докази для належного обґрунтування заявлених позовних вимог (подання відповідних адвокатських запитів та очікування відповіді і матеріалів).
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 30 квітня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: М.І. Кобаль
Є.І Мєзєнцев