01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11920/23
Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,
повний текст судового рішення
складено 22.12.2023, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Крусяна А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №400/11920/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
25.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 04.08.2023 перерахунок та виплатити пенсію за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують рокам звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після призначення пенсії він продовжував працювати, а тому має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву наголошуючи, що в даному випадку немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки, адже середня заробітна плата застосовується лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше. Натомість, у межах спірних правовідносин такі обставини місця не мають.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №400/11920/23 позов ОСОБА_1 задоволено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав, що в даному випадку позивач має право на застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції органом Пенсійного фонду подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неповне з'ясування окружним адміністративним судом обставин, що мають значення для справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зазначяє, що право на обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року зверенння за призначенням пенсії позивачем використано під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до заяви від 21.06.2019. Як стверджує суб'єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах немає підстав для проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки. Крім того, на думку відповідача, лист ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.08.2023 №16167-15679/Ч-02/8-1400/23 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні присів КАС України.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача піддлягає задоволенню, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області скеровано заяву від 04.08.2023 щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
За наслідком розгляду вказаного звернення органом Пенсійного фонду на ім'я ОСОБА_2 надіслано лист від 21.08.2023 №16167-15579/Ч-02/8-1400/23, яким адресата повідомлено, що немає підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки.
Не погодившись із такою відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, викладеною в листі від 21.08.2023 №16167-15579/Ч-02/8-1400/23, позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Статею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Колегією суддів з'ясовано, що 20.10.1976 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи як особі з інвалідністю з дитинства відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За заявою від 21.06.2019 ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно приписів Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яку обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки, тобто за три роки, що передували зверненню.
Згідно із фактичними обставнами справи, після переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він продовжував працювати, у зв'язку з чим органом Пенсійного фонду проведено відповідний перерахунок пенсії.
Натомість, на думку позивача, він має право на проведення перерахунку пенсії за віком з 04.08.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Надаючи відповідь на ініційоване ОСОБА_1 питання, колегія суддів зазначає таке.
За приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Наведені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказують на можливість проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати за фактично відпрацьований період після призначення пенсії.
При цьому, за змістом частини 2 статті 40 та частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
Отже, при перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, не передбачено можливості застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку пенсії.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом в постановах від 01.11.2018 у справі №804/9874/14, від 29.07.2020 у справі № 264/7044/16-а, які є обов'язковими для врахування судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи.
В контексті наведеного слід також відмітити, що в досліджуваній ситуації не має місця призначення ОСОБА_1 пенсії вперше або переведення на інший вид пенсії.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції уважає неправильним висновок суду першої інстанції, а також викладені позивачем в позовній заяві доводи стосовно необхідності застосування в спірних правовідносинах показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки, адже у даному випадку такий показник дорівнює тому, який було враховано під час переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Відтак, установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачем в позовній заяві доводи.
Між тим, суд апеляційної інстанції розцінює лист ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.08.2023 №16167-15679/Ч-02/8-1400/23 як акт індивідуальної дії, адже таким рішенням суб'єкта владних повноважень відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії. Така відмова стосується суті звернення позивача та ґрунтується на положеннях Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не Закону України «Про звернення громадян».
Поряд з цим, колегія суддів відмічає, що вищенаведена обставина не впливає на можливість задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Миколаївським окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні від 22.12.2023 у справі №400/11920/23 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №400/11920/23 скасувати.
Прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді А.В. Крусян Т.М. Танасогло