01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4957/21
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
повний текст судового рішення
складено 11.03.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №420/4957/21 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
28.02.2024 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вказаного звернення відповідач зазначав, що власником (користувачем) тимчасової споруди - ТОВ «Комплекс відпочинку «Барвінок» у Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради оформлено новий паспорт прив'язки тимчасової споруди №01-08/490 на актуальну площу тимчасової споруди - 21,8кв.м. У зв'язку з чим, така тимчасова споруда не може уважатися протиправно розташованою.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №420/4957/21 заяву представника Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради задоволено повністю.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №420/4957/21, виданий Одеським окружним адміністративним судом 04.11.2021 на виконання рішення Одеського Окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі №420/4957/21 про зобов'язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради провести процедуру демонтажу тимчасової споруди, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 43 встановлену Розділом 16 Правил № 3961-VI.
Приймаючи означене судове рішення окружний адміністративний суд вказав, що ТОВ «Комплекс відпочинку «Барвінок» у Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради оформлено новий паспорт прив'язки тимчасової споруди №01-08/490 на актуальну площу тимчасової споруди - 21,8кв.м., а тому виконання рішення суду у справі №420/4957/21 та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2021 №319 «Про демонтаж тимчасової споруди» суперечитиме Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, а також Правилам розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI.
Не погодившись із вищеозначеним судовим рішення позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №420/4957/21 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що оформлення ТОВ «Комплекс відпочинку «Барвінок» нового паспорту прив'язки на тимчасову споруду не унеможливлює виконання рішення суду у справі №420/4957/21. Як стверджує скаржник, з урахуванням установлених апеляційним адміністративним судом у справі №420/4957/21 обставини, у спірних правовідносинах не має законодавчо передбачених підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Також, ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що матеріали справи не містять жодних доказів на підставі яких судом першої інстанції установлено фактичні обставини.
25.04.2024 Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи та прийнято спірну ухвалу з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Натомість, викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 суб'єкт владних повноважень уважає необґрунтованими. До відзиву на позовну заяву відповідачем додано паспорт прив'язки з додатками, договір про право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 12.10.2022 №ТС-379/22 з додатками.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі №420/4957/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради провести процедуру демонтажу тимчасової споруди, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 43, встановлену Розділом 16 Правил № 3961-VI.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК» залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2021 у псправі №420/4957/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду - без змін.
Порядок набрання рішенням суду першої інстанції законної сили наведено у статті 255 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З урахуванням наведеного, колегією суддів установлено, що за наслідком перегляду справи в апеляційному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі №420/4957/21 набрало законної сили.
На виконання рішення суду від 12.08.2021 у справі №420/4957/21 Одеським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 04.11.2021 видано виконавчий лист щодо зобов'язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради провести процедуру демонтажу тимчасової споруди, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 43, встановлену Розділом 16 Правил № 3961-VI.
Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказане свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Наведені засади знайшли своє відображення також у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Case of Hornsby v. Greece» (Горнсбі проти Греції), де Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є виконання судового рішення як завершальної стадії судового провадження.
Згідно із частинами першою - другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому, рішення суду можуть виконуватися у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
За правилами частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частин першої - другої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відтак, підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням; 3) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, як то видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання.
Матеріально-правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконано.
За наслідком дослідження оскаржуваної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №420/4597/21 колегією суддів установлено, що судом першої інстанції прийнято до уваги та відображено у відповідному судовому рішенні наведені Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у заяві про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, доводи стосовно оформлення ТОВ «Комплекс відпочинку «Барвінок» у Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради нового паспорту прив'язки тимчасової споруди №01-08/490 на актуальну площу тимчасової споруди - 21,8кв.м.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що окружним адміністративним судом залишено поза увагу те, що ініціюючи перед судом спірне питання Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених у ньому обґрунтувань.
Між тим, колегія суддів не надає оцінку доданим Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до відзиву на позовну заяву паспорту прив'язки з додатками та договору про право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 12.10.2022 №ТС-379/22 з додатками, адже такі документи не досліджувались у суді першої інстанції та відповідна оцінка їм не надавалась.
Крім того, апеляційний адміністративний суд відмічає, що відповідно до ч.3 ст.374 КАС України питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню розглядається судом у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Водночас, жодних процесуальних рішень з приводу призначення заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню до розгляду та повідомлення учасників справи про розгляд судом такого питання матеріали справи не містять.
Означене позбавило учасників справи висловити власну позицію з приводу даного питання.
Установлені обставини залишились поза увагою окружного адміністративного суду, що призвело до передчасних висновків щодо необхідності задоволення заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи та необхідність направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Приймаючи саме таке судове рішення апеляційним адміністративним судом враховано також положення ч.1 ст.374 КАС України згідно із якими повноваження з визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню покладено, зокрема, на суд, який видав виконавчий документ - Одеський окружний адміністративний суд.
З урахуванням результату розгляду апеляційної скарги розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 374 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №420/4957/21 про задоволення заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - скасувати.
Справу №420/4957/21 направити до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду та вирішення питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, наведених у мотивувальній частині даного судового рішення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький А.В. Крусян