Постанова від 30.04.2024 по справі 420/32800/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32800/23

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000212/2 від 26.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000770 від 26.05.2023,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” звернулось з позовом до Чернівецької митниці, в якому просило суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000212/2 від 26.05.2023;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000770 від 26.05.2023 року.

В обґрунтування позову вказував, що 20.04.2020 представник позивача звернулося до відповідача - Чернівецької митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 23UA408020033956U7 від 25.05.2023). Однак, 26.05.2023 позивачем було отримано від відповідача рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000212/2 від 26.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000770 від 26.05.2023. Щодо підстав коригування ціни ввезеного товару, позивач зазначає, що в п. 4.6 Контракту зазначено, що Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця, які направляється Покупцем Постачальнику електронною поштою. Замовлення не складаються у вигляді окремого документу, замовлення - це текстове повідомлення, яке надсилається електронною поштою, в якому узгоджуються умови та номенклатура поставки, та за підсумками такого листування, відповідно до п. 4.8 Контракту, складається інвойс, який підтверджує замовлення та відображає усі необхідні дані стосовно певної поставки товару. У випадку постачання товарів за Контрактом для його сторін замовлення виконує виключно інформаційну та погоджувальну функції, з точки зору документа, який має юридичну значущість, замовлення сторонами Контракту не розглядається. Юридично значущим документом є інвойс, який закріплює підсумки перемовини щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою.

Інвойс від 22.05.2023 № INVT 50, який був наданий до митного оформлення, містить такі умови оплати - “кредит” (мовою оригіналу (англійська): “Payment: Credit”). Слово “кредит” є загальновідомим та таким, що використовується в українській мові, яке має такі синоніми: позика, позичка, розстрочка. Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови слово “кредит” має таке значення - надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика (Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: Перун, 2005. - VIII, С. 584). Таким чином, зрозуміло, що в даному контексті умова “кредит”, яку зазначено в Інвойсі в якості умови оплати, значить, що Товар було придбано “в борг”, тобто на умовах післяплати, яка має бути здійснена протягом строку, передбаченого Контрактом. Сторони Контракту саме таким чином тлумачать зазначену в Інвойсі умову оплати. До того ж в даному випадку для цілей митного контролю за правильністю визначення митної вартості Товару має значення те, чи був Товар (а точніше Інвойс на поставку Товару) оплачений до подання митної декларації, що тягне за собою необхідність згідно з п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ подати до митного оформлення банківські платіжні документи, або ж Товар має бути сплачений вже після здійснення поставки (митного оформлення). А як вбачається з Інвойсу, оплата Товару має бути здійснена вже після його митного оформлення та випуску у вільний обіг, що говорить про неможливість подання банківських платіжних документів до митного оформлення з об'єктивних причин - рахунок ще не було сплачено на момент подання митної декларації. Тобто наведене в Рішенні про коригування твердження Відповідача щодо ненадання роз'яснення стосовно строків оплати Товару не можна трактувати як розбіжність, адже фактично документи, які були надані до митного оформлення, в тому числі Інвойс, містили дані щодо строків оплати Товару та також в Листі надавалися пояснення з цього питання. А надані Відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ документи не містили розбіжностей, дані в них є дійсними, документально підтвердженими, зрозумілими, взаємоузгодженими та достатніми для визначення митної вартості Товару, а всі сумніви, що виникли в митного органу щодо правильності визначення Декларантом митної вартості є хибними та необґрунтованими. Крім того, сторони Контракту жодним чином не обмежені в праві встановлювати в Інвойсі умови оплати відмінні від тих, що зазначені Контракті, і це не може трактуватись як невідповідність/розбіжність/порушення у тому випадку, якщо для сторін Контракту такі умови є прийнятними, адже відповідно до принципу свободи договору, який закріплено в ст. 627 ЦКУ, сторони є вільними у визначенні умов договору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - задоволений.

Визнане противоправним та скасоване рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000212/2 від 26.05.2023.

Визнана противоправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000770 від 26.05.2023.

Стягнуто з Чернівецької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства “АТАМАН І К” суму сплаченого судового збору у розмірі 4294,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Чернівецька митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України.

Апелянт зауважує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Апелянт наголошує, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Надані до митного оформлення позивачем довідки не є первинними бухгалтерськими/фінансовими документами, що підтверджують факт оплати послуг, відтак не можуть бути визнаними належними документами для підтвердження розміру витрат на перевезення.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 20.03.2023 компанією Frutopolis S.Л. (Греція) (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” (як покупцем) укладено контракт №01/23, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (далі “Товар”), зазначений в замовленні покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті.

Поставка Товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії Товару узгоджується сторонами і визначається в замовленнях, наданих покупцем на кожну партію Товару, загальна кількість поставленого товару складається з кількості, зазначеної в інвойсі по кожній партії Товару.

Пунктами 2.1-2.4 контракту №01/23 визначено, що загальна сума контракту складається із сум всіх Інвойсів, що будуть виставлені постачальником на підставі Замовлень покупця протягом усього строку дії цього контракту.

Покупець зобов'язаний оплатити вартість тільки тієї кількості Товару, яку він замовив відповідно до узгоджених замовлень.

Ціна Товару вказується в інвойсах на оплату по кожній окремій партії Товару.

Валютою платежу на вибір сторін є: долар США або євро. Обрання певної валюти відображається в інвойсі.

Згідно п.3.1, 3.2 контракту №01/23 оплата за Товар здійснюється покупцем за однією з наступних умовах: 100% від вартості партії Товару у якості передоплати: або 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару покупцем, що підтверджується ВМД. Якщо в товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки Товару, яка здійснюється відповідно до певного Інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого Товару відповідно до п. 3.1 цього контракту, то вважається, що 100% вартості такого Товару, що поставляється на підставі певного інвойсу, має бути сплачено постачальник протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару покупцем, що підтверджується ВМД.

Відповідно до п. 4.5 Контракту №01/23 обов'язок та витрати з навантаження/вивантаження Товару, що пов'язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.

Пунктом 4.6 Контракту №01/23 визначено, що Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця, які направляється Покупцем Постачальнику електронною поштою.

Згідно з п.4.13 Контракту №01/23 право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з дати митного оформлення Товару в країні Покупця, що підтверджується ВМД.

У травні 2023 року на підставі інвойсу № INVT 50 від 22.05.2023 компанією Frutopolis S.Л. (Греція) поставлено позивачу партію товару.

Постачання здійснювалось на умовах FCA Струмиця.

Так, згідно вказаного інвойсу № INVT 50 від 22.05.2023 позивачу поставлено свіжу капусту розміру А вагою нетто 16923,00 грн на загальну суму 6769,20 євро.

25.05.2023 уповноважена позивачем особа (ТОВ “ОТОМАН”) діючи в інтересах ТОВ “АТАМАН І К” на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020, звернулась до Чернівецької митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 23UA408020033956U7 від 25.05.2023, (далі - МД), а саме - капуста білоголова свіжа, вагою 16923 кг (нетто), країна виробництва - Республіка Північна Македонія (далі - Товар), виробник - SAFIR-PROMET DOO, постачальник - юридична особа FRUTOPOLIS S.A., контракт, на підставі якого здійснювалася поставка Товару від постачальника позивачу, - № 01/23 від 20.03.2023.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 23UA408020033956U7 відомостей, до митної декларації було надано нижченаведений перелік документів:

1) Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №INVT 50 від 22.05.2023;

2) Автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 22.05.2023;

3) Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №MK5903624 від 22.05.2023;

4) Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №A gk 0190747 від 22.05.2023;

5) Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, а саме, довідка від 22.05.2023;

6) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/23 від 20.03.2023;

7) Доповнення до внутрішнього договору (контракту) №1 від 21.12.2020;

8) Договір про надання послуг митного брокера №20/04-20 від 20.04.2020;

9) Договір (контракт) про перевезення Договір-Заявка №4 від 22.05.2023.

Чернівецька митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA408000/2023/000212/2 від 26.05.2023 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Чернівецька митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000770 від 26.05.2023.

В оскаржуваному рішенні № UA408000/2023/000212/2 відповідачем було зазначено таке:

“Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.1.1. контракту від 20.03.2023 №01/23 постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту. Відповідно до п. 1.2 контракту кількість кожної партії Товару узгоджується Сторонами і визначається в Замовленнях. Відповідно до п. 2.1 Контракту загальна сума контракту складається з сум всіх Інвойсів, що будуть виставлені Постачальником на підставі Замовлень покупця. Відповідно до п. 2.2 Покупець зобов'язаний оплатити вартість тільки тієї кількості Товару, яку він замовив відповідно до узгоджених Замовлень. Замовлення до митного оформлення не подано. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару;

- Відповідно до п. 3.1 контракту від 20.03.2023 №01/23 оплата за товар здійснюється Покупцем за однією з наступних умов: - 100% від вартості партії Товару у якості передоплати; - 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД. Згідно з п. 3.2 Контракту зазначено, що якщо у товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки Товару, яка здійснюється відповідно до певного Інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1 цього Контракту, то вважається, що 100% вартості такого Товару, що поставляється на підставі певного Інвойсу має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД, що і мало місце у даному випадку. Проте, згідно з інвойсом від 22.05.2023 №INVT 50 зазначено: “кредит”, що ускладнює тлумачення товаросупровідних документів. Роз'яснень та документів, які б підтверджували чи роз'яснювали обставини з даного приводу не надано;

- згідно з п. 4.13 контракту від 20.03.2023 №01/23 право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати митного оформлення Товару в країні Покупця, що підтверджується ВМД. При цьому, згідно з умовами поставки FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Згідно з CMR від 22.05.2023 б/н місце завантаження товару - Strumica, Republic of North Macedonia, що свідчить про те, що право власності до Покупця перейшло з моменту завантаження товару у вказаному в CMR місці, що суперечить умовам контракту;

- у гр. 31 поданої до митного оформлення МД зазначено: “капуста білоголова свіжа”; “врожай 2023 року”, “Виробник: SAFIR-PROMET DOO”, при цьому у жодному з поданих до митного оформлення товаросупровідних документів не зазначено відомостей щодо виду товару, до врожаю якого року відноситься дана продукція та виробника;

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів (для підтвердження умов оплати за товари, що постачаються); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). - копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки); Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларантом додатково подано:

Лист від 26.05.2023 №26/05-23-2 з додатками: - прайс-лист (3014) від 21.05.2023 б/н, у якому зазначено, що він діє 27 травня 2023 року, не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки інвойс №INVT 50 виставлено 22.05.2023; крім того, згідно мережі Інтернет дана компанія орієнтована на закупівлю та реалізацію овочів і фруктів. А отже, прайс-лист такого виробника повинен містити відомості по всьому асортименту товарів. Даний документ не являється прайсом, оскільки містить відомості лише по товару, оформлення якого здійснюється; - Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.05.2023 №20-27/05-2023, не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки вартість товару визначалась на підставі середньо ринкових цін, тобто в рамках порівняльного підходу. Водночас, пунктами 36 та 37 Національного Стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440 передбачено, що оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Крім того, при визначенні середньо ринкової ціни, серед інших, наведено ціни на внутрішньому ринку Польщі; - калькуляція від 22.05.2023 б/н не може бути взята до уваги, оскільки не містить документального підтвердження щодо складових ціни товару; - копія митної декларації країни відправлення від 22.05.2023 № 23MKXP405000018B06 не може бути взята до уваги, оскільки не містить посилання на інвойс, та не підтверджує числові значення гр. 22 МД; - лист Frutopolis від 24.05.2023 № 5 не може бути взятий до уваги, оскільки вказаний у ньому інвойс №158/2023, який не подано митному органу, а отже не містить документального підтвердження”.

У рішенні вказано, що враховуючи, що надані декларантом документи не спростовують вищезазначені розбіжності та не підтверджують заявлену митну вартість, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган приймаючи оскаржувані рішення діяв з порушенням норм митного законодавства України, оскільки товариством надано усі необхідні документи для розмитнення товару, а митницею не надано їм належної оцінки та протиправно визнано, що представлені документи не підтверджують митну вартість товару за ціною договору.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.23,24 ст.4 МК України встановлено, що митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями ч.1,2 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

В той же час, відповідно до ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як визначено в ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що підставою для здійснення митним органом спірного коригування митної вартості стало те, що надані декларантом документи містять такі розбіжності, як:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) п.3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.09.2022р. за №02/22 передбачено 100% передоплату або 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД або на підставі інвойсу. Але, в наданому до митного оформлення рахунок-фактурі (інвойс) від 19.09.2022р. за №КЕХ-11 не містить умов оплати за товар.

Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданим доказам, апеляційний суд зазначає наступне.

Що стосується тверджень митного органу про те, що у гр. 31 поданої до митного оформлення МД зазначено: “капуста білоголова свіжа”; “врожай 2023 року”, “Виробник: SAFIR-PROMET DOO”, при цьому у жодному з поданих до митного оформлення товаросупровідних документів не зазначено відомостей щодо виду товару, до врожаю якого року відноситься дана продукція та виробника, апеляційний суд зазначає наступне.

Як стверджує позивач, дані щодо виду товару, які були зазначені в митній декларації, були отримані з: сертифікату походження Товару (movement certificate EUR.1 № A gk 0190747 від 22.05.2023), де зазначено “капуста свіжа” (“FRESH CABBAGE”), який надавався до митного оформлення; - фітосанітарного сертифікату на Товару (№ MK5903624 від 22.05.2023), де зазначено “качанна капуста” (зазначена ботанічна назва капусти качанної - “brassica oleracea capitata”) та який надавався до митного оформлення; фотографії ящика з білокачанною капустою, на якій було нанесено стікер з інформацією про Товар. Фото було надіслано Позивачу Постачальником під час навантаження Товару в місці поставки - м. Струміца, Пн. Македонія..

Крім того, за твердженням позивача, дані, щодо року врожаю товару були отримані позивачем безпосередньо від постачальника засобами телекомунікаційного зв'язку, з вищезазначеного фото стікера та з листа постачальника, де було зазначено, що врожай датований 2023 роком.

Позивачем надано до суду листа від 24.05.2023 №5 компанії Frutopolis S.Л. (Греція), з якого вбачається, що з експортною декларацією №23МКХР4050000188В06 поставлено свіжу капустку, країну походження Республіка Північна Македонія, врожаю 2023 року.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у митній декларації країни відправлення від 22.05.2023 №23МКХР4050000188В06 посилання на інвойс, та на те, що вона не підтверджує числові значення гр. 22 МД, апеляційний суд зазначає, що згідно вказаної декларації експортером товару є компанія “САФІР-ПРОМЕТ ДОО”.

Як зазначено у листі від 24.05.2023 №5 компанії Frutopolis S.Л. (Греція) вартість товару, що вказаний у декларації від 22.05.2023 № №23МКХР4050000188В06 є вартість придбаного саме компанією ОСОБА_1 у компанії САФІР-ПРОМЕТ товару.

В той же час, вартість товару, що зазначена у інвойсі від 19.05.2023 № INVT 50 є вартість товару, що реалізовувався позивачу з урахуванням комісії компанії Frutopolis S.Л.

Суд зазначає що заповнення вищевказаної митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім цього, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Аналізуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів та пояснень щодо неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «АТАМАН І К».

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 420/32800/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.04.2024

Суддя-доповідач С.Д. Домусчі

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький

Попередній документ
118766045
Наступний документ
118766047
Інформація про рішення:
№ рішення: 118766046
№ справи: 420/32800/23
Дата рішення: 30.04.2024
Дата публікації: 03.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.05.2024)
Дата надходження: 24.11.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
30.04.2024 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд