П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25187/23
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
19 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправним рішення об'єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” від 29.11.2022 № 12/2022 в частині зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, капітана 3 рангу ОСОБА_1 у загальну чергу складом сім'ї одна особа з 29.11.2022;
- зобов'язати об'єднану житлову комісію Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” зарахувати капітана 3 рангу ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, у загальну чергу складом сім'ї одна особа з 05.04.2005.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження служби у період з 05.04.2005 по 01.12.2018 перебував на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом забезпечення жилих приміщень для постійного проживання, у житловій комісії в/ч НОМЕР_1 у загальній черзі складом сім'ї одна особа. На підставі наказу начальника Одеського гарнізону пунктом 2 рішення позачергового засідання об'єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_1 позивач був знятий з квартирного обліку у вказаній житловій комісії на підставі наказу начальника Одеського гарнізону “Про затвердження переліку житлових комісій Одеського гарнізону”. Таким чином, на переконання позивача, об'єднана житлова комісія в/ч НОМЕР_1 зобов'язана була передати житлову справу позивача до КЕВ м. Одеси, яка в подальшому мала бути передана до об'єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_2 для зарахування його на квартирний облік при в/ч НОМЕР_2 (у загальну чергу з 05.04.2005). Проте, об'єднана житлова комісія в/ч НОМЕР_1 житлову справу позивача до КЕВ м. Одеси не передала, у зв'язку з чим позивач втратив дату, з якої зарахований на квартирний облік - 2005 рік.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт наголосив, що суд першої інстанції не врахував, що військовослужбовцям, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, але протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не зареєстрували місце проживання і не подали рапорт про зарахування на облік, попередній час перебування на обліку не зберігається. Оскільки позивач звернувся із рапортом до голови об'єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” про зарахування на облік для поліпшення житлових умов у місті Одесі майже через 4 роки після зняття його з обліку у в/ч НОМЕР_3 , позивача було правомірно зараховано на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання при Інституті у загальну чергу з 29.11.2022 складом одна особа.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України.
У період з 05.04.2005 року по 01.12.2018 рік ОСОБА_1 перебував на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з протоколом позачергового засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (59 БО, МЦ) №4 від 01.12.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 .
Пунктом 3 протоколу № 4 від 01.12.2018 року, вирішено передати облікові справи осіб, які перебували на обліку при військовій частині НОМЕР_1 та яким відмовлено у зарахуванні на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням житлової комісії, оформленого протоколом № 4 від 01.12.2018 року, вирішено передати до 10.12.2018 року до КЕВ м. Одеса облікові справи осіб, які перебували на обліку при військовій частині НОМЕР_1 для зарахування на облік при інших військових частинах (установах) Одеського гарнізону.
Наказом Міністра оборони України від 01.10.2022 року №913 капітан 3 рангу ОСОБА_2 для подальшого проходження служби був призначено до Інституту ВМС НУ «ОМА».
28 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав рапорт до голови об'єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” про зарахування на облік для поліпшення житлових умов у місті Одесі.
29 листопада 2022 року на засіданні об'єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” прийнято рішення зарахувати на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Інституті ВМС НУ “ОМА” капітана 3 рангу ОСОБА_1 у загальну чергу з 29.11.2022 року складом сім'ї 1 (одна) особа.
Стверджуючи про наявність підстав для зарахування на квартирний облік ОЖК Інституту саме з 05.04.2005 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку. Враховуючи, що позивача було зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 з 05.04.2005 року, тому відповідно до вимог чинного законодавства України датою постановки останнього на квартирний облік у житловій комісії Інституту повинна бути саме 05.04.2005 року.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частинами першою другою статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 ЖК Української РСР, згідно з якою громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Відповідно до частини першої статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Згідно зі статтею 34 ЖК Української РСР такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
За приписами статті 37 ЖК Української РСР облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Статтею 43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Стаття 12 Закону № 2011-XII, передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог пункту першого статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 03 серпня 2006 року № 1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Пункт 4 вищевказаного Порядку передбачає, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв'язок, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 31.07.2018 № 380.
Преамбулою до Інструкції № 380 визначено, що за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ).
Підсумовуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що національне законодавство передбачає зарахування попереднього часу перебування військовослужбовця на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень) при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/916/20 від 20.03.2024 року.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 9 розділу VІ Інструкції № 380 військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав.
Таким чином, як на час прибуття позивача для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та подання рапорту для зарахування на квартирний облік, так і на момент звернення із заявою до відповідача про визначення дати квартирного обліку нормативно-правові акти забезпечували збереження за військовослужбовцем права на зарахування на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із урахуванням попереднього часу перебування на обліку.
З огляду на ту обставину, що позивач вперше зарахований на квартирний облік ще 05 квітня 2005 року, увесь період перебування його на квартирному обліку, починаючи з цієї дати, підлягає зарахуванню.
Суд уважає, що оскаржувана бездіяльність відповідача призводить до порушення рівності в черговості забезпечення житлом військовослужбовців, які проходять військову службу, не змінюючи місця служби, та військовослужбовців, які внаслідок переїзду до іншого місця служби, втрачають при цьому час квартирного обліку за попереднім місцем служби.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 760/9507/15-ц, від 07 червня 2018 року у справі № 362/4273/17, від 27 вересня 2018 року у справі № 362/4307/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 362/6383/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 760/750/16-ц, від 04 листопада 2019 року у справі № 362/776/19, від 22 травня 2020 року у справі № 569/13485/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 552/7905/17, які відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України повинні враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо посилань апелянта на те. що в порушення пункту 9 розділу VІ Інструкції № 380 позивач протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не подав рапорт про зарахування на облік, то за ним попередній час перебування на обліку не зберігається, судова колегія зазначає наступне.
Так, абзацом п'ятим пункту 9 розділу VІ Інструкції № 380, військовослужбовцям (крім військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації), які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби в іншому гарнізоні (в іншій місцевості), але протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не зареєстрували місце проживання і не подали рапорт про зарахування на облік, попередній час перебування на обліку не зберігається.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколом позачергового засідання ОЖК ВЧ НОМЕР_1 , зокрема, позивачу відмовлено у зарахуванні на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов при ВЧ НОМЕР_1 та вирішено до 10.12.2018 передати до КЕВ м.Одеси встановленим порядком облікові справи осіб, які перебували на обліку при ВЧ НОМЕР_1 для зарахування на облік при інших військових частинах Одеського гарнізону.
Тобто, саме на командування військової частини НОМЕР_1 покладено обов'язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який переміщується до нового місця служби з метою унеможливлення порушення житлових прав такого військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 285/3566/17.
Отже, позивач мав законні очікування, що його справа передана до КЕВ м.Одеси, де відповідно зараховано його на облік при ВЧ НОМЕР_2 .
За обставинами справи, наказом Міністра оборони України від 01.10.2022 року №913 капітан 3 рангу ОСОБА_2 для подальшого проходження служби був призначено до Інституту ВМС НУ «ОМА» та 28 листопада 2022 року, тобто в межах шестимісячного строку, позивач подав рапорт до голови об'єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” про зарахування на облік для поліпшення житлових умов у місті Одесі.
Судова колегія наголошує, що абзацом четвертим пункту 9 розділу VІ Наказу № 380 передбачено, що військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
Враховуючи, що позивач перебував на квартирному обліку до набрання чинності цією Інструкцією № 380, до спірного з позивачем випадку судом першої інстанції вірно застосована норма абзацу четвертого пункту 9 розділу VІ Інструкції, згідно з якою позивач повинен зараховуватися на квартирний облік із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зарахування капітана 3 рангу ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, у загальну чергу складом сім'ї одна особа з 05.04.2005, тобто із збереженням попереднього часу перебування на такому обліку.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 10 жовтня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко