П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2221/21
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018,
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 14.03.2024 про роз'яснення рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №400/2221/21.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову постанову, якою роз'яснити резолютивну частину рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №400/2221/21, а саме, що зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018, передбачає врахування січня 2008 року. як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, оскільки при виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №400/2221/21 військовою частиною НОМЕР_1 був врахований базовий місяця січень 2016 року, замість січня 2008 року.
Апелянт вказує, що в межах іншої справи №400/9503/21 він оскаржував дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування базового місяця січень 2016 року замість січень 2008 року при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018 та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 позовні вимоги були задоволенні, проте постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 було скасоване, а провадження у справі закрите згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. При цьому в мотивувальній частині постанови суд апеляційної інстанції роз'яснив, що неповнота виконання судового рішення може бути оскаржена в порядку ст. 383 КАС України, але в межах справи №420/2221/21.
Також апелянт посилається на низку судових рішень Верховного Суду щодо застосування базового місяця січень 2008 року для проведення індексації грошового забезпечення, та оскільки резолютивна частина рішення суду першої інстанцій не покладає на відповідача обов'язку враховувати базовий місять січень 2008 року для проведення індексації грошового забезпечення, вважає, що є правові підстави для роз'яснення рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №400/2221/21.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №400/2221/21, яке набрало законної сили 25.06.2021, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений:
- визнані протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018.
Вирішуючи питання щодо роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частині рішення в цій справі є зрозумілою та чіткою, а тому не потребує її роз'яснення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Як вбачається зі змісту позовної заяви (а.с. 3-зворот) позивач звертав увагу на те, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018 має проводиться з урахуванням базового місяця січень 2008 року, але позовні вимоги (а.с. 4) не містили вимогу щодо зобов'язання відповідача провести індексацію грошового забезпечення саме із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
Отже, як правильно встановив суд першої інстанції питання правильності застосування базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення не було предметом спору в цій справі.
Резолютивна частина рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №400/2221/21 є зрозумілою, чіткою та не допускає множинного трактування.
За приписами ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що роз'яснення резолютивної частини рішення у спосіб, який просить апелянт, є фактично зміною резолютивної частини рішення, що є недопустимим.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що апелянт в межах іншої справи №400/9503/21 оскаржував дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування базового місяця січень 2016 року замість січень 2008 року при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 12.02.2018 та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 позовні вимоги були задоволенні, проте постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 було скасоване, а провадження у справі закрите згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Дійсно, в мотивувальній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 по справі №400/9503/21 суд апеляційної інстанції роз'яснив, що неповнота виконання судового рішення може бути оскаржена в порядку ст. 383 КАС України в межах справи №420/2221/21.
Процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень в адміністративних справа, врегульовані розділом IV КАС України, зокрема:
- шляхом звернення судового рішення до виконання (ст. 373 КАС України) При цьому апеляційний суд зазначає, що відповідно до виконавчого листа №400/2221/21, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 09.07.2021 (а.с. 43), строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання становить три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому виконавчий лист може бути пред'явлений до примусового виконання у строк до 26.06.2024, у разі якщо стягувач (позивач) вважає, що боржник (відповідач) не виконав судове рішення в повному обсязі;
- шляхом зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст. 378 КАС України).
- в порядку статті 382 КАС України, шляхом встановлення судового контролю;
- в порядку статті 383 КАС України.
Апеляційний суд зазначає, що кожен з наведених способів, пов'язаних з виконанням судового рішення, може бути використаний позивачем в цій справі саме з метою зобов'язання відповідача виконати судове рішення в повному обсязі, у разі, як що позивач вважає, що відповідач судове рішення виконав неналежно, не в повному обсязі.
Проте, як роз'яснення судового рішення, про яке просить апелянт, не є тим процесуальним інструментом, спрямованим, зокрема в цій справі, на зобов'язання відповідача, виконати судове рішення в повному обсязі.
Як правильно зазначив суд першої інстанції метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 2-12, 71-78, 242, 254, 296, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №400/2221/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 30.04.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький