30 квітня 2024 року м. Київ № 320/11390/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про знання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо підготування та направлення подання до Головного Управління Державної казначейської служби України в місті Києві для повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 29 291грн. 52 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві підготувати та направити подання до Головного Управління Державної казначейської служби України в місті Києві для повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначив, що 23.01.2023 року відповідно до договору купівлі-продажу квартири посвідченого Нацина-Марченко О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.01.2023 року за реєстровим № 29, ним було придбано квартиру та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 29 291,52 грн. При цьому, позивач зауважив, що він придбав житло вперше, а тому не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, проте отримав відмову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві. Також суд витребував докази по справі від сторін та запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 17.04.2023 та копію позовної заяви було видано особисто представнику відповідача 29.05.2023 року, третій особі направлено засобами поштового зв'язку.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про те, що враховуючи ту обставину, що позивачем не надано документів на підтвердження факту перебування його в черзі на одержання житла або придбання житла вперше чи про звільнення його від сплати збору на обов'язкове держане пенсійне страхування, тому відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню. Крім того, позивач, сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, не скористався правом, яке дозволяє звільнення від сплати згідно Порядку.
Третя особа, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, надіслало письмові пояснення щодо предмету спору, у яких зазначило про те, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме: на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. З огляду на викладене, чинним законодавством чітко визначено механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових коштів.
Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області підтвердило зарахування коштів позивача до державного бюджету 23.01.2023 згідно з платіжним дорученням № 64515868 від 23.01.2023 в сумі 29 291 грн. 52 коп. «*;101;3437908119, Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, ККДБ 24140500, ОСОБА_1 без ПДВ від ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданим 09.09.2021, орган, що видав 8017, запис № 19940215-02799.
На підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Нацина-Марченко О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.01.2023 року за реєстровим № 29, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шістдесят три), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 26627274321440 і сплачено за неї грошову суму у порядку та на умови, передбачених договором.
Відповідно до пункту 7 договору купівлі-продажу квартири,загальна ціна продажу квартири визначена Сторонами у 2 929 151, 68 (два мільйони дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 68 копійок) без ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 29 291,52 грн., збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, що підтверджується копією квитанції № 64515869 від 23.01.2023 року.
Відповідно до відомостей квитанції № 64515869 від 23.01.2023 року кошти сплачені позивачем в сумі 29 291,52 грн. були зараховані на рахунок ГУК у м. Києві/Солом'янський район/, код отримувача: 37993783.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про підготовку та здійснення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві для повернення сплаченого збору на обов'язкове держане пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.01.2023 № 2600-0603-8/16310 позивачу повідомлено, що пункт 15-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, доповнено підпунктом «в» наступного змісту:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Відповідач зазначив, що документів, доданих до заяви позивача недостатньо для доказів придбання майна вперше.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, він звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону № 400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 151 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови № 866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 року в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 виконав вимоги підпункту "в" пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, якою залишені без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в аналогічних правовідносинах.
Згідно з наявною у матеріалах справи копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 64515869 від 23.01.2023, ОСОБА_1 при посвідченні договору купівлі-продажу квартири сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 29 291,52 грн. (1% від вартості квартири).
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0603-8/16310 від 31.01.2023, який міститься в матеріалах справи, позивачем до заяви, поданої відповідачу, було надано не повний пакет документів, передбачений чинним законодавством, а саме не надані дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Таким чином, поданий позивачем до відповідача пакет документів є недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив у формування подання про повернення коштів з бюджету. Проте, відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 640/29101/21.
У відповідності до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог в даному випадку, оскільки поданий позивачем до відповідача пакет документів для повернення внеску помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу є недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив у формуванні подання про повернення коштів з бюджету.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.